7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ¬

бову чи іншу залежність означає, що при вчиненні злочину свобода вольової поведін¬

ки винної особи була обмежена зазначеними обставинами.

Погроза - це висловлення реального наміру заподіяти особі або її близьким фізич¬ну, майнову або моральну шкоду, поєднане з вимогою вчинити злочин. Залежно від форми виразу вона може бути словесною, письмовою, у формі конклюдентних дій (же¬стів, демонстрації зброї), інших дій, спрямованих на примушування особи до вчинення злочину.

Примус щодо особи виявляється у застосуванні до неї психічного (погрози) чи фі¬зичного насильства. Фізичне насильство - це протиправний вплив на організм іншої людини шляхом нанесення ударів, побоїв, мордування тощо, який вчиняється проти її волі і спричинює їй фізичну і моральну шкоду. Психічне насильство щодо особи може проявлятися у погрозі або застосуванні фізичного насильства щодо її близьких з метою -у контексті ст. 66 - змусити цю особу до вчинення злочину.

Застосування примусу до особи з метою спрямування її поведінки в бажаному для винного напрямі може повністю або певною мірою позбавляти цю особу можливості керувати своїми вчинками. Згідно з ч. 1 ст. 40 не є злочином діяння особи, яка заподі¬яла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинене під безпосереднім впливом фізич¬ного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. У тих випа¬дках, коли особа внаслідок фізичного примусу зберігала можливість керувати своїми діями, а також у випадках застосування психічного примусу, питання про криміналь¬ну відповідальність вирішується за правилами крайньої необхідності (ст. 39). Якщо ж така особа підлягає кримінальній відповідальності, то вчинення злочину під впливом погрози, примусу враховується судом при призначенні покарання як обставина, що пом'якшує покарання. Застосування до особи фізичного чи психічного примусу в ряді випадків утворює самостійні склади злочинів (наприклад, статті 115, 120-122, 125-127, 129).

Матеріальна залежність - це таке становище винного, при якому він повністю або частково перебуває на утриманні особи, яка схилила його до вчинення злочину, або має перед цією особою зобов'язання майнового характеру. До числа цих осіб можуть належати батьки, опікуни, кредитори, спадкоємці та інші особи, які забезпечують вин-

Стаття 66 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 151

ного житлом, харчуванням, одягом, грошима, або надали йому майно чи вигоди майно¬вого характеру. Службовою є залежність винного від іншої особи в силу підпорядкова¬ності або підконтрольності їй за посадою чи виконуваною роботою, що ґрунтується на побоюванні негативної оцінки його службової діяльності, бути звільненим з роботи, пониженим в посаді, позбавленим премії тощо, або на його очікуванні підвищення в посаді, матеріальної або іншої винагороди. Інша залежність - будь-яка інша, крім зазначеної вище, залежність винного від того, хто схиляє його до вчинення злочину, яка виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої він відчуває себе зобов'язаним перед такою особою або певною мірою підкорений їй (наприклад, винний зобов'язаний їй рятуванням життя своєї дитини або від неї залежить включення його до виборчого списку партії, або їй відомі відомості, які винний бажає зберегти в таємниці). Така за¬лежність може бути обумовлена родинними, партійними, релігійними або іншими від¬носинами.