7. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, є: 1) спричи¬

нення ним порушення роботи підприємства, установи чи організації; 2) вчинення його

щодо особливо важливих документів, штампів, печаток (ч. 2 ст. 357).

Порушення роботи підприємства, установи чи організації означає, що заволо¬діння, знищення, пошкодження чи приховування документів, штампів, печаток істотно ускладнило чи унеможливило на певний час виконання підприємством, установою чи організацією покладених на них функцій, завдань та обов'язків (наприклад, видачу су¬дом дозволу на обшук, огляд, арешт тощо, посвідчення нотаріусом документів).

Питання про визнання документів, штампів, печаток особливо важливими слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням матеріалів конкретної кримінальної справи. До таких предметів можуть бути віднесені, наприклад, осо¬бові справи працівників установи, печатки із зображенням Державного Герба Ук¬раїни.

Стаття 358 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 825

Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів

1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по¬

свідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підпри-

ємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право

видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від

обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою осо¬

бою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток,

штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми

власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією са¬

мою метою або їх збут -

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повтор¬

но або за попередньою змовою групою осіб,-

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням во¬лі на той самий строк.

3. Використання завідомо підробленого документа -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Об'єкт цього злочину за своїм змістом аналогічний об'єктові злочину, передба¬ченого ст. 357.

2. Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший документ (у т. ч. електронний), який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.

Про поняття документ, печатка, штамп, офіційні документи, штампи, печат¬ки див. коментар до ст. 357, а також до статей 331, 366.

Посвідчення - це документ, який містить відомості про володільця і офіційно по¬свідчує його особу та (або) правовий статус. Необхідними реквізитами посвідчення, як правило, є фотографія, підпис керівника відповідної установи, підприємства чи органі¬зації, який скріплюється їхньою печаткою, а також особистий підпис володільця доку¬мента (посвідчення: особи моряка, інваліда, водія, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, пенсійне, судді або працівника правоохоронного органу, біженця, ветерана війни).

Іншими документами можуть визнаватися, зокрема, атестат про повну загальну середню освіту, диплом про закінчення вищого навчального закладу, трудова книжка, рішення суду, виконавчий лист, листок тимчасової непрацездатності, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу, ліцензія, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбан¬ня майна на аукціоні, атестат доцента або професора тощо.

Така характеристика предмета коментованого складу злочину як надання прав або звільнення від обов'язків означає, що з точки зору кваліфікації за ст. 358 документами визнаються письмові акти. При цьому не має значення, якою мовою виконано доку¬мент, з якого матеріалу він виготовлений, а також спосіб виконання письмових знаків (від руки, друкарська машинка, комп'ютер, типографський спосіб тощо). Предметом злочину є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридично значимих фактів і мають своїм джерелом походження підприємство, установу, організацію незалежно

826

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

від форми власності, громадянина-підприємця, аудитора або іншу особу, яка має право видавати чи посвідчувати відповідні документи (наприклад, адвокат, лікар, який займа¬ється медичною практикою, ветлікар, який займається ветеринарною практикою).

Підроблення документів, які мають своїм джерелом походження фізичну, приватну особу, яка не уповноважена видавати чи посвідчувати документи, що надають права або звільняють від обов'язків, а також неіснуючу насправді юридичну особу, складу цього злочину не утворює. Залежно від спрямованості умислу винного підроблення вказаних документів за наявності підстав може кваліфікуватися як готування до вчи¬нення відповідного злочину, наприклад до шахрайства за обтяжуючих обставин.

Бланк - це аркуш паперу з відбитком на ньому штампу або документ з частково надрукованим друкарським або іншим способом текстом, який для остаточного скла¬дання документа потребує подальшого заповнення відповідних реквізитів (наприклад, існують бланки паспортів, трудових книжок, документів про освіту та вчені звання, нотаріальних документів).

Підроблення документів, передбачене ст. 358, за об'єктом і предметом посягання слід відмежовувати від підроблення документів, визначених законом предметом інших зло¬чинів. Йдеться, зокрема, про злочини, предметом яких виступають: виборчі документи (ст. 158), державні цінні папери, білети державної лотереї (ст. 199), документи на переказ, платіжні картки чи інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200), знаки поштової оплати і проїзні квитки (ст. 215), марки акцизного збору або контрольні марки для марку¬вання примірників аудіовізуальних творів та фонограм, голографічні захисні елементи (ст. 216), недержавні цінні папери (ст. 224), документи, які дають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 318).

Предметом злочину не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне зна¬чення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків (наприклад, різноманітні заявки, запити, характеристики, супроводжувальні листи, вкладиші до по¬свідчень, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій).

3. Об'єктивна сторона злочину виражається у таких формах:

1) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою;

2) збут підробленого документа;

3) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку;

4) збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358);

5) використання завідомо підробленого документа (ч. З ст. 358).

Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальси¬фікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних запи¬сів, знищення частини тексту, витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, пе¬реклеювання фотографії, проставлення на документі відбитка підробленої печатки то¬що). Підроблення документа становлять, наприклад, дії особи, яка, скориставшись блан¬ком підприємства або організації, на якому є підпис уповноваженої особи, заповнює його відповідним текстом.

Якщо особа підроблює відбиток штампу або печатки, її дії слід вважати підроблен¬ням документа, оскільки вказаний відбиток є необхідним реквізитом документа.

Під збутом підроблених документів, штампів, печаток, бланків слід розуміти будь-яке оплатне чи безоплатне відчуження цих предметів та запускання їх в обіг (про¬даж, обмін, дарування, передача в рахунок погашення боргу тощо).

Виготовлення підроблених штампів, бланків або печаток означає повне виготов¬лення сфальсифікованих форм-кліше і бланків, а також внесення змін у справжні шта¬мпи, печатки або бланки, що спотворює належний зміст їх реквізитів. Способом такого виготовлення може бути вирізання на гумі, лінолеумі, шкірі, дереві або гравіювання на м'яких металах.

Стаття 358 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 827_

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 358, вважається закінченим з моменту вчинення од¬нієї з чотирьох дій, які альтернативно становлять його об'єктивну сторону.

Використання заеідомо підробленого документа (ч. З ст. 358), може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред'явлення документа; 2) подання документа.

При пред'явленні документа суб'єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. При цьому підроблений документ залишається у володінні винного (наприклад, пред'явлення підробленого посвідчення водія працівни¬кові ДАІ).

Подання документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється із змістом підробленого документа. Але підробка не залишається у винного, а переда¬ється уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів з метою отриман¬ня прав або звільнення від обов'язків (наприклад, особа подає на підприємство підроб¬лений документ про закінчення вищого закладу освіти для того, щоб зайняти певну посаду).

Використання завідомо підробленого документа є закінченим злочином з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети. Обманне заподіяння внаслідок використання підробленого документа значної майнової шкоди за відсутності ознак шахрайства потребує додатко¬вої кваліфікації за ст. 192.

Використання штампів і печаток, які не можна ні пред'явити, ні подати, означає проставлення за їх допомогою відбитків на документах, тобто підроблення останніх, і охоплюється ч. 1 ст. 358.

Використання справжнього документа, який належить іншій особі (наприклад, чу¬жого паспорта або посвідчення), хоч і містить елементи обману, але за ч. З ст. 358 кри¬мінальної відповідальності не тягне. Відсутній даний склад злочину і у разі, коли особа:

а) демонструє предмет, який лише із зовнішнього боку нагадує документ, але насправді

таким не є (наприклад, пред'явлення обкладинки посвідчення замість посвідчення);

б) обманним шляхом, використовуючи справжній документ, видає його за інший (на¬

приклад, під виглядом посвідчення працівника міліції демонструє читацький квиток);

в) неправильно тлумачить зміст справжнього документа, що характеризується невизна¬

ченістю або неповнотою.

Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід квалі¬фікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. З ст. 358, оскільки за таких об¬ставин має місце реальна сукупність злочинів, утворена діяннями, передбаченими різ¬ними частинами однієї статті Особливої частини КК. Використання підробленого до¬кумента є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями підроблення та збуту і передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санк¬цією. Якщо строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене підроблення документа сплив, винний повинен відповідати лише за його вико¬ристання (ч. З ст. 358).

4. Суб'єкт злочину загальний. Підроблення офіційних документів, вчинене служ¬бовою особою з використанням свого службового становища, визнається службовим підробленням (ст. 366). Дії службової особи, яка отримала завідомо підроблений доку¬мент, діючи за попередньою домовленістю з тим, хто його подав до підприємства, установи чи організації, слід розцінювати як пособництво у використанні підробленого документа, а за наявності до цього підстав - і як відповідний злочин у сфері службової діяльності (наприклад, передбачений статтями 364, 368).

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язко¬вою суб'єктивною ознакою підроблення документа, виготовлення підробленого штам¬па, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів як підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає прагнення винного отримати певні права або звільнитись від обов'язків і має конкретний харак¬тер (приховати шлюб або судимість, збільшити стаж роботи за спеціальністю, влаш-

828

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

туватись на певну посаду, вступити до вузу тощо). Склад цього злочину не утворю¬ють випадки підроблення документів, наприклад, для демонстрації своїх художніх здібностей, жарту.

Підроблення документів, штампів, печаток або бланків з метою використати їх на¬далі для незаконного і безоплатного заволодіння чужим майном шляхом обману слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 1 ст. 358 і за ч. 1 ст. 14, частинами 2, 3 або 4 ст. 190 як готування до шахрайства за обтяжуючих обставин.

Кваліфікація за ст. 358 не виключається, якщо особа шляхом підроблення докумен¬та прагне реалізувати своє дійсне право, що ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки і в такій ситуації відбувається посягання на встановлений порядок докумен¬тального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.