Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) суспільно небезпечними дія¬

ми чи бездіяльністю у вигляді порушення правил поводження з речовинами і предме¬

тами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; 2) наслідками у вигляді запо¬

діяння тілесних ушкоджень чи іншими наслідками; 3) причинним зв'язком між вказа¬

ними діями і наслідками.

Порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, передбачає порушення норм військових стату¬тів, інших законів, інструкцій, положень, які визначають порядок поводження війсь¬ковослужбовців з цими речовинами і предметами, дотримання якого є обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми, аварій, катастроф, інших тяжких на¬слідків. Таке порушення може полягати в неналежному виконанні регламентних робіт на ракетній установці, що потягло несанкціонований пуск ракети, в недбалому збері¬ганні вогнепальної зброї, внаслідок чого вона потрапила до рук неосвіченої у ній лю¬дини, тощо.

Проте, недбале зберігання військовослужбовцем іменної вогнепальної зброї, якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, слід кваліфікувати за ст. 264.

Порушення правил поводження з вибуховими або легкозаймистими речовинами, яке полягає у незаконному перевезенні їх військовослужбовцем (крім члена екіпажу) на цивільному повітряному судні, кваліфікується за ст. 269.

У частинах 1 і 2 ст. 414 під тілесними ушкодженнями слід розуміти заподіяння тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості. Про поняття тілесних ушкоджень див. коментар до статей 121, 122 і 125.

Потерпілим від цього злочину може бути як військовослужбовець, так і цивільна особа.

Порушення військовослужбовцем правил поводження з автоматом (карабіном), ви¬даним йому для несення вартової (вахтової) чи прикордонної служби, якщо водночас це було пов'язано з порушенням правил несення відповідної служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 414 і 418 або 419.

4. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під

час проходження зборів: а) якому відповідні речовини (предмети) були надані (ввірені)

у службове користування, передані для охорони, перевезення, підрахунку, проведення

занять, обслуговування тощо; б) який у силу службового становища чи у зв'язку з ви¬

конанням певних обов'язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу

командування; в) який незаконно отримав ці речовини (предмети) внаслідок їх викра¬

дення, привласнення, вимагання тощо. В останньому випадку дії винного додатково

кваліфікуються за ст. 410.

Військовослужбовець, якому відповідна речовина (предмет) була надана (ввірена) у службове користування, повинен усвідомлювати її властивості як такої, що становить підвищену небезпеку для оточення. Здебільшого, коли йдеться про звичайні види зброї, яка знаходиться на озброєнні військових формувань України (пістолет, автомат),

Стаття 414

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

955

її властивості звичайно усвідомлюють усі військовослужбовці, оскільки у свій час вони проходили відповідну підготовку (починаючи з допризовної). В інших випадках, коли йдеться, наприклад, про кулемет чи гранатомет, для цього необхідним є певний обсяг спеціальної підготовки. Користування ж деякими іншими речовинами (предметами), такими як міна чи ракетна установка, потребує відповідного курсу підготовки. Тому не може нести відповідальність за цією статтею особа, внаслідок дій якої настали суспіль¬но небезпечні наслідки, передбачені у диспозиціях ст. 414, якщо вона не мала відповід¬ного досвіду, знань, не пройшла інструктажу тощо, а тому не могла та/або не повинна була передбачати суспільно небезпечні наслідки неправильного поводження з відповід¬ними предметами (речовинами), але незважаючи на це відповідні предмети (речовини) були надані (ввірені) їй у службове користування.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є наслідки у вигляді: 1) заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам; 2) смерті потерпілого, а особливо кваліфікуючими: 1) наслідки у вигляді загибелі кількох осіб; 2) інші тяжкі наслідки.

Під кількома особами треба розуміти двох або більше осіб.

До інших тяжких наслідків у ч. З ст. 414 належать: заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спе¬ціальної техніки, важливих споруд, інших видів цінного, унікального військового май¬на, невиконання бойового завдання, залишення людей без житла або засобів до існу¬вання, зараження отруйними речовинами значних ділянок землі, водойм і повітря тощо. Питання про віднесення наслідків до тяжких вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сич України від 24 березня 1999 р. (роз¬діли 2, 4-5).

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (статті 11, 144-154).

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. (ст. 1).

Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.

Положення про порядок застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України. Затверджене постановою KM № 789 від 2 червня 1998 р.

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджене постановою KM № 1094 від 21 серпня 2001 р.

Правила застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і верто¬льотів Прикордонних військ, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України. Затверджені наказом Держкомкордону № 450 від 29 .жовтня 1998 р.

Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Прикордонних військ України. Затверджене наказом Держкомкордону № 405 від 28 серпня 1999 р.

Положення про розслідування та облік аварій на об'єктах Прикордонних військ України. Затверджене наказом Держкомкордону № 713 від 26 грудня 2000 р.

Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України. Затверджена наказом МО Ms 36 від 6 лютого 2001 р.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служ¬би безпеки України. Затверджений наказом СБ Ms 11/7332 від 8 січня 2003 р.

956

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIX

Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин

1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи

транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі

тілесні ушкодження або загибель потерпілого,-

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило заги¬

бель кількох осіб,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є правила водіння й експлуата¬ції наземної військової техніки. Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя або здоров'я особи.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: суспільно небезпечними діями або бездіяльністю у вигляді порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеці¬альної чи транспортної машини; суспільно небезпечними наслідками у вигляді нещас¬них випадків з людьми, загибелі їх чи інших тяжких наслідків; причинним зв'язком між вказаними діяннями і наслідками. Формами цього злочину є:

1) порушення правил водіння бойової, спеціальної чи транспортної машини;

2) порушення правил експлуатації таких машин.

Бойові машини - це танки, броньовики, самохідні артилерійські та ракетні установ¬ки тощо. До спеціальних машин належать автокрани, грейдери, трактори, бульдозери, екскаватори, авто- та електрозавантажувачі, траншеєкопачі, санітарні машини, пересув¬ні ремонтні майстерні тощо. Транспортними машинами є автомашини (легкові та вантажні), що призначені для перевезення особового складу, озброєння, іншого війсь¬кового майна, причепи до них, мотоцикли, інші подібні механічні транспортні засоби.

Для кваліфікації злочину за ст. 415 важливо, щоб бойова, спеціальна або транспорт¬на машина належала до військового майна. Про ознаки військового майна див. комен¬тар до ст. 410. Порушення військовослужбовцем правил водіння або експлуатації ма¬шини, яка не є військовою бойовою, спеціальною чи транспортною машиною, не може кваліфікуватися за ст. 415. Проте, це не стосується випадків, коли, скажімо, транспорт¬на машина, хоча й належить цивільній організації, була передана військовій частині в оренду.

Водіння - це процес безпосереднього управління рухом машини, з початку і до кін¬ця якого водій повинен дотримуватися вимог військових статутів, правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок безпеки руху бойо¬вих, спеціальних та транспортних машин, у т. ч. окремих їх видів, що використовують¬ся у ЗС та інших військових формуваннях України. Тобто правила водіння, порушення яких утворює склад злочину, передбаченого ст. 415, визначаються як нормативно-правовими актами, що мають загальний характер для всіх осіб, які безпосередньо здійс¬нюють водіння, так і спеціальними актами військового законодавства.

Під експлуатацією машин слід розуміти їх використання за призначенням, крім безпосереднього водіння, та проведення необхідного технічного обслуговування з ви¬конанням відповідних вимог безпеки. Порушення правил експлуатації може полягати у допуску до водіння особи, яка не має на це права, відданні розпорядження водієві про порушення правил водіння, випуску в рейс технічно несправної машини тощо. При цьому слід враховувати, що справним вважається повністю укомплектований транс¬портний засіб, технічний стан якого відповідає вимогам законодавства, правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Військовослужбовець, який керує трактором чи іншою спеціальною самохідною машиною, може нести відповідальність за ст. 415 у разі, коли транспортна подія пов'язана з порушенням правил водіння або експлуатації такої машини. Якщо ж він

Стаття 415 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 957

порушив правила при проведенні певних робіт, техніки безпеки чи інші правила охоро¬ни праці, хоч би ці порушення і були допущені під час руху машини, його дії слід ква¬ліфікувати за статтями КК, які передбачають відповідальність за порушення даних пра¬вил, а у відповідних випадках - за злочини проти життя та здоров'я громадян, знищен¬ня або пошкодження майна тощо.

Про поняття тілесні ушкодження середньої тяжкості і тяжкі тілесні ушко¬дження див. коментар до статей 121 і 122.

Загибель потерпілого внаслідок порушення правил водіння або експлуатації ма¬шини повністю охоплюється ч. 1 ст. 415. Проте, порушення правил водіння, поєднане з наступним ненаданням допомоги потерпілому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує додаткової кваліфікації за ст. 136.

Заподіяння внаслідок порушення правил водіння або експлуатації машин наслідків у вигляді виведення з ладу повністю або на тривалий час цінної військової техніки, житла громадян, важливих споруд тощо слід кваліфікувати залежно від предмета злочину за статтями 196 або 412.