6. Кваліфікованими видами злочину є знищення або пошкодження військового

майна: 1) вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом; 2) які

спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 411), а особливо кваліфі¬

кованими видами - вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 411, в умовах воєнного стану

або в бойовій обстановці (ч. З ст. 411).

Умисне знищення або пошкодження військового майна, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці не загальнонебезпечним способом і якщо вони не спри¬чинили тяжких наслідків, кваліфікуються за ч. 1 ст. 411.

Підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів. Під знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу у цій статті розуміється знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли такий підпал є загальнонебезпечним, тобто він створює загрозу життю та здоров'ю людей або заподіяння значних матеріальних збитків. Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, котре не створювало такої загрози (наприклад, спалення речі у багатті), слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 411.

До інших загальнонебезпечних способів знищення або пошкодження майна можна віднести, скажімо, вчинення вибуху, затоплення чи організацію катастрофи, застосу¬вання отрути для отруєння собак, коней, інших тварин, що використовуються військо¬вими формуваннями, забруднення приміщень небезпечними відходами тощо.

Сама загальнонебезпечність способу багато в чому залежить як від факту створення небезпеки для життя чи здоров'я громадян, так і від властивостей того чи іншого май¬на. Наприклад, загальнонебезпечним способом знищення архіву чи бібліотеки мають визнаватися їх підпал або затоплення їх водою. Разом з тим, затоплення водою військо¬вого стрільбища може і не бути визнане загальнонебезпечним.

950

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIX

Поняття загибель людей передбачає загибель двох чи більше осіб.

Питання про те, що слід розуміти під іншими тяжкими наслідками, має вирішу¬ватися судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин спра¬ви. До них може належати загибель однієї особи, заподіяння одній, двом чи більше особам тяжких тілесних ушкоджень, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спеціальної техніки, важливих споруд (аеродрому, систем водо- та енер¬гопостачання, зв'язку тощо), невиконання бойового завдання, спричинення великої ма¬теріальної шкоди, залишення людей без житла або засобів до існування, радіоактивне, хімічне, бактеріологічне забруднення навколишнього середовища тощо.

7. Умисне знищення або пошкодження військового майна в деяких випадках не може розглядатися як суспільно небезпечне діяння. Насамперед це стосується випадків, коли воно вчинене у стані крайньої необхідності (ст. 39) або в умовах виправданого ризику (ст. 42).

Положення про порядок розслідування та ведения обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджене постановою KM № 1094 від 21 серпня 2001 р.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служ¬би безпеки України. Затверджений наказом СБ№ 11/7332 від 8 січня 2003 р.

Постанова ПВС від 2 липня 1976 р. № 4 «Про питання, що виниклії в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження держ'авного і колективного майна шляхом, підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки» (пункти 2, 3).

Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна

1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засо¬

бів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового май¬

на, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі на-

слідки,-

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох ро¬ків або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Об'єкт цього злочину та його предмет збігаються з об'єктом та предметом зло¬чину, передбаченого ст. 411. Необережне знищення або пошкодження чужого майна, яке не є військовим, якщо це спричинило загибель людей або заподіяння тяжких тілес¬них ушкоджень, кваліфікується за ст. 196.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, наслідками у вигляді знищення або пошкодження майна, що заподіяло шкоду у вели¬ких розмірах, і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Для відмежування цього злочину від зіпсування предметів військового майна внас¬лідок порушення правил їх зберігання (ст. 413) слід мати на увазі, що знищення та по¬шкодження майна передбачає конкретні дії особи, під час яких вона впливає на майно руйнуючими (пошкоджуючими) засобами, а зіпсування предметів військового майна передбачає, що майно стає непридатним для його використання внаслідок дії природ¬них сил, яка стала можливою внаслідок недбалого ставлення особи до правил зберіган¬ня майна.

Під шкодою у великих розмірах тут слід розуміти саме матеріальну шкоду: прямі збитки та упущену вигоду. Чи заподіяло вчинення злочину шкоду у великому розмірі, є питанням факту і має вирішуватися органом дізнання, слідчим, прокурором та судом

Стаття 413 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 951

залежно від конкретних обставин справи. При цьому мають враховуватися загальна і військова цінність, унікальність майна тощо.

3. Суб'єкт злочину - будь-який військовослужбовець (військовозобов'язаний під

час проходження відповідних зборів).

Якщо майнова шкода у розмірах, які перевищують 250 неоподатковуваних мініму¬мів доходів громадян, настала в результаті недбалого ставлення до служби військової службової особи, остання несе відповідальність на підставі ст. 425.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю до діяння і до

наслідків.

Якщо особа необережно ставиться тільки до наслідків у вигляді заподіяння шкоди у великих розмірах, загибелі людей та інших тяжких наслідків, а до наслідків у вигляді знищення (пошкодження) майна-умисно, вчинене має кваліфікуватися за ст. 411.

5. Про поняття загибель людей та інші тяжкі наслідки див. коментар до ст. 411.

Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна

1. Продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем стро¬

кової служби виданих йому для особистого користування предметів обмун¬

дирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування

цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплі¬нарному батальйоні на строк до двох років.

2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї,

бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або

іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплі¬нарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені

в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Об'єкт злочину - порядок користування військовим майном.

2. Злочин може мати такі форми:

1) продаж, застава, передача в користування виданих для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство);

2) порушення правил зберігання виданих для особистого користування предметів обмундирування або спорядження, що потягло їх втрату або зіпсування (ч. 1 ст. 413);

3) порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів військового майна, що потягло їх втрату або зіпсування (ч. 2 ст. 413).

Таким чином, з об'єктивної сторони злочин може характеризуватися дією або без¬діяльністю у вигляді продажу, застави, передачі в користування, порушення правил зберігання предметів військового майна. Його друга і третя форми, крім відповідних дій, характеризуються суспільно небезпечними наслідками у вигляді втрати або зіпсу¬вання майна і причинним зв'язком між вказаними діяннями і наслідками.

Продаж - це форма відчуження предметів, коли вони передаються іншій особі за гроші. Застава полягає в передачі предметів військового майна на певний час для за¬безпечення грошової чи майнової позики. Під передачею в користування треба розу¬міти передачу предметів військового майна іншій особі тимчасово або на невизначений час, безоплатно або з отриманням якої-небудь винагороди, як подарунок або як засіб платежу тощо.

Порушення правил зберігання предметів військового майна означає, що військово¬службовцем порушуються правила, встановлені відповідними нормами військових

952

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIX

статутів, інших законів України, наказів по військових формуваннях тощо, визначені для запобігання фактам втрати, знищення, пошкодження, викрадення військового май¬на взагалі або його окремих видів.

Втрата передбачає вихід предметів із володіння військовослужбовця, в зв'язку з чим він позбавляється можливості користуватися ними. Зіпсування - це стан предме¬тів, за яким вони характеризуються повною або частковою непридатністю для вико¬ристання. На відміну від необережного знищення чи пошкодження предметів війсь¬кового майна при їх зіпсуванні вони стають непридатними для використання внаслі¬док дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого ставлення особи до правил зберігання вказаних предметів, а не внаслідок руйнуючих (пошкоджуючих) дій винного.