- •XII Особливої частини кк.
- •XIII (статті 325-327), XIV, XV (статті 338-340, 349, 359), XVIII (ст. 382 - у співавтор¬
- •12 Загальна частина Розділі
- •2. Аналіз окремих норм кк свідчить, що сформульовані у них склади конкретних і
- •2. За загальним правилом, закон про кримінальну відповідальність набирає чиннос¬
- •2. Відповідно до ч. 1 ст. 5 зворотну дію в часі має тільки такий закон про криміна¬
- •3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відпо¬
- •4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що встановлює
- •5. Ч. З ст. 5 передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який частково
- •26 Загальна частина Розділ II
- •3. Випадками, коли громадяни України, відповідно до її міжнародних договорів, не
- •4. Положення ч. 2 ст. 7 відтворює правовий принцип ne bis in idem (одна дія двічі
- •2. Діяння у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11,- це вольова
- •3. Поняття суб'єкта злочину розкривається у ст. 18. Його застосування у законодав¬
- •4. Момент закінчення злочину обумовлюється особливістю конструкції його скла¬
- •3. Притаманна замаху з об'єктивної сторони незавершеність посягання виражаєть¬
- •1. Згідно зі ст. 2 підставою кримінальної відповідальності є наявність у діянні особи
- •2. Покарання за готування до злочину та замах на нього призначається за тією ж
- •2. Неосудність — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинен¬
- •2. Алкоголь - це винний спирт. У коментованій статті фактично йдеться про напої,
- •2. Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину, яка ви¬
- •72 Загальна частина Розділ V
- •2. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспіль¬
- •3. Інтелектуальний момент непрямого умислу полягає в усвідомленні особою су¬
- •3. Інтелектуальний момент злочинної недбалості полягає в тому, що особа не пе¬
- •5. Від злочинної недбалості потрібно відрізняти випадок (казус)- заподіяння
- •1. Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає
- •2. Першою ознакою, яка з об'єктивної сторони свідчить про наявність співучасті,
- •3. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинен¬
- •4. У положеннях частин 3 та 5 ст. 29 реалізується принцип індивідуальної відпові¬
- •96 Загальна частина Розділ VI
- •4. У разі, коли повторність передбачена кк як кваліфікуюча ознака відповідного
- •5. У деяких випадках повторністю також визнається вчинення злочинів, передбаче¬
- •8. Кримінальна справа, порушена за фактом діяння, вчиненого у стані необхідної
- •3. Якщо за наявності інших передбачених ст. 38 умов затримуваній особі умисно
- •5. Особа, яка застосувала фізичний чи психічний примус і примусила іншу особу до
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 здійснюється не¬
- •1. Ст. 46 є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як
- •2. Підставою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є сукупність
- •6. Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає
- •8. За загальним правилом, перебіг зазначених у законі строків давності є підставою
- •2. Покарання є заходом законного примусу, що має публічний характер і застосову¬
- •4. Зміст покарання становить кара - позбавлення або обмеження прав і свобод осо¬
- •3. У випадках, коли позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев¬
- •4. Кк не обмежує кола посад і видів діяльності (платні чи безоплатні, постійні чи
- •3. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
- •7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ¬
- •8. Під сильним душевним хвилюванням, викликаним неправомірними або амораль¬
- •3. Звільнення від покарання внаслідок втрати суспільної небезпечності особи,
- •2. Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним (ч. 2 ст. 75, ч. 2 ст. 78),
- •3. Ч. З ст. 75 визначає тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена
- •2. Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •168 Загальна частина Розділ XII
- •3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд,
- •2. Тривалість іспитового строку визначається межами строку, на який згідно з за¬
- •2. За вказаних вище умов особа може бути умовно-достроково звільнена і від відбу¬
- •3. Ч. 2 ст. 84 передбачає можливість звільнення від покарання або від подальшого
- •5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на пси¬
- •2. Як і амністія, помилування у кк розглядається як підстава звільнення і від криміна¬
- •2. Судимість пов'язана із вчиненням конкретного злочину і засудженням за нього.
- •2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги
- •1. Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед непов¬
- •5. Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які
- •4. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітніх можуть застосовуватися
- •8. До неповнолітнього може одночасно бути застосовано кілька примусових захо¬
- •13. Єдиною підставою для скасування примусових заходів виховного характеру кк
- •224 Особлива частина Розділ і
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 108) є вчинення його: 1) представ¬
- •7. Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчи¬
- •3. Суб'єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин
- •4. Суб'єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямо¬
- •3. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин полягає у посяганні на життя
- •238 Особлива частина Розділ 1
- •6. Певні складнощі може викликати кваліфікація посягання на життя державного чи
- •2) У сфері економіки, науки і техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері держав¬ної безпеки та охорони правопорядку.
- •5. Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
- •6. Готуванням до вбивства, як випливає з ч. 1 ст. 14, є підшукування або пристосу¬
- •252 Особлива частина Розділ п
- •6. Кваліфікованими видами умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні, фармацевтичні та інші працівники.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа лікувального закладу; 2) допоміжний працівник такого закладу, який самочинно здобув інформацію; 3) медич¬ний працівник.
- •6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
- •4. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку, хворіє на венеричну
- •4. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, є особа, яка досягла 16-річного
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, характеризується
- •3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і не має належної
- •4. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характери¬зується необережністю.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі
- •7. Торгівля людьми з наступним насильницьким донорством крові охоплюються
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням у вигляді розголошення
- •5. З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується змішаною формою вини:
- •2. Потерпілою від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.
- •334 Особлива частина Розділ IV
- •6. Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його: 1) повторно; 2) осо¬
- •336 Особлива частина Розділ IV
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з
- •352 Особлива частина Розділ
- •5. Суб'єкт злочину у перших його двох формах - загальний, а в останніх чотирьох -
- •7. Не утворює складу цього злочину законне ознайомлення службових осіб з приват¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин проявляється у розголошенні таємниці усинов¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин характеризують дії або бездіяльність, які пере¬шкоджають законній діяльності профспілок, політичних партій та громадських орга¬нізацій.
- •378 Особлива частина Розділ V
- •6. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є незаконне грубе порушення законо¬
- •384 Особлива частина Розділ
- •6. Ч. З ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальна
- •1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мис¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруй¬
- •1. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечні-
- •4. Предметом шахрайства і вимагання є не тільки майно, а й право на нього, а
- •10. Про поняття таких кваліфікуючих злочини проти власності ознак, як вчинення їх за попередньою змовою групою осіб та органаованою групою осіб, див. Ст. 28 та ко¬ментар до неї.
- •420 Особлива частина Розділ VI
- •11. Обтяжуючою крадіжку, грабіж і розбій обставиною закон називає вчинення цих злочинів з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •12. Згідно з п. 2 примітки до ст. 185, у статтях 185, 186, 189 та 190 кк значна шко¬
- •3. З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними
- •2. Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена ч. 1
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у привласненні особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, а також скарбу.
- •6. Необережне знищення або пошкодження майна, яке сталося в результаті пору¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном,
- •6. У разі одержання службовою особою хабара, предметом якого є майно, завідомо
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) при¬дбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) підробці; 2) придбанні; 3) зберіганні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) використанні чи 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона контрабанди виражається в діях, які полягають у незакон¬ному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, зареєстрована як приватний підприємець,
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 203-1, характеризується пря¬
- •494 Особлива частина Розділ VII
- •5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205) є: 1) повторність; 2) заподіян¬ня державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам ве¬ликої матеріальної шкоди.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службові особи підприємств, установ, орга¬нізацій незалежно від форми власності; 2) особи, які здійснюють господарську діяль¬ність без створення юридичної особи.
- •1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття
- •4. Суб'єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають
- •508 Особлива частина Розділ VII
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) повторність; 2) вчинення його за по¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212) є: 1) вчинення його за попе¬
- •7. Ч. 4 ст. 212 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відпові¬дальності порушника податкового законодавства.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному: 1) виготовленні; 2) збуті
- •1. За своїм характером дії, передбачені ст. 218, є особливою формою обману, вна¬
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, змістом яких є завідомо неправдива
- •548 Особлива частина Розділ VII
- •4. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 223, слід вважати закінченим з моменту передачі
- •6. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223, характеризується прямим умислом. При цьому винний має усвідомлювати, що випуск (емісія) цінних паперів здійснюється без належної реєстрації.
- •568 Особлива частина Розділ VII
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні передбаченими законом спосо¬бами дій, спрямованих на примушування певного суб'єкта господарювання до участі в антиконкурентних узгоджених діях.
- •2. З об'єктивної сторони злочин може мати такі дві форми: 1) вчинення дій, спря¬
- •2. Предметом злочину виступають відомості про: 1) екологічний, у т. Ч. Радіацій¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у приховуванні або перекрученні службо¬
- •1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод
- •4. Суб'єкт злочину у першій і другій його формах спеціальний. Ним можуть бути
- •1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що за¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагар¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) ді¬
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 258,
- •1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи
- •5. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є
- •1. Об'єкт злочину - контрольоване використання транспортних засобів, їх вузлів та
- •2. Предметом злочину є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або
- •1. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських
- •3. Об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, кваліфікований та особ¬
- •5. Згідно із законом суб'єктом більшості злочинів у сфері обігу наркотичних
- •1. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів,
- •3. Об'єктивну сторону злочину утворюють незаконний посів або вирощування
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є незаконні посів або вирощування снотвор¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право
- •6. Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють квалі¬фіковані види розглядуваного злочину. Про їх зміст див. Коментар до ст. 326.
- •3. З об'єктивної сторони злочин передбачає розголошення певних відомостей, яке
- •5. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений як умисно, так і з необе¬
- •768 Особлива частина Розділ XIV
- •3. Злочин, передбачений ст. 332 кк, слід відмежовувати від адміністративних пра¬вопорушень, передбачених статтями 204-206-1 кап.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний - член екіпажу (або пілот-одинак) іноземного чи
- •4. З суб'єктивної сторони злочин у будь-якій його формі може бути вчинений ли¬
- •1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття
- •4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислим.
- •3. З об'єктивної сторони злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 338, полягають у
- •2. Предмет злочину - Держаний Прапор України. Про поняття Державний Прапор
- •4. Суб'єктом злочину, якщо він не пов'язаний з насильством, може бути тільки служ¬
- •5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
- •7. Кваліфікуючими цей злочин обставинами є: 1) вчинення його шляхом підпалу,
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у посяганні на життя відповідної
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, є: 1) спричи¬
- •1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по¬
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення йо¬го: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
- •6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання
- •1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних ма¬
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
- •1. Відповідно до ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише
- •2. Родовим об'єктом злочинів у сфері службової діяльності є встановлений зако¬
- •4. Суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності, крім давання хабара (ст. 369), може бути лише службова особа.
- •5. З суб'єктивної сторони злочини у сфері службової діяльності, за винятком служ¬бової недбалості, характеризуються умисною формою вини.
- •4. Кваліфікованими видами злочину є: 1) перевищення влади або службових пов¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визнає вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним заги¬белі людей чи інших тяжких наслідків.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху
- •3. Суб'єктами військових злочинів можуть бути тільки військовослужбовці, а та¬
- •4. Із спеціальним суб'єктом військових злочинів як специфічною їх ознакою пов'язані деякі питання кваліфікації цих злочинів.
- •5. Положення, що міститься у ч. 4 ст. 401 кк, означає, що особа, яка вчинила війсь- j
- •914 Особлива частина Розділ XIX
- •916 Особлива частина Розділ XIX
- •918 Особлива частина Розділ XIX
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов'язаний під час збо¬
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який не знаходиться у відносинах
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану
- •4. Від злочину, передбаченого ст. 407, злочин, передбачений ст. 408, відрізняється в
- •6. Кваліфікованими видами викрадення, привласнення, вимагання військовослуж¬
- •7. Оскільки незаконне заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, ви¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями і
- •6. Кваліфікованими видами злочину є знищення або пошкодження військового
- •3. Предметом злочину у перших двох його формах є обмундирування та споря¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) суспільно небезпечними дія¬
- •4. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під
- •3. Суб'єктом цього злочину може бути військовослужбовець (військовозо¬
- •3. Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовці - члени екіпажу військово¬
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який входить до складу наряду з
- •1 Військовослужбовцям першої медичної допомоги, неналежному зберіганні отруйних
- •2. Предметом злочину (у першій його формі) є транспортні засоби, споруди та інше
- •I ться тільки цією ознакою. Якщо ж при цьому використовуються й інші підлеглі, які не
- •4. Суб'єктом злочину може бути тільки військова службова особа. Поняття війсь¬кової службової особи визначено у примітці до ст. 423.
- •6. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків.
- •7. При кваліфікації злочинів слід мати на увазі, що, на відміну від злочину, пере¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення,
- •1. У міжнародному праві під екоцидом звичайно розуміється використання геофі¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає в суспільно небезпечних діях або безді¬яльності і може виражатися у: 1) вбивстві особи, яка має міжнародний захист або 2)замаху на вбивство такої особи.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно, а також спричи¬
- •5 Винятком засуджених за заздалегідь не обіцяне приховування тяжких і особливо тяж¬
- •2. Звільнити від покарання:
2. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспіль¬
но небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його суспільно небезпечних
наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення вин¬ним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обста¬вини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу при вчи¬ненні злочину.
Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльнос¬ті). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна об'єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Отже, передбаченням винного охоплюється в загальних рисах і причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного ре¬зультату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.
3. Інтелектуальний момент непрямого умислу полягає в усвідомленні особою су¬
спільно небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його суспільно небезпеч¬
них наслідків. Непрямий умисел повністю збігається з прямим умислом за такою озна¬
кою інтелектуального моменту, як усвідомлення. Однак інша ознака - передбачення
суспільно небезпечних наслідків - значно відрізняється від подібної ознаки прямого
умислу. Відповідно до закону при прямому умислі винний передбачає наслідки як мож¬
ливий або неминучий результат свого суспільно небезпечного діяння, а при непрямому
умислі він передбачає лише можливість настання таких наслідків.
Основна відмінність прямого і непрямого умислу полягає у їх вольовому моменті. Якщо при прямому умислі він характеризується бажанням настання суспільно небезпеч¬них наслідків, то при непрямому - свідомим припущенням їх настання. В останньому випадку воля особи посідає не активну, а пасивну щодо наслідків позицію, оскільки наслідки є побічним результатом злочинної дії (бездіяльності) винного.
Усвідомлення винним протиправності і караності вчиненого ним діяння не є обов'язковою ознакою умислу: за загальним правилом незнання закону не звільняє особу від кримінальної відповідальності. Див. також про поняття помилки коментар до ст. 25.
Законодавча конструкція умислу фактично розрахована на матеріальні склади зло¬чинів, які визнаються закінченими за умови настання суспільно небезпечних наслідків. Ці злочини можуть вчинятися як з прямим, так і з непрямим умислом.
Що стосується формальних складів злочину, які не передбачають як необхідну ознаку настання певних суспільно небезпечних наслідків, то змістом прямого умислу є усвідомлення винним суспільно небезпечного характеру своєї дії (бездіяльності) і ба¬жання їх вчинення. У таких злочинах не потрібно визначати психічне ставлення суб'єкта до наслідків. Воно тут переноситься на саме діяння, вчинення якого є момен¬том закінчення злочину. Злочини з формальним складом можуть вчинятися лише з прямим умислом. Цей висновок підтверджує думку про те, що форма і вид вини визна¬чаються ставленням суб'єкта лише до тих ознак, які перебувають у межах складу злочину.
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації злочинів, зокрема у випадках, коли йдеться про попередню злочинну діяльність або співучасть у вчиненні злочину. Так, готування до злочину і замах на злочин можуть бути вчинені ли¬ше з прямим умислом. Розмежування умисного і необережного злочину (злочинної само¬впевненості) вимагає точного встановлення ознак саме непрямого умислу.
74
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ V
Різновиди умислу дають змогу визначити ступінь вини, ступінь суспільної небезпе¬ки діяння та особи винного і тому враховуються при індивідуалізації відповідальності і покарання.
4. Окрім прямого і непрямого умислу, в теорії і судовій практиці виокремлюють ще й інші види умислу. Вони не утворюють самостійної форми вини, не підміняють понять прямого і непрямого умислу, а існують лише в їхніх межах.
Залежно від часу виникнення і формування розрізняють умисел заздалегідь обду¬маний і такий, що виник раптово.
Заздалегідь обдуманий умисел формується ще до вчинення злочину (особа обмір¬ковує деталі злочину, складає план, підшукує співучасників, готує знаряддя вчинення злочину тощо). Наявність цього виду умислу на кваліфікацію як правило не впливає. Однак він може свідчити про підвищений ступінь вини, а також суспільної небезпеки суб'єкта злочину.
Умисел, що виник раптово, має місце тоді, коли намір вчинити злочин і його безпо¬середня реалізація не відділені між собою деяким проміжком часу, тобто винний вчи¬няє злочин одразу ж після виникнення умислу. Різновидом цього умислу є афектований умисел, який виникає в момент сильного душевного хвилювання (фізіологічного афек¬ту), зумовленого впливом на винного якихось особливих обставин, найчастіше насиль¬ства чи інших неправомірних дій. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, визна¬ється обставиною, що пом'якшує покарання (п. 7 ч. 1 ст. 66), а у деяких випадках -утворює привілейований склад злочину (статті 116, 123).
За спрямованістю діяння і конкретизацією бажаного наслідку умисел поділяють на визначений (конкретизований), невизначений (неконкретизований) і альтернативний.
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння і прагне досягти одного конкретного наслідку (наприклад, викрасти чуже майно, довести особу до самогубства). Невизначений умисел означає, що у винного немає чіткого уявлення про характер і тяжкість можли¬вих наслідків злочину, він передбачає ці наслідки лише у загальних рисах. Напри¬клад, особа завдає ударів по різних частинах тіла потерпілого і не передбачає, якого ступеня тяжкості тілесні ушкодження буде заподіяно. Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків (наприклад, смерті або тяжкого тілес¬ного ушкодження).
У випадках вчинення злочину з невизначений або альтернативним умислом відпо¬відальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний перед¬бачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав їх настання.
Врахування розглянутих видів умислу надає можливість більш точно конкретизува¬ти психічне ставлення суб'єкта, визначити ступінь його вини і призначити справедливе покарання.
Конституція України (cm. 68).
Стаття 25. Необережність та її види
1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Стаття 25
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
75
1. КК чітко фіксує поділ необережної форми вини на два види - злочинну самовпев¬
неність і злочинну недбалість.
2. Інтелектуальний момент злочинної самовпевненості характеризується тим, що
особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Вольовий момент полягає у тому, що особа легковажно розраховує на відвернення цих наслідків. Прикладом злочинної самовпевненості є перевищення швидкості водієм, який розраховує у будь-який момент загальмувати й уникнути небажаних наслідків, але не встигає цього зробити і завдає середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень пішоходу.
При визначенні злочинної самовпевненості закон не вказує на усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння. Однак це не означає, що винний не розуміє своїх дій (бездіяльності). Він усвідомлює їх потенційну суспільну небезпеку і вважає, що подібна його поведінка хоча і може викликати небезпечні наслідки, у цьому конкретному випадку не призведе до такого результату.