Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями і

наслідками у вигляді знищення або пошкодження військового майна і причинним

зв'язком між вказаними діями і наслідками.

За конструкцією диспозиції ч. 1 ст. 411 виділяється одна форма злочину: знищення або пошкодження військового майна, вчинене будь-яким способом (крім загальнонебез-печного). Таким чином, спосіб вчинення злочину (підпал або інший загальнонебезпеч-ний спосіб), а також тяжкі наслідки є кваліфікуючими ознаками складу цього злочи¬ну (ч. 2 ст. 411).

Словосполучення «знищення або пошкодження» слід розглядати як таке, що стосу¬ється як суспільно небезпечного діяння, так і його наслідків. Про поняття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

Кваліфікація за сукупністю злочинів, що полягають у викраденні військового май¬на, і злочинів, що полягають у його знищенні або пошкодженні, можлива лише в разі реальної сукупності. Це характерно, наприклад, для випадків, коли майно знищується з

Стаття 411 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 949

метою знешкодити докази вчиненого викрадення для утруднення розкриття злочину (скажімо, особа підпалює горище казарми, де вона заховала викрадене нею майно), ко¬ли знищення одного майна є способом готування для викрадення іншого (особа пошко¬джує систему сигналізації з метою безперешкодного проникнення до сховища), або ко¬ли викрадення певного майна неможливе без пошкодження іншого, частиною якого є викрадене майно.

Якщо ж військовослужбовець знищує раніше викрадене ним майно як непотрібне йому, ці дії кваліфікуються тільки як викрадення, оскільки на момент знищення такого майна він, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння ним.

Знищення або пошкодження військовослужбовцем військового майна, яке він зо¬бов'язаний охороняти під час несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, ква¬ліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 411 і 418 або 421.

4. Суб'єкт злочину - будь-який військовослужбовець, а так само військовозо¬

бов'язаний під час проходження ним відповідних зборів.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Проте, тільки

необережним може бути ставлення винного до наслідків у вигляді загибелі людей чи

інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 411).

У разі умисного ставлення особи до наслідків у вигляді загибелі людей (наприклад, коли знищення військового майна є способом вбивства) вчинене потребує додаткової кваліфікації за статтею КК, яка передбачає умисне вбивство, а у вигляді умисного тяж¬кого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження,-відповідно, за статтями 121 чи 122.

Якщо військовослужбовець вважає, що ним знищується (пошкоджується) військове майно, а насправді воно таким не є, відповідальність настає за замах на знищення (по¬шкодження) військового майна. Навпаки, як замах на знищення іншого чужого майна (крім окремих його видів, про що йшлося вище) за статтями 15 і 194 кваліфікується зни¬щення (пошкодження) військового майна, якщо винний вважав, що воно не є військовим.

Мета і мотиви не є обов'язковими ознаками цього злочину, але наявність їх може свідчити про необхідність кваліфікувати знищення або пошкодження військового май¬на за іншими статтями КК (наприклад, за ст. 113).