1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних ма¬

шин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж

електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інфор¬

мації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встанов¬

леного порядку її маршрутизації, -

карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,

або якщо вони заподіяли значну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавлен¬ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1, якщо вона полягає у запо¬діянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів пере¬вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Стаття 361 зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2289-IVeid 23.12.2004 р.).

1. Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп'ютерів призвів до за¬стосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспіль¬ного життя. Значна кількість таких машин об'єднана комп'ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. Комп'ютерна та інша інформація швидко передається на значні відстані за допомогою засобів електричного зв'язку. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, яка поряд зі встановленим порядком їх використання становить об'єкт цього злочину. Додатковим факультативним його об'єктом може бути право власності на комп'ютерну інформацію.

2. Предметом злочину є: І) електронно-обчислювальні машини (комп'ютери) (далі у цьому розділі - ЕОМ); 2) автоматизовані системи (далі у цьому розділі - АС); 3) комп'ютерні мережі; 4) мережі електрозв'язку.

27 З—187

834

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

Під електронно-обчислювальною машиною (комп'ютером) розуміється комплекс електронних та інших технічних пристроїв, за допомогою якого здійснюється автома¬тична обробка даних. Основними складовими елементами ЕОМ, як правило, є систем¬ний блок, монітор та клавіатура. Найбільш типовими різновидами ЕОМ є сервери (по¬тужні комп'ютери, призначені для обробки великої кількості інформації, одночасного функціонування великої кількості програм, забезпечення роботи АС, мереж тощо) та персональні комп'ютери.

Під автоматизованою системою розуміється система, що здійснює автоматичну обробку даних і до складу якої входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислю¬вальної техніки і зв'язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення. Зокре¬ма, АС слід вважати сукупність ЕОМ, засобів зв'язку та програм, за допомогою яких ведеться документообіг, формуються, оновлюються та використовуються різного роду бази даних, накопичується та обробляється інформація, яка є результатом наукових спостережень чи експериментів, збирається, систематизується та оновлюється в елект¬ронному вигляді статистична інформація. Оскільки обробка певних даних, як правило, можлива і в результаті роботи одного комп'ютера, то АС - це і окремо взятий комп'ютер разом з його програмним забезпеченням.

Комп'ютерна мережа - це сукупність програмних і технічних засобів, за допомо¬гою яких забезпечується можливість доступу з однієї ЕОМ до програмних чи технічних засобів іншої (інших) ЕОМ та до інформації, що зберігається у системі іншої (інших) ЕОМ, а мережа електрозв'язку - сукупність засобів та споруд електричного зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну. Про поняття електричного зв'язку див. коментар до ст. 360.

3. Об'єктивна сторона злочину проявляється у формі несанкціонованого втручан¬ня у роботу ЕОМ, їх систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, наслідком якого є: 1) витік; 2) втрата; 3) підробка; 4) блокування інформації; 5) спотворення про¬цесу обробки інформації або 6) порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп 'ютерних мереж -це проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи комп'ютерної мережі, або ж повністю чи частково при¬пиняють їх роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу АЕОМ за допомогою різних технічних пристроїв, зда¬тних зашкодити роботі машини.

Під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв'язку слід розуміти будь-які (окрім втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж, що забез¬печують роботу мереж електрозв'язку) вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв'язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи.

Оскільки заборонене ст. 361 діяння полягає у втручанні в роботу комп'ютерів і комплексів, робота яких пов'язана з роботою комп'ютерів, то слід вважати, що інфор¬мацією, про яку йдеться у статті, головним чином є комп'ютерна інформація. Комп'ю¬терна інформація - це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою ЕОМ. У той же час дія статті поши¬рюється і на передачу каналами зв'язку іншої інформації (наприклад, передачу інфор¬мації за допомогою факсу, телетайпу, телексу).

Частиною 1 ст. 361 охоплюються як випадки проникнення (впливу) у працюючу ЕОМ, систему чи мережу (наприклад, проникнення до системи одного працюючого персонального комп'ютера з такого ж іншого), так і несанкціоноване увімкнення не¬працюючої машини і проникнення до неї (вплив на її роботу).

Витік інформації - це ситуація, коли інформація стає відомою (доступною) суб'єктам, що не мають права доступу до неї, а втрата інформації - ситуація, коли

Стаття 361-1 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 835

інформація, яка раніше існувала в АС, перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї, в повному чи обмеженому обсязі.

Підробка інформації означає перекручення інформації, яка повинна оброблятися або зберігатися в АС, а блокування інформації - припинення доступу до неї щодо осо¬би, яка має право такого доступу.

Спотворення процесу обробки інформації - зміна процесу обробки інформації комп'ютером чи АС, внаслідок якої обробка інформації не дає результатів взагалі, дає неправильні результати або ж дає лише Частину тих результатів, які можна було отри¬мати до цієї зміни.

Порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації слід вважати змі¬ну режиму роботи мережі електрозв'язку, внаслідок якої певна інформація, що переда¬ється у цій мережі, потрапляє чи може потрапити у розпорядження особи, яка за умов нормальної роботи мережі не повинна була отримати цю інформацію.

Злочин вважається закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених у ч. 1 ст. 361 наслідків.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 361) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб, а так само 3) заподіяння ним значної шкоди.

Про поняття повторності див. ст. 32 та коментар до неї, про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою - ст. 28 та коментар до неї.

Поняття значної шкоди для випадків, коли вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визначене у примітці до ст. 361. Однак із змісту примітки випливає, що значна шкода може мати і нематеріальний характер. Нематеріальна шкода у разі вчинення діянь, передбачених статтями 361-363-1, може виразитися у тимчасовому зупиненні (припиненні) роботи або іншому порушенні нормального режиму роботи певного під¬приємства, організації, установи, їх окремих структурних підрозділів, підриві ділової репутації громадянина чи юридичної особи, заподіянні громадянину моральної шкоди внаслідок втрати, незаконного поширення чи витоку інформації, яка є результатом його наукової чи творчої діяльності тощо. Значна шкода нематеріального характеру є оціноч¬ним поняттям. Отже, питання про те, чи слід визнати шкоду значною, вирішується органами досудового слідства, прокурором або судом з урахуванням конкретних обста¬вин справи.

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р.

Стаття 361-1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут

836

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютер¬них мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією про¬грамних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизова¬них систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

(Статтею 361-1 Кодекс доповнено згідно з Законом № 2289-IVeid 23.12.2004 p.).

1. Заборонені даною статтею дії визнані небезпечними, оскільки вони несуть загро¬зу для роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а іноді і безпосе¬редньо завдають їм шкоди. Ці дії також створюють програмно-технічний інструмента¬рій для вчинення діянь, передбачених ст. 361. Тому основним об'єктом даного злочину слід вважати нормальну роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електро¬зв'язку, а додатковим факультативним об'єктом - право власності на комп'ютерну ін¬формацію.

2. Предметом злочину є шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для не¬санкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж елект¬розв'язку.

Шкідливі програмні та технічні засоби, операції з якими заборонені даною стат¬тею КК, можуть мати вигляд шкідливих комп'ютерних програм або ж технічних при¬строїв, які працюють з використанням таких програм. Найпоширенішими різновидами шкідливих програмних засобів, які підпадають під дію даної статті, є:

1) комп'ютерні віруси - комп'ютерні програми, здатні після проникнення до операцій¬ної системи ЕОМ чи до АС порушити нормальну роботу комп'ютера, АС чи комп'ютерної мережі, а також знищити, пошкодити чи змінити комп'ютерну інформацію;

2) програми, призначені для нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм чи комп'ютерної інформації від несанкціонованого доступу;

3) програми-шпигуни, які після їх проникнення до певної АС, комп'ютерної мере¬жі, операційної системи ЕОМ чи окремої комп'ютерної програми забезпечують несанк¬ціонований доступ сторонньої особи до інформації, яка зберігається у ЕОМ, АС, мере¬жі чи програмі або ж непомітно для власника чи законного користувача здійснюють несанкціоновану передачу такої інформації сторонній особі.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) створенні шкідливих програмних чи

технічних засобів з метою їх подальшого використання, розповсюдження або збуту;

2) їх розповсюдженні; 3) їх збуті.

Створенням слід вважати як розробку (виготовлення) абсолютно нового шкідливо¬го програмного чи технічного засобу, так і модифікацію уже існуючого засобу, наслід¬ком якої є зміна його властивостей.

Використання шкідливих програмних чи технічних засобів - це дії, спрямовані на застосування цих засобів відповідно до їх властивостей і призначення.

Розповсюдженням шкідливих програмних чи технічних засобів є відкриття досту¬пу до них невизначеному колу осіб, а також дії, внаслідок яких ці засоби (зокрема, комп'ютерні віруси) починають автоматично відтворюватися і поширюватися в ЕОМ, АС чи комп'ютерних мережах.

Збутом шкідливих програмних чи технічних засобів є здійснена будь-яким спосо¬бом оплатна чи безоплатна передача їх у розпорядження іншої особи. Збутом слід вва¬жати і передачу копій шкідливих програмних засобів.

Злочин, вчинений у формі створення шкідливих програмних чи технічних засобів, є закінченим з моменту завершення процесу створення хоча б одного такого засо¬бу. У разі вчинення злочину у формі розповсюдження його слід вважати закінченим

Стаття 361-2

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

837

з моменту надання доступу до такого засобу іншим особам, або ж дій, після яких почи¬нається його автоматичне відтворення і поширення. У разі збуту таких засобів злочин є закінченим з моменту передачі іншій особі хоча б однієї програми чи технічного при¬строю, які є шкідливими програмними чи технічними засобами.

У випадку використання особою раніше створеного нею шкідливого програмного чи технічного засобу для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютер¬них мереж чи мереж електрозв'язку такі дії, за умови настання відповідних наслідків, мають кваліфікуватись як сукупність злочинів, передбачених ст. 361 та ст. 361-1 КК.

4. Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа має усвідомлювати шкідливі властивості створеного, поширеного чи збутого нею програмного чи технічного засобу. Для вчинення злочину у формі ство¬рення шкідливого програмного чи технічного засобу обов'язковою ознакою суб'єктив¬ної сторони є мета подальшого використання, розповсюдження або збуту такого засобу.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Кваліфікуючі ознаки цього злочину збігаються з кваліфікуючими ознаками зло¬чину, передбаченого ст. 361 (див. коментар до цієї статті).

7. Особливістю додаткового покарання, яке застосовується до винного у вчиненні злочину, передбаченого даною статтею, є те, що конфіскації підлягають будь-які належні винному програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, а не лише ті, що були створені, розповсюджені чи збуті під час вчинення даного злочину.

Стаття 361-2. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-об¬числювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої ін¬формації

1. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим до¬

ступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ю¬

терах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої

інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства,-

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років з конфіска¬цією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим досту¬пом, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,

або якщо вони заподіяли значну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіска¬цією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим досту¬пом, які є власністю винної особи.

(Статтею 361-2 Кодекс доповнено згідно з Законом № 2289-IV від 23.12.2004 p.).

1. Об'єктом злочину є право власності на комп'ютерну інформацію з обмеженим доступом.

2. Предметом злочину є інформація з обмеженим доступом, яка зберігається в ЕОМ, АС, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, тобто комп'ютерна інформація з обмеженим доступом.

Відповідно до закону, інформація з обмеженим доступом може бути конфіден¬ційною чи таємною.

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користу-

838

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

ванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Громадяни, юридичні особи, які володіють певною інформацією, самостійно визна¬чають режим доступу до неї, а у разі віднесення її до категорії конфіденційної само¬стійно встановлюють для неї систему (способи) захисту. Проте не може бути оголоше¬на конфіденційною інформація, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю лю¬дей. Для окремих категорій інформації ВР за поданням KM може бути встановлено спеціальний правовий режим, який, зокрема, може передбачати і вільний доступ до та¬кої інформації.

В окремих випадках статус конфіденційної може бути надано також і інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи орга¬нів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власнос¬ті, за винятком відомостей: про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян; іншої інформації, до¬ступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР, не може бути обмеженим.

Таємна інформація - це інформація, що містить відомості, які становлять держав¬ну та іншу передбачену законом таємницю (комерційну, банківську, лікарську, адво¬катську тощо), розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Режим доступу до таємної інформації встановлюється законом, який визначає обсяг відомос¬тей, що є державною чи іншою таємницею.

Інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського ін¬тересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.

Під носіями інформації, про які йдеться у цій статті, слід розуміти носії комп'ю¬терної інформації, тобто жорсткі магнітні диски різних типів, які є частиною систем¬ного блоку ЕОМ або долучаються до нього за допомогою спеціальних пристроїв, гнуч¬кі магнітні диски (дискети), оптичні диски (компакт-диски) тощо.

Будь-яка інформація є предметом даного злочину лише у тому разі, якщо вона створена на законних підставах і захищена відповідно до чинного законодавства. За¬хист комп'ютерної інформації від несанкціонованого доступу здійснюється її власни¬ком на його розсуд, однак законодавство передбачає випадки, коли певна інформація захищається в обов'язковому порядку із застосуванням спеціально визначених для цьо¬го засобів. Такими засобами можуть служити паролі, які вимагаються для доступу у відповідну програму, АС чи мережу, програми та пристрої, які здійснюють кодування інформації, програми, які відстежують і блокують несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, АС чи комп'ютерної мережі, спеціальні пристрої, які виключають можливість негласного одержання інформації за допомогою технічних засобів (наприклад, тих, що працюють на основі фіксації випромінювання працюючого комп'ютера) тощо.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає в несанкціонованому збуті або розповсю¬дженні комп'ютерної інформації з обмеженим доступом. Основний склад злочину (ч. 1 ст. 361-2) є формальним, для його наявності настання після вчинення заборонених дій якихось наслідків не вимагається.

Збутом комп'ютерної інформації з обмеженим доступом є її оплатна чи безоплатна передача хоча б одній особі, яка не має доступу до цієї інформації, а розповсюдженням -розміщення в АС чи комп'ютерній мережі з наданням вільного доступу до неї або інші дії, які створюють можливість вільного доступу до неї невизначеного кола осіб.

Збут або розповсюдження комп'ютерної інформації з обмеженим доступом слід вважати несанкціонованими, якщо ці дії вчинені без дозволу (згоди) власника інфор¬мації. Несанкціоновані збут або розповсюдження містять ознаки коментованого злочи¬ну як в тому випадку, коли вони вчинені особою, якій в установленому порядку було

Стаття 362

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

839

надано доступ до відповідної інформації, так і у випадку вчинення їх особою, яка тако¬го доступу не мала.

Несанкціонований збут або розповсюдження комп'ютерної інформації з обмеженим доступом, вчинені після одержання такої інформації внаслідок несанкціонованого втру¬чання у роботу ЕОМ, їх систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, утво¬рюють сукупність злочинів і мають кваліфікуватись за цією статтею та статтею 361.

У випадках умисного поширення чи збуту комп'ютерної інформації, яка є держав¬ною таємницею чи іншою конфіденційною інформацією, що є власністю держави, дії винного мають кваліфікуватись за даною статтею та, за наявності відповідних ознак, за статтями 111, 114, 328 або 330. У випадках вчинення таких же дій щодо захищеної ін¬формації, яка є комерційною чи банківською таємницею, вони, за наявності відповід¬них ознак, мають додатково кваліфікуватись за ст. 231 або ст. 232; щодо такої ж інфор¬мації, яка є лікарською таємницею - за ст. 145; щодо відповідної інформації, яка є таєм¬ницею усиновлення (удочеріння) - за ст. 168; щодо захищеної інформації, яка є листуванням чи іншою приватною кореспонденцією громадянина- за ст. 163.

4. Субъективна сторона злочину характеризується прямим чи непрямим умислом.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Кваліфікуючі ознаки цього злочину збігаються з кваліфікуючими ознаками зло¬чину, передбаченого ст. 361 (див. коментар до цієї статті).

Цивільний кодекс України (статті 505-508).

Господарський кодекс України (статті 36, 162).

Сімейний кодекс України (ст. 228).

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 p. (cm. ЗО).

Основи законодавства України про охорону здоров 'я від 19 листопада 1992 p. (cm. 40).

Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 p. (cm. 9).

Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р.

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (статті 60-62).

Стаття 362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), авто¬матизованих системах, комп'ютерних мережах або зберіга¬ється на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї

1. Несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброб¬

люється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизо¬

ваних системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої

інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї,-

караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років з конфіс¬кацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, які є власністю винної особи.

2. Несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброб¬

люється 8 електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизо¬

ваних системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої ін¬

формації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право до¬

ступу до такої інформаці'і>

караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк та з конфіскацією програмних чи технічних засобів, за допомогою яких

840

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

було здійснено несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, які є власністю винної особи.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені по¬вторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбав¬ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є влас¬ністю винної особи.

(Стаття 362 зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2289-IV від 23.12.2004 р.).

1. Об'єкт злочину - власність на комп'ютерну інформацію, встановлений порядок її зберігання та використання.

2. Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 362, є інформація, яка оброблюється в ЕОМ, АС, комп'ютерних мережах або зберігається на відповідних носіях, тобто комп'ютерна інформація, а предметом злочину, передбаченого ч. З ст. 362,- комп'ю¬терна інформація, що не призначена для відкритого доступу і вільного користування, тобто комп'ютерна інформація з обмеженим доступом або комп'ютерна інформація, доступ до якої є платним.

Про поняття комп'ютерної інформації див. коментар до ст. 361, а про поняття но¬сіїв комп'ютерної інформації- коментар до ст. 361-2.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні щодо комп'ютерної інформації

несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування (ч. 1 ст. 362); 4) перехоплення;

5) копіювання (ч. 2 ст. 362). У двох останніх випадках обов'язковим елементом об'єк¬

тивної сторони є наслідки у вигляді витоку інформації.

Зміною комп'ютерної інформації слід визнавати заміну або вилучення будь-якої складової частини відповідної інформації чи внесення до цієї інформації будь-яких до¬даткових, раніше відсутніх у ній складових частин. Під знищенням комп'ютерної інформації розуміється повна втрата можливості користування відповідною інформа¬цією. Знищенням слід вважати не лише ліквідацію файлу, каталогу тощо, у вигляді яких існувала інформація, а й приведення інформації у такий стан, який виключає можли¬вість використання всієї інформації чи значної її частини.

Якщо зміна чи знищення комп'ютерної інформації здійснювались задля викрадення чи заволодіння чужими грошовими коштами, іншим чужим майном, дії винної особи, за наявності відповідних ознак, мають додатково кваліфікуватись за статтями 185, 190 або 191.

Блокування комп'ютерної інформації - це дії, наслідком яких є припинення до¬ступу до такої інформації, а перехоплення її - дії, внаслідок яких комп'ютерна інфор¬мація, що передається певному адресату каналами зв'язку, потрапляє у розпорядження іншої особи. Копіювання комп'ютерної інформації означає виготовлення із застосу¬ванням можливостей комп'ютера електронної копії певної комп'ютерної інформації.

Зміна, знищення, блокування, перехоплення, копіювання інформації є несанкціоно¬ваними, якщо вони здійснені без дозволу (згоди) власника інформації або уповноваже¬ної ним особи.

Несанкціоноване перехоплення чи копіювання можуть бути визнані злочином, пе¬редбаченим у ч. 2 ст. 361, лише у випадку настання передбачених цією нормою наслід¬ків злочину, тобто витоку перехопленої чи скопійованої інформації. Про поняття вито¬ку інформації див. коментар до ст. 361.

У випадках зміни, знищення, блокування інформації злочин вважається закінченим з моменту фактичної зміни, знищення чи блокування відповідної інформації, а у випад¬ках перехоплення чи копіювання інформації-з моменту настання наслідків, спеціально передбачених законом.

Стаття 363

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

841

4. Суб'єктом даного злочину є особа, яка має право доступу до інформації, що є предметом злочину, у зв'язку з виконанням нею трудових, службових обов'язків або внаслідок наданого власником інформації дозволу, і зловживає цим правом, використо¬вуючи надані їй можливості для вчинення заборонених даною статтею дій.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом щодо заборо¬нених дій і прямим або непрямим умислом щодо передбачених у ч. 2 ст. 362 наслідків злочину.

6. Кваліфікуючі ознаки цього злочину збігаються з кваліфікуючими ознаками зло¬чину, передбаченого ст. 361 (див. коментар до цієї статті).

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р.

Стаття 363. Порушення правил експлуатації електронно-обчислюваль¬них машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ю¬терних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи пра¬вил захисту інформації, яка в них оброблюється

Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж елек¬трозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблю¬ється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію,-

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавлен¬ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той са¬мий строк.

(Стаття 363 зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2289-IV від 23.12.2004 р.).

1. Об'єктом злочину є порядок експлуатації (у т. ч. захисту) ЕОМ, АС, комп'ю¬терних мереж та мереж електричного зв'язку.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні порушень правил їх експлуата¬ції, які можуть бути здійснені як шляхом певних дій, так і шляхом бездіяльності, за умови настання в результаті таких порушень передбачених цією статтею наслідків. Піс¬ля викладення ст. 363 у новій редакції зміст ознак об'єктивної сторони змінився: закон вимагає наявності порушень (отже, їх має бути принаймні два), а не поодинокого по¬рушення, як це було раніше.

Під правилами експлуатації ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж елект-і розв'язку слід розуміти будь-які правила, які регламентують користування цими маши-! нами, їх системами чи мережами, проведення робіт з їх використанням, захисту таких І машин, їх систем та мереж або інформації, яка в них знаходиться, тощо.

Захист інформації (у т. ч. комп'ютерної), що є власністю держави або захист якої гарантується державою, здійснюється з дотриманням правил, що встановлюються спе¬ціально уповноваженим державним органом. На даний час таким органом є Департа¬мент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ.

Порушення правил експлуатації ЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж визнають¬ся злочинними лише у разі, коли їх наслідком було заподіяння значної шкоди, розмір якої визначено у примітці до ст. 361. При цьому шкода, яка береться до уваги при ква¬ліфікації злочину, може стати значною або як результат одного із допущених пору¬шень, або як сукупний результат усіх допущених порушень.

Злочин вважається закінченим з моменту настання передбачених у ст. 363 наслідків.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, яка відповідає за експлуатацію ЕОМ,

АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку. Такою особою є користувач зазна-

842

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

чених машин, систем чи мереж, а так само будь-яка інша особа, яка відповідно до своїх трудових, службових обов'язків або на основі відповідної угоди з власником (адмініст¬ратором) цих машин, систем чи мереж виконує роботу, пов'язану з підтриманням їх у робочому стані, оновленням інформації, вдосконаленням ЕОМ, системи чи мережі, їх захистом, або іншу подібну роботу і зобов'язана при її виконанні дотримуватись вста¬новлених відповідних правил експлуатації (і, зокрема, захисту).

4. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до його наслід¬ків і характеризується необережною формою вини. Дії особи, яка умисно порушила правила експлуатації ЕОМ, бажаючи настання передбачених даною статтею наслідків чи свідомо припускаючи їх настання, мають за наявності підстав кваліфікуватись як вчинення чи співучасть у вчиненні відповідного злочмну проти власності.

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р. Положення про технічніш захист інформації в Україні. Затверджене указом Президента України № 1229 від 27 вересня 1999 р.

Стаття 363-1. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних ма¬шин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютер¬них мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку

1. Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, здійснене

без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення

роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих

систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку,-

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,

якщо вони заподіяли значну шкоду,-

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням во¬лі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або за¬йматися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією про¬грамних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, які є власністю винної особи.

(Статтею 363-1 Кодекс доповнено згідно з Законом № 2289-IV від 23.12.2004 р.).

1. Легкість створення, копіювання, відносна дешевизна повідомлень, які надсилаю¬

ться по комп'ютерних мережах за допомогою електронної пошти, стали передумовами

для масової їх розсилки, зокрема, з рекламною метою. При цьому, як правило, не бере¬

ться до уваги бажання чи небажання адресата одержувати такі повідомлення. Небажані

повідомлення електронної пошти адміністратори комп'ютерних мереж та користувачі

комп'ютерів зазвичай називають «спамом».

Одержання надмірно великої кількості повідомлень, відправлених електронною поштою, може мати наслідком порушення звичайного режиму роботи комп'ютера. Пе¬редача повідомлень такого роду в АС чи комп'ютерній мережі може зашкодити її нор¬мальній роботі, а іноді призводить до припинення роботи системи чи мережі. Отже, не санкціонована адресатами масова розсилка повідомлень може призвести до значних перешкод у роботі організацій, які використовують комп'ютери, а також багатьох тисяч індивідуальних користувачів комп'ютерів. Тому в сучасних умовах ця діяльність ста¬новить суспільну небезпеку [.забороняється під загрозою кримінального покарання.

2. Об'єкт злочину - нормальна робота ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж елек¬

трозв'язку.

Стаття 363-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

843

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у масовому розповсюдженні повідомлень електрозв'язку без попередньої згоди адресатів таких повідомлень, наслідком якого є порушення або припинення роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж елект¬розв'язку.

Розповсюдження повідомлень електрозв'язку слід вважати масовим у випадках, ко¬ли такі повідомлення не готуються окремо для кожного адресата, а створюються з ви¬користанням можливостей комп'ютера шляхом багаторазового автоматичного копію¬вання і розсилаються відправником автоматично, на адреси, які тим чи іншим способом опинились у розпорядженні відправника і внесені ним до певного списку, згідно з яким провадиться розсилка.

Обов'язковою ознакою злочинного діяння є відсутність попередньої згоди адресата на одержання повідомлень, які йому надсилаються. При цьому відсутністю згоди слід вважати як ситуацію, коли така згода ніколи не надавалась, так і випадки, коли адресат, спочатку погодившись одержувати певні повідомлення, пізніше відмовився від їх одержання.

Порушенням роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку є обставини, які призводять до спотворення процесу обробки інформації у зазначених машинах, системах чи мережах.

Припиненням роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку є ситуація, коли обробка інформації у названих машинах, системах чи мережах повністю припиняється.

3. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу щодо забороненого діяння і виною у формі прямого чи непрямого умислу щодо його наслідків.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно, якщо зло¬чинними діями завдано значної шкоди; 2) за попередньою змовою групою осіб, якщо при цьому злочином заподіяно значної шкоди.

Про поняття повторності див. ст. 32 та коментар до неї, про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою - ст. 28 та коментар до неї.

Поняття значної шкоди визначене у примітці до статті 361. Шкода може бути зав¬дана фізичним особам - власникам і користувачам комп'ютерів, підприємствам, уста¬новам, організаціям, органам місцевого самоврядування, органам державної влади, які є адресатами розповсюджених повідомлень або використовують автоматизовані систе¬ми, комп'ютерні мережі, мережі електрозв'язку, по яких розповсюджуються ці пові¬домлення.

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р.

Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальні положення до розділу