Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право

придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Незаконна видача рецепта має місце тоді, коли медичний працівник (лікар), не маючи необхідних повноважень, виписує особі рецепт на право придбання наркотич¬них засобів або психотропних речовин чи робить це без відповідних медичних показань та з порушенням правил виписування рецептів.

Лікарі виписують рецепти, як правило, після огляду хворого. Спеціальний рецепт форми № 3 виписується на підставі медичних показань за встановленими МОЗ прави¬лами, підписується лікарем, скріплюється його особистою печаткою, підписом керівни¬ка закладу чи установи охорони здоров'я або його заступника з медичної частини, а також штампом та круглою печаткою закладу чи установи. На рецептурному бланку форми № 3 дозволяється виписувати тільки одне найменування наркотичного (психо¬тропного) лікарського засобу.

У відповідній медичній документації (амбулаторній картці, історії хвороби) лікарем робиться обов'язковий запис про призначення наркотичних (психотропних) лікарських засобів, їх перелік та номер виданого спеціального рецепта форми № 3.

В аптечні заклади, яким надано право здійснювати відпуск наркотичних (психотроп¬них) лікарських засобів, керівники лікувально-профілактичних закладів і установ сис¬тематично (не рідше одного разу на квартал) подають списки лікарів (із зразками їх особистих підписів), яким надано дозвіл виписувати такі засоби на спеціальних рецеп¬турних бланках форми № 3, а також їх номери і серії, що зберігаються у відповідних закладах чи установах охорони здоров'я.

Видача рецептів на право придбання наркотичних (психотропних) лікарських засо¬бів особам, хворим на наркоманію чи токсикоманію, категорично забороняється.

Злочин вважається закінченим з моменту передачі рецепта особі, на ім'я якої його незаконно виписано.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути: 1) лікар, який працює у закладі охорони здоров'я державної чи комунальної форми власності і якому відповідним рі¬шенням керівника лікувально-профілактичного закладу чи установи надано дозвіл ви¬писувати рецепти на наркотичні (психотропні) лікарські засоби, але він робить це з по¬рушенням встановленого порядку видачі зазначених рецептів; 2) лікар, якому не надано дозвіл виписувати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на спеціальних рецептур¬них бланках, але він видав рецепт на право придбання таких засобів.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є корисливий мотив чи інші особисті інтереси винного. Про поняття корисливого мотиву та інших особистих інтересів див. коментар до статей 115, 148 і 364.

744

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIII

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно. Про поняття по¬вторності див. ст. 32 і коментар до неї. Повторним аналізований злочин визнається у випадках незаконної видачі рецепта одній особі два та більше разів або одноразової видачі рецептів кільком особам, а також коли йому передував замах на вчинення такого самого злочину чи навпаки - дії були вчинені в іншій послідовності.

Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в редакції від 8 липня 1999 р.

Порядок здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів. Затверджений постановою KM № 58 від 18 січня 2003 р.

Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення. За¬тверджені наказом МОЗ № 117 від ЗО червня 1994 р.

Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних за¬собів, психотропних речовин, їх аналогів або прекур¬сорів

1. Порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного

маку чи конопель, а також порушення правил виробництва, виготовлення,

зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання

чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або

прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів чи

речовин,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавлен¬ням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні поса¬ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони спричинили нестачу нарко¬

тичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих

розмірах, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотич¬

них засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволо-

діння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм

службовим становищем,-

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбав¬ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів див. За¬гальні положення до цього розділу.

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється у формі:

1) порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель;

2) порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, роз¬поділу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, пси¬хотропних речовин, їх аналогів або відповідних прекурсорів.

Правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекур¬сорів може бути порушено шляхом як дії (наприклад, відпуск психотропних речовин за неналежно оформленими документами), так і бездіяльності (ухилення від ведення облі¬ку наркотичних засобів за встановленою формою тощо).

Стаття 320

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

745

Оскільки диспозиція ст. 320 має бланкетний характер, для правильного її застосу¬вання слід з'ясовувати, які саме правила були порушені.

При цьому потрібно мати на увазі, що загальні правила обігу наркотичних засо¬бів, психотропних речовин і прекурсорів установлено Законом «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», а також від¬повідними нормативно-правовими актами KM, міністерств і відомств. Зокрема, під¬приємства, установи та організації провадять діяльність, пов'язану з обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів за умови отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, ввезенням на митну територію України, ви¬везенням за межі її митної території, відпуском, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (повністю або частково), відповідно до напрямів діяльності.

Ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної з розроблен¬ням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, ввезенням на митну територію України, вивезенням за межі її митної території, відпуском, зни¬щенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видаються Держав¬ним департаментом з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засо¬бів і виробів медичного призначення, за погодженням з МВС в установленому порядку. Провадження зазначеної діяльності без ліцензії не дозволяється.

Підприємства недержавної форми власності, які мають ліцензію на право прова¬дження господарської діяльності з медичної практики та діяльність яких пов'язана з наданням громадянам хірургічної чи іншої невідкладної медичної допомоги, можуть на договірній основі отримувати послуги з відпуску та використання наркотичних (психо¬тропних) лікарських засобів від підприємств державної чи комунальної форми власнос¬ті, що мають ліцензію на право провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотич¬них засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з покладанням на них повної відпові¬дальності.

Отримані підприємствами, установами та організаціями наркотичні (психотропні) лікарські засоби, а також наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що використовуються для виробництва, виготовлення наркотичних (психотропних) лікар¬ських засобів, обліковуються у спеціальних журналах (книгах) предметно-кількісного обліку, пронумерованих, прошнурованих, скріплених печаткою підприємства, установи чи організації та підписом керівника, за встановленою формою.

Додатково ведуться журнали (книги) внутрішнього обліку наркотичних (психотроп¬них) лікарських засобів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, що використовуються для виробництва, виготовлення наркотичних (психотропних) лікар¬ських засобів, на постах відділень, підрозділів, цехів підприємств, установ, організацій за встановленою формою.

Відпуск громадянам наркотичних (психотропних) лікарських засобів здійснюється через аптечні заклади державної та комунальної форми власності за рецептом лікаря, який виписується на спеціальних рецептурних бланках форми № 3.

Спеціальний рецептурний бланк форми № 3 передбачений для виписування нарко¬тичних (психотропних) лікарських засобів за переліками, визначеними МОЗ за подан¬ням Комітету, лікарями, які працюють у закладах охорони здоров'я державної і кому¬нальної форми власності.

Порушення цих та інших правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може утворювати склад злочину, передбаченого ст. 320.

Злочин вважається закінченим з моменту порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Від злочинів, передбачених статтями 307 і 309-311, коментований злочин відрізня-

746

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIII

ється тим, що в даному разі виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, посів або вирощування маку снотворного чи конопель (та інші дії") здійснюються на законних підставах, але з порушенням правил обігу цих засобів, речовин або наркоти-ковмісних рослин.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка у зв'язку з виконанням своїх

службових або професійних обов'язків повинна додержувати встановлених правил обі¬

гу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (наприклад, директор

чи агроном сільськогосподарського підприємства, яке вирощує снотворний мак або

коноплі; провізор-технолог чи завідувач аптеки; матеріально відповідальна особа, упов¬

новажена зберігати наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори; викладач,

якому наркотичні засоби чи психотропні речовини видані для проведення практичних

занять зі студентами).

Якщо дії службової особи, яка порушила ці правила, містять ознаки складу злочину у сфері службової діяльності (зловживання владою або службовим становищем, одер¬жання хабара тощо), вчинене слід додатково кваліфікувати за статтями Особливої час¬тини КК, що передбачають відповідальність за такий злочин.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю. Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 320, може бути тільки необе¬режним. Якщо ставлення до них є умисним (наприклад, особа умисно сприяє викра¬денню чи привласненню наркотиків, психотропних речовин або прекурсорів), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 320 та статтями 27, 308 чи 312.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) спричи¬нення ним нестачі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекур¬сорів у великих розмірах; 3) призведення його до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволодін-ня ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим ста¬новищем (ч. 2 ст. 320).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.

Нестача у контексті ст. 320 - це, насамперед, не матеріальні збитки, які мають вар¬тісний критерій, а відсутність (утрата власником чи володільцем) наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах. Поняття велико¬го розміру є аналогічним тому, що вживається в інших статтях цього розділу (див. За¬гальні положення до цього розділу).

Про поняття викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психо¬тропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрай¬ства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем див. комен¬тар до ст. 308.

Кваліфікований склад злочину є формально-матеріальним: у разі повторного пору¬шення встановлених правил обігу зазначених засобів і речовин склад злочину буде фор¬мальним; якщо його наявність обумовлена настанням певних наслідків (нестачі нарко¬тичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або вчинення певних злочинів, пов'язаних з наркотиками, як результат порушення правил їх обігу),- матері¬альним.

Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» у редакції від 8 липня 1999 р,

Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотроп¬них речовин і прекурсорів. Затверджене постановою KM № б від 3 січня 1996 р.

Порядок здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів. Затверджений постановою KM № 58 від 18 січня 2003 р.

Стаття 321

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

747

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, пере¬везення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пере¬

силання або зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих ре¬

човин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також

здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи

виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, вчинені без спеціального

на те дозволу,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбан¬

ня, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або

сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх ана¬

логами,-

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів грома¬дян або позбавленням волі на строк до двох років.

1. Об'єкт злочину - порядок обігу отруйних і сильнодіючих речовин, встановлений законодавством з метою охорони здоров'я населення.

2. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321, є: 1) отруйні та сильнодіючі ре¬човини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами; 2) обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення вказаних отруйних або сильнодіючих речовин.

Про поняття отруйних та сильнодіючих речовин див. коментар до ст. 201. Відпо¬відно до законодавства речовини визнаються отруйними або сильнодіючими МОЗ. Кількість цих речовин для кваліфікації злочину не має значення.

Обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильно¬діючих речовин,- це будь-які інструменти, прилади, механізми, що використовуються для досягнення зазначеної мети. Спеціального режиму контролю за таким обладнанням закон не передбачає.

3. З об'єктивної сторони злочин полягає у:

1) незаконних діях з отруйними або сильнодіючими речовинами та обладнанням, призначеним для виробництва чи виготовлення цих речовин (ч. 1 ст. 321);

2) порушенні встановлених правил обігу цих речовин (ч. 2 ст. 321).

Вчинення особою обох цих діянь потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, пе¬редбачених частинами 1 і 2 ст. 321, і призначати їй покарання належить за правилами ст. 70.

Для з'ясування змісту об'єктивних і суб'єктивних ознак злочинів, передбачених ча¬стинами 1 і 2 ст. 321, див. коментар, відповідно, до статей 307 і 320. При цьому слід мати на увазі, що диспозиція ч. 2 ст. 321 є бланкетною. Правила виробництва, виготов¬лення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин встановлюються, як правило, МОЗ. Дозвіл на виробництво, ви¬готовлення отруйних і сильнодіючих речовин надає МОЗ.

Під відпуском отруйних або сильнодіючих речовин слід розуміти їх видачу з аптек, складів, баз тощо. Облік - це дії, що полягають у реєстрації кількісних та якісних показни¬ків цих речовин у процесі їх обігу.

Злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 321, вважаються закінченими з моменту вчинення описаних у них діянь.

Не підпадає під дію ч. 1 ст. 321 використання властивостей сильнодіючих речовин, що містяться в газових балончиках, а також незаконне застосування газових пістолетів (револьверів), оскільки подібні дії неможливо визнати збутом.

748

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIII

Для вирішення питання про предмет злочину або встановлення того, які саме поло¬ження відповідних правил порушені, призначається експертиза.

4. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321,- загальний, а ч. 2 ст. 321 - спеці¬альний: особа, яка виконує службові або професійні обов'язки, пов'язані з виробницт¬вом, виготовленням, придбанням, зберіганням, відпуском, обліком, перевезенням, пе¬ресиланням отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропни¬ми чи їх аналогами.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою збу¬ту (ч. 1 ст. 321) або умислом чи необережністю (ч. 2 ст. 321).

Закон України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 р.

Перелік отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехно-логій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення і утилізація яких здійснюються за наявності дозволу. Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехно-логіїта інших біологічних агентів. Затверджені постановою KM № 440 від 20 червня 1995 р.

Правила роздрібної реалізації лікарських засобів. Затверджені постановою KM № 447 від 12 травня 1997 р.

Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптеках і ліку¬вально-профілактичних установах. Правила відпуску лікарських засобів і виробів медичного при¬значення з аптек. Затверджені наказом МОЗ України №117 від ЗО червня 1994 р.

Інструкція про порядок видачі суб 'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на право роздрібної реалізації медикаментів, умови і правила здійснення цієї діяльнос¬ті та контролю за їх дотриманням. Затверджена наказом ЛП при ME і МОЗ № ЛП-6/60 від 22 березня 1996 р.

Інструкція про порядок видачі суб 'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на виготовлення і оптову реалізацію медикаментів, умови і правила здійснення цієї діяльності та контролю за їх дотриманням. Затверджена наказом ЛП при ME і Держкоміте-том України з медичної та мікробіологічної промисловості № ЛП-19/69 від 16 липня 1996р.

Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які містять отруйні речовини. Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які містять сильнодіючі речовини. Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек, аптечних пунктів та аптечних кіосків. Затверджені нака¬зом МОЗ № 233 від 25 липня 1997 р.

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одур¬манювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотроп¬ними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктивні й суб'єктивні ознаки цього злочину в основному збігаються з аналогіч¬ними ознаками організації чи тримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317). Основна їх відмінність полягає в тому, що: а) за ст. 322 кримінальна відповідальність настає за організацію чи утримання місць лише для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих засобів; б) ці засоби не є наркотичними або психотроп¬ними чи їх аналогами; в) ці дії вчиняються для вживання одурманюючих засобів з ме¬тою одурманювання.

Стаття 323

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

749

2. Під, лікарськими та іншими засобами, що не є наркотичними або психотропни¬ми чи їх аналогами, слід розуміти одурманюючі засоби. Про їх поняття див. коментар до ст. 324.

3. Використання в заголовку і диспозиції цієї статті слова «незаконна» є зайвим, оскільки описані в ній дії за будь-яких умов не можуть бути визнані правомірними.

Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев¬ною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно, щодо двох чи більше осіб або особою,

яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317,

324 цього Кодексу,-

карається позбавленням волі на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони

заподіяли тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

Примітка. Допінг - це засоби і методи, які входять до переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.

1. Об'єктом злочину є здоров'я неповнолітніх осіб.

2. Потерпілим від цього злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку, незалежно від статі і відношення її до спорту.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у спонуканні неповнолітніх до застосуван¬ня допінгу. Останній є не предметом, а засобом (до того ж - факультативним) вчинення злочину.

Допінг — це речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їхнього здоров'я і заборонені для викори¬стання Антидопінговим кодексом Олімпійського руху та компетентними органами від¬повідних спортивних організацій.

Серед допінгових препаратів і допінгових методів, що використовуються у спорті, особливу небезпеку становлять анаболічні стероїди (речовини, котрі збільшують м'язову масу і фізичну силу). Якщо раніше під згубний вплив цих речовин (застосуван¬ня їх бере свій початок з 1960 р.) потрапляли спортсмени, які прагнули досягти резуль¬татів міжнародного рівня, то нині поширюється вживання анаболіків у навчальних за¬кладах, аматорських спортивних секціях, клубах бодібілдінгу тощо.

Зловживання анаболіками має шкідливі соціальні наслідки. Вживання значних доз цих речовин чоловіками порушує функції ендокринної та статевої систем, збільшує молочні залози, підвищує кров'яний тиск, викликає головний біль і носову кровотечу, розлад функцій печінки, алергічні реакції і навіть руйнує систему імунного захисту ор¬ганізму. У жінок від них настає вірілізація - понижується голос, зменшуються груди, виникає чоловіча лисина, росте волосся на обличчі, на руках і ногах. Порушення фізіо¬логії у дітей проявляється, зокрема, у тому, що вони не можуть досягти природного зросту. Існує також небезпека формування фізичної і психічної залежності організму людини внаслідок вживання великих доз анаболічних стероїдів.

Відповідно до законодавства на території України організація та здійснення анти-допінгового контролю в спорті провадяться з дотриманням вимог Антидопінгового ко¬дексу Олімпійського руху та покладаються на Національний антидопінговий центр з лабораторією антидопінгового контролю у його складі, який створюється KM.

Спонукання - це будь-які умисні дії, спрямовані на те, щоб збудити у неповноліт¬ньої особи бажання застосувати допінг чи добитися від неї згоди застосувати його хоча б

750

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ ХПІ

один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання, примушування, погрози, засто¬сування насильства тощо). Якщо спосіб спонукання сам по собі утворює склад іншого злочину (спричинення тілесних ушкоджень, погроза вбивством тощо), він потребує самостійної кримінально-правової оцінки.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення неповнолітньої особи до застосування допінгу.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 18-

річного віку.

5. Суб'єктивна сторон* злочину характеризується прямим умислом. Ставлення винного до настання тяжких наслідків (ч. З ст. 323) є необережним.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 323) є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передба¬чених статтями 314, 315, 317, 324, а особливо кваліфікуючою ознакою (ч. З ст. 323) -заподіяння тяжких наслідків.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття щодо двох або більше осіб - коментар до ст. 315.

Тяжкими наслідками можуть бути визнані, зокрема, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, самогубство потерпілого, його тяжке захворювання. Ці наслідки мають настати саме від застосування неповнолітнім допінгу, тобто необхідно встанов¬лювати наявність причинного зв'язку між застосуванням потерпілим допінгу і тяжким наслідком.

Антидопінгова конвенція від 16 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 15 березня 2001 р. Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р.

Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих за¬собів

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є нар¬котичними або психотропними чи їх аналогами,-

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Об'єктом злочину є здоров'я неповнолітніх осіб.

2. Потерпілим від цього злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у схилянні неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.

Засобом вчинення злочину можуть бути (у разі їх використання,- наприклад, де¬монстрації) одурманюючі засоби, що не є наркотичними або психотропними чи їх ана¬логами. Одурманюючі засоби - це сильнодіючі ліки, всілякі токсичні речовини проми¬слового, побутового та іншого призначення (ацетон, бензин, розчинники, лаки, фарби, дихлофос тощо). Отже, це можуть бути також і деякі прекурсори (про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу).

Вирішення питання про те, чи є засіб одурманюючим, потребує проведення відпо¬відної експертизи.

Об'єктивні й суб'єктивні ознаки цього злочину в основному збігаються з аналогіч¬ними ознаками схиляння неповнолітніх до вживання наркотичних засобів, психотроп¬них речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 315). Однак, поняття схиляння у ст. 324 характери¬зується більш широким змістом, ніж у ст. 315. Це пояснюється тим, що ст. 324 за об'єктивною стороною не конкурує зі ст. 314 так, як це має місце зі ст. 315 у разі на¬сильницького схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Отже, схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами,- це будь-які умисні дії, спрямовані

Стаття 325

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

751

на те, щоб збудити в неповнолітньої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання, примушування, погрози, застосування насильства тощо).

Застосування до неповнолітнього насильства (зокрема, заподіяння тілесних ушко¬джень, катування) з метою примусити його вжити одурманюючі засоби утворює сукуп¬ність злочинів, передбачених ст. 324 і статтями 121, 122, 125 або 127.

Якщо при вчиненні цього злочину неповнолітнього схиляють до вживання прекур¬сорів як одурманюючих засобів, такі дії за наявності підстав утворюють сукупність злочинів, передбачених статтями 324 і 311.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, які утворюють схиляння неповнолітнього до вживання одурманюючих засобів.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 18-річного віку.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями

Порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та ін¬шим заразним захворюванням і боротьби з ними, якщо ці дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення певних правил; 2) нас¬лідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших заразних захворювань; б) загро¬зи поширення вказаних захворювань; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.

Порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними, може виразитися в: неусуненні від робо¬ти чи іншої діяльності осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпеч¬них для населення; непроведенні в порядку, передбаченому законодавством, профілак¬тичних щеплень, медичних оглядів, дезинфекційних, дезинсекційних, дератизаційних, інших протиепідемічних, а також карантинних заходів; незапровадженні особливих умов і режимів праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях тощо.

До заразних захворювань належать, зокрема, такі як чума, холера, віспа, тиф, диф¬терія, туберкульоз, поліомієліт, грип, правець, кір тощо. Поширення епідемічних та інших заразних захворювань означає епідемію. Про поняття епідемії див. коментар до ст. 113.

Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх профеійних обов'язків, що спричинило зараження особи (осіб) вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини, тягне відповідальність за ст. 131.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових,

професійних або іншого роду обов'язків яких входить виконання правил, встановлених

з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-

епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій, громадяни-

підприємці тощо).

752

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIII

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до порушення вказаних правил, необережністю до наслідку у вигляді поширення заразних захворювань і прямим або непрямим умислом до наслідку у вигляді загрози їх поши¬рення.

Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави кваліфікується за ст. 113 як диверсія.

Основи законодавства України про охорону здоров 'я від 19 листопада 1992 p. (cm. ЗО).

Закон України «Про ветеринарну медицину» в редакції від 15 листопада 2001 р.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (статті 1, 9, 28-30).

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від б квітня 2000 р.

Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 р.

Правила санітарної охорони території України. Затверджені постановою KM № 696 від 24 квітня 1999 р.

Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб. Затверджений наказом МОЗ Лг° 133 від 19 липня 1995 р.

Постанова КМ «Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарно¬го та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату» № 1544 від 15 .жовтня 2002 р.

Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень. Затверджене наказом МОЗ№ 276 від ЗІ жовтня 2001 р.

Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами

1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення мі¬

кробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил пово¬

дження з ними, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання ін¬

ших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі на-

слідки,-

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займати¬ся певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок поводження з біологічними агентами і токсинами, який забезпечує здоров'я населення. Його додат¬ковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи, а факультативним - життя осо¬би або інші блага.

2. Загалом токсини - це будь-які речовини, фізичні, хімічні чи біологічні характе¬ристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я особи та які потребують спеціальних методів і засо¬бів поводження з ними.

Однак предметом даного злочину є мікробіологічні або інші біологічні агенти і ток¬сини, визначені як такі законодавством.

Під мікробіологічним агентом розуміється мікроорганізм (вірус, бактеріальна ре¬човина). Токсин - це отруйна речовина бактеріального, рослинного або тваринного по¬ходження.

Стаття 326

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

753

До біологічних агентів і токсинів відносяться, зокрема: а) хімічні речовини першого класу небезпеки - ртуть металічна, свинець і його неорганічні сполуки, оксиди марган¬цю, нікель та його оксиди, сульфіди, гентаміцин, оксацилін, тестостерон, фосфор жов¬тий тощо; б) хімічні речовини гостроспрямованої дії- бром, озон, сірководень, фосген, фосфорит тощо; в) штами-продуценти вакцин, амінокислот, антибіотиків, ферментів, білково-вітамінних концентратів, кормового білка, кормових дріжджів, вітамінів, біо-полімерів, харчових добавок; г) продукти (білково-вітамінні концентрати, кормові дріж¬джі, кормові білки, харчові білкові добавки), антибіотики медичного і немедичного призначення, мікробні препарати для захисту рослин.

Указані предмети є об'єктами дозвільної системи. Це, зокрема, означає, що їх збері¬гання, використання, перевезення та інші дії з ними можуть здійснюватися лише за спеціальним дозволом, який видається у порядку, визначеному МОЗ. Дозвіл на вироб¬ництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утиліза¬цію отруйних речовин, у т. ч. токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, видається МЕПР за погодженням з МОЗ, Держнагляд-охоронпраці, МТ, МВС. При цьому видача дозволів на виробництво та використання пестицидів і агрохімікатів здійснюється в установленому порядку після їх державної реєстрації в Укрдержхімкомісії.

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується:

1) діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил: а) зберігання; б) використання; в) обліку; г) перевезення; д) інших правил поводження з біологічними агентами чи токсинами;

2) наслідками у вигляді: а) загрози загибелі людей; б) загрози настання інших тяж¬ких наслідків; в) заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 326); г) загибелі лю¬дей; д) інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 326);

3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками.

Під зберіганням вказаних вище предметів розуміється знаходження їх безпосеред¬ньо у винного або в будь-якому іншому місці, де вони перебувають у його розпоря¬дженні або під його контролем. Відповідно до законодавства біологічні агенти і токси¬ни розміщуються у приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні мати належну охорону і бути обладнаними сигналізацією, в них установлюєть¬ся пропускний режим. Порушення цих вимог є порушенням правил зберігання цих предметів.

Використання біологічних агентів чи токсинів означає будь-яке користування їх корисними властивостями. Обліком є встановлення наявності і кількості певних пред¬метів шляхом підрахунку. Перевезення - це переміщення цих предметів із використан¬ням будь-яких транспортних засобів. До порушення інших правил поводження з предметами цього злочину можуть бути віднесені порушення правил їх виробництва (виготовлення), захоронения, знищення, утилізації.

Під шкодою здоров'ю потерпілого у ч. 1 ст. 326 розуміється заподіяння потерпіло¬му необережних середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень.

Під загрозою загибелі людей слід розуміти загрозу загибелі двох чи більше осіб.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли порушення вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 326 правил створило загрозу загибелі людей чи інших тяжких наслідків або з моменту настання реальних наслідків, передбачених частинами 1 і 2 ст. 326.

Порушення правил зберігання, використання, перевезення мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил поводження з ними, якщо воно спричинило забруднення або псування земель, забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря, забруднення поверхневих чи підземних вод і во¬доносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних власти¬востей, забруднення моря, кваліфікується за відповідною частиною статей 239, 241, 242, 243.

4. Суб'єкт злочину - загальний. Як правило, суб'єктом цього злочину є службові

754

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ Xlll

особи, громадяни-підприємці та інші особи, на яких покладено обов'язки по дотриман¬ню відповідних правил.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до діяння і до наслідків у вигляді створення загрози настання тяжких наслідків, необе¬режністю до наслідків у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого, а так само до тяжких наслідків.

6. Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють квалі¬фіковані види розглядуваного злочину.

Загибель людей означає смерть двох чи більше осіб.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені смерть однієї особи, велика екологічна чи матеріальна шкода, виникнення масових заворушень тощо.

Конвенція про заборону розроблення, виробництва та накопичування бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення від 10 квітня 1972 р.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.

Закон України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 p. (cm. 2).

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р.

Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від б квітня 2000 р.

Положення про дозвільну систему. Затверджене постановою KM №576 від 12 .жовтня 1992 р.

Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. Затверджений постановою KM № 440 від 20 червня 1995 р.

Положення про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї. Затверджене постановою KM № 384 від 22 квітня 1997 р. (п. 2).

Список збудників захворювань (патогенів) людини, тварин і рослин, їх генетично змінених форм, фрагментів генетичного матеріалу та обладнання і технологій, які можуть бути вико¬ристані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї. Додаток 1 до Положен¬ня про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, що мо.жуть бути використані у створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї Затвер¬джене постановою KM № 384 від 22 квітня 1997р.

Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забрудне¬них продуктів харчування чи іншої продукції

1. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування

чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, якщо

вони створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків

або заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого,-

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування

чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, якщо

вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здо¬ров'я і безпечних умов життя населення порядок обігу радіоактивно забрудненої продук¬ції, а також право людини, яка проживає або тимчасово перебуває на території України,

Стаття 327

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

755

на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Його додатковим обов'язковим об'єк¬том виступає здоров'я особи, а факультативним - життя особи або інші блага.

2. Предметом злочину є продукти харчування та інша продукція, забруднені понад

рівні, що допускаються. Водночас не є його предметом радіоактивні лікарські засоби та

інші подібні речі, радіоактивність яких є однією з їх споживчих властивостей.

Продукти харчування (харчові продукти) - це будь-які продукти, що в натураль¬ному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною в їжу або для пиття (хліб, крупи, борошно, цукор, м'ясо, молоко, яйця, риба тощо).

Під іншою продукцією тут слід розуміти корми для худоби та інших тварин, лісо¬матеріали, будівельні матеріали та вироби з них, швейні, трикотажні, хутряні, кожухо¬ві, текстильні товари, взуття, дитячі іграшки, автомобілі, меблі, тару, упаковку, супутні матеріали для продуктів харчування та інших товарів тощо.

Рівні радіоактивного забруднення продукції (вміст радіонуклідів), що допускають¬ся, встановлені відповідними нормативними документами на конкретну продукцію, які затверджує МОЗ.

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується:

1) діями щодо продукції, радіоактивно забрудненої понад рівні, що допускаються, у таких формах: а) заготівля; б) перероблення; в) збут;

2) суспільно небезпечними наслідками у вигляді: а) загрози загибелі людей; б) за¬грози настання інших тяжких наслідків; в) заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 327); г) загибелі людей; д) інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 327);

3) причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Під заготівлею розуміються дії по збиранню врожаю сільськогосподарських куль¬тур, добуванню живих ресурсів моря і наземних видів флори і фауни, вирощуванню продукції рослинного, тваринного, мінерального походження, що використовується для виробництва продуктів харчування та іншої продукції.

Переробка — це вплив на продукцію, яка заготовлена, з метою її трансформації в інші види (переробка молока на молокопродукти, м'яса - на м'ясопродукти, шкір тва¬рин - на одяг і взуття тощо).

Збут - це відчуження вказаної продукції шляхом продажу, обміну, передачі в борг і в рахунок покриття боргу тощо.

Про поняття шкоди здоров'ю людей, загибелі людей, інших тяжких наслідків див. коментар до ст. 326.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли порушення вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 327 правил створило загрозу загибелі людей чи інших тяжких наслідків або з моменту настання реальних наслідків, передбачених частинами 1 і 2 ст. 327.

Якщо заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, не спричинили наслідків, передбачених частинами 1 і 2 ст. 327, вчинене може бути розцінене як адмі¬ністративне правопорушення, передбачене ст. 42-2 КАП. Умисне придбання і викорис¬тання для виробничих потреб будівельних матеріалів, устаткування і транспортних за¬собів, які вивезено (винесено) з території, що зазнала радіоактивного забруднення, тяг¬не адміністративну відповідальність за ч. З ст. 46-1 КАП.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом щодо дій. Крім того, заготівля і перероблення відповідної продукції вчинюється з метою її збуту.

Вивезення (винесення) із зони радіоактивного забруднення без відповідного дозво¬лу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів без мети їх збуту тягне відповідальність за ч. 1 ст. 46-1 КАП, а вивезення (винесення) з території, що за¬знала радіоактивного забруднення, без радіометричного контролю і відповідного до¬зволу вказаних предметів, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, без мети їх збуту - за ч. 2 ст. 46-1 КАП.

756

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIII

Психічне ставлення винної особи до наслідків у вигляді шкоди здоров'ю потер¬

пілого (ч. 1 ст. 327), загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 327) може

бути тільки необережним, а до наслідків у вигляді створення загрози загибелі лю¬

дей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 327) характеризується прямим

умислом. .„

Якщо особа умисно ставиться до завдання шкоди здоров'ю людей або збуває про¬дукти харчування, радіоактивно забруднені понад рівні, що допускаються, з метою ви¬кликати таким чином смерть потерпілого чи певного кола осіб, її дії за наявності під¬став можуть бути кваліфіковані за статтями 115, 121, 122, 125 - залежно від конкретних наслідків або інших обставин справи, або за ст. 113 чи іншими статтями Особливої час¬тини КК.