- •XII Особливої частини кк.
- •XIII (статті 325-327), XIV, XV (статті 338-340, 349, 359), XVIII (ст. 382 - у співавтор¬
- •12 Загальна частина Розділі
- •2. Аналіз окремих норм кк свідчить, що сформульовані у них склади конкретних і
- •2. За загальним правилом, закон про кримінальну відповідальність набирає чиннос¬
- •2. Відповідно до ч. 1 ст. 5 зворотну дію в часі має тільки такий закон про криміна¬
- •3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відпо¬
- •4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що встановлює
- •5. Ч. З ст. 5 передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який частково
- •26 Загальна частина Розділ II
- •3. Випадками, коли громадяни України, відповідно до її міжнародних договорів, не
- •4. Положення ч. 2 ст. 7 відтворює правовий принцип ne bis in idem (одна дія двічі
- •2. Діяння у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11,- це вольова
- •3. Поняття суб'єкта злочину розкривається у ст. 18. Його застосування у законодав¬
- •4. Момент закінчення злочину обумовлюється особливістю конструкції його скла¬
- •3. Притаманна замаху з об'єктивної сторони незавершеність посягання виражаєть¬
- •1. Згідно зі ст. 2 підставою кримінальної відповідальності є наявність у діянні особи
- •2. Покарання за готування до злочину та замах на нього призначається за тією ж
- •2. Неосудність — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинен¬
- •2. Алкоголь - це винний спирт. У коментованій статті фактично йдеться про напої,
- •2. Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину, яка ви¬
- •72 Загальна частина Розділ V
- •2. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспіль¬
- •3. Інтелектуальний момент непрямого умислу полягає в усвідомленні особою су¬
- •3. Інтелектуальний момент злочинної недбалості полягає в тому, що особа не пе¬
- •5. Від злочинної недбалості потрібно відрізняти випадок (казус)- заподіяння
- •1. Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає
- •2. Першою ознакою, яка з об'єктивної сторони свідчить про наявність співучасті,
- •3. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинен¬
- •4. У положеннях частин 3 та 5 ст. 29 реалізується принцип індивідуальної відпові¬
- •96 Загальна частина Розділ VI
- •4. У разі, коли повторність передбачена кк як кваліфікуюча ознака відповідного
- •5. У деяких випадках повторністю також визнається вчинення злочинів, передбаче¬
- •8. Кримінальна справа, порушена за фактом діяння, вчиненого у стані необхідної
- •3. Якщо за наявності інших передбачених ст. 38 умов затримуваній особі умисно
- •5. Особа, яка застосувала фізичний чи психічний примус і примусила іншу особу до
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 здійснюється не¬
- •1. Ст. 46 є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як
- •2. Підставою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є сукупність
- •6. Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає
- •8. За загальним правилом, перебіг зазначених у законі строків давності є підставою
- •2. Покарання є заходом законного примусу, що має публічний характер і застосову¬
- •4. Зміст покарання становить кара - позбавлення або обмеження прав і свобод осо¬
- •3. У випадках, коли позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев¬
- •4. Кк не обмежує кола посад і видів діяльності (платні чи безоплатні, постійні чи
- •3. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
- •7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ¬
- •8. Під сильним душевним хвилюванням, викликаним неправомірними або амораль¬
- •3. Звільнення від покарання внаслідок втрати суспільної небезпечності особи,
- •2. Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним (ч. 2 ст. 75, ч. 2 ст. 78),
- •3. Ч. З ст. 75 визначає тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена
- •2. Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •168 Загальна частина Розділ XII
- •3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд,
- •2. Тривалість іспитового строку визначається межами строку, на який згідно з за¬
- •2. За вказаних вище умов особа може бути умовно-достроково звільнена і від відбу¬
- •3. Ч. 2 ст. 84 передбачає можливість звільнення від покарання або від подальшого
- •5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на пси¬
- •2. Як і амністія, помилування у кк розглядається як підстава звільнення і від криміна¬
- •2. Судимість пов'язана із вчиненням конкретного злочину і засудженням за нього.
- •2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги
- •1. Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед непов¬
- •5. Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які
- •4. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітніх можуть застосовуватися
- •8. До неповнолітнього може одночасно бути застосовано кілька примусових захо¬
- •13. Єдиною підставою для скасування примусових заходів виховного характеру кк
- •224 Особлива частина Розділ і
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 108) є вчинення його: 1) представ¬
- •7. Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчи¬
- •3. Суб'єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин
- •4. Суб'єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямо¬
- •3. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин полягає у посяганні на життя
- •238 Особлива частина Розділ 1
- •6. Певні складнощі може викликати кваліфікація посягання на життя державного чи
- •2) У сфері економіки, науки і техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері держав¬ної безпеки та охорони правопорядку.
- •5. Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
- •6. Готуванням до вбивства, як випливає з ч. 1 ст. 14, є підшукування або пристосу¬
- •252 Особлива частина Розділ п
- •6. Кваліфікованими видами умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні, фармацевтичні та інші працівники.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа лікувального закладу; 2) допоміжний працівник такого закладу, який самочинно здобув інформацію; 3) медич¬ний працівник.
- •6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
- •4. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку, хворіє на венеричну
- •4. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, є особа, яка досягла 16-річного
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, характеризується
- •3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і не має належної
- •4. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характери¬зується необережністю.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі
- •7. Торгівля людьми з наступним насильницьким донорством крові охоплюються
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням у вигляді розголошення
- •5. З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується змішаною формою вини:
- •2. Потерпілою від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.
- •334 Особлива частина Розділ IV
- •6. Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його: 1) повторно; 2) осо¬
- •336 Особлива частина Розділ IV
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з
- •352 Особлива частина Розділ
- •5. Суб'єкт злочину у перших його двох формах - загальний, а в останніх чотирьох -
- •7. Не утворює складу цього злочину законне ознайомлення службових осіб з приват¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин проявляється у розголошенні таємниці усинов¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин характеризують дії або бездіяльність, які пере¬шкоджають законній діяльності профспілок, політичних партій та громадських орга¬нізацій.
- •378 Особлива частина Розділ V
- •6. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є незаконне грубе порушення законо¬
- •384 Особлива частина Розділ
- •6. Ч. З ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальна
- •1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мис¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруй¬
- •1. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечні-
- •4. Предметом шахрайства і вимагання є не тільки майно, а й право на нього, а
- •10. Про поняття таких кваліфікуючих злочини проти власності ознак, як вчинення їх за попередньою змовою групою осіб та органаованою групою осіб, див. Ст. 28 та ко¬ментар до неї.
- •420 Особлива частина Розділ VI
- •11. Обтяжуючою крадіжку, грабіж і розбій обставиною закон називає вчинення цих злочинів з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •12. Згідно з п. 2 примітки до ст. 185, у статтях 185, 186, 189 та 190 кк значна шко¬
- •3. З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними
- •2. Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена ч. 1
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у привласненні особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, а також скарбу.
- •6. Необережне знищення або пошкодження майна, яке сталося в результаті пору¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном,
- •6. У разі одержання службовою особою хабара, предметом якого є майно, завідомо
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) при¬дбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) підробці; 2) придбанні; 3) зберіганні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) використанні чи 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона контрабанди виражається в діях, які полягають у незакон¬ному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, зареєстрована як приватний підприємець,
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 203-1, характеризується пря¬
- •494 Особлива частина Розділ VII
- •5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205) є: 1) повторність; 2) заподіян¬ня державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам ве¬ликої матеріальної шкоди.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службові особи підприємств, установ, орга¬нізацій незалежно від форми власності; 2) особи, які здійснюють господарську діяль¬ність без створення юридичної особи.
- •1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття
- •4. Суб'єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають
- •508 Особлива частина Розділ VII
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) повторність; 2) вчинення його за по¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212) є: 1) вчинення його за попе¬
- •7. Ч. 4 ст. 212 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відпові¬дальності порушника податкового законодавства.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному: 1) виготовленні; 2) збуті
- •1. За своїм характером дії, передбачені ст. 218, є особливою формою обману, вна¬
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, змістом яких є завідомо неправдива
- •548 Особлива частина Розділ VII
- •4. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 223, слід вважати закінченим з моменту передачі
- •6. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223, характеризується прямим умислом. При цьому винний має усвідомлювати, що випуск (емісія) цінних паперів здійснюється без належної реєстрації.
- •568 Особлива частина Розділ VII
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні передбаченими законом спосо¬бами дій, спрямованих на примушування певного суб'єкта господарювання до участі в антиконкурентних узгоджених діях.
- •2. З об'єктивної сторони злочин може мати такі дві форми: 1) вчинення дій, спря¬
- •2. Предметом злочину виступають відомості про: 1) екологічний, у т. Ч. Радіацій¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у приховуванні або перекрученні службо¬
- •1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод
- •4. Суб'єкт злочину у першій і другій його формах спеціальний. Ним можуть бути
- •1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що за¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагар¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) ді¬
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 258,
- •1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи
- •5. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є
- •1. Об'єкт злочину - контрольоване використання транспортних засобів, їх вузлів та
- •2. Предметом злочину є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або
- •1. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських
- •3. Об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, кваліфікований та особ¬
- •5. Згідно із законом суб'єктом більшості злочинів у сфері обігу наркотичних
- •1. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів,
- •3. Об'єктивну сторону злочину утворюють незаконний посів або вирощування
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є незаконні посів або вирощування снотвор¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право
- •6. Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють квалі¬фіковані види розглядуваного злочину. Про їх зміст див. Коментар до ст. 326.
- •3. З об'єктивної сторони злочин передбачає розголошення певних відомостей, яке
- •5. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений як умисно, так і з необе¬
- •768 Особлива частина Розділ XIV
- •3. Злочин, передбачений ст. 332 кк, слід відмежовувати від адміністративних пра¬вопорушень, передбачених статтями 204-206-1 кап.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний - член екіпажу (або пілот-одинак) іноземного чи
- •4. З суб'єктивної сторони злочин у будь-якій його формі може бути вчинений ли¬
- •1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття
- •4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислим.
- •3. З об'єктивної сторони злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 338, полягають у
- •2. Предмет злочину - Держаний Прапор України. Про поняття Державний Прапор
- •4. Суб'єктом злочину, якщо він не пов'язаний з насильством, може бути тільки служ¬
- •5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
- •7. Кваліфікуючими цей злочин обставинами є: 1) вчинення його шляхом підпалу,
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у посяганні на життя відповідної
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, є: 1) спричи¬
- •1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по¬
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення йо¬го: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
- •6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання
- •1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних ма¬
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
- •1. Відповідно до ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише
- •2. Родовим об'єктом злочинів у сфері службової діяльності є встановлений зако¬
- •4. Суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності, крім давання хабара (ст. 369), може бути лише службова особа.
- •5. З суб'єктивної сторони злочини у сфері службової діяльності, за винятком служ¬бової недбалості, характеризуються умисною формою вини.
- •4. Кваліфікованими видами злочину є: 1) перевищення влади або службових пов¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визнає вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним заги¬белі людей чи інших тяжких наслідків.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху
- •3. Суб'єктами військових злочинів можуть бути тільки військовослужбовці, а та¬
- •4. Із спеціальним суб'єктом військових злочинів як специфічною їх ознакою пов'язані деякі питання кваліфікації цих злочинів.
- •5. Положення, що міститься у ч. 4 ст. 401 кк, означає, що особа, яка вчинила війсь- j
- •914 Особлива частина Розділ XIX
- •916 Особлива частина Розділ XIX
- •918 Особлива частина Розділ XIX
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов'язаний під час збо¬
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який не знаходиться у відносинах
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану
- •4. Від злочину, передбаченого ст. 407, злочин, передбачений ст. 408, відрізняється в
- •6. Кваліфікованими видами викрадення, привласнення, вимагання військовослуж¬
- •7. Оскільки незаконне заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, ви¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями і
- •6. Кваліфікованими видами злочину є знищення або пошкодження військового
- •3. Предметом злочину у перших двох його формах є обмундирування та споря¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) суспільно небезпечними дія¬
- •4. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під
- •3. Суб'єктом цього злочину може бути військовослужбовець (військовозо¬
- •3. Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовці - члени екіпажу військово¬
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який входить до складу наряду з
- •1 Військовослужбовцям першої медичної допомоги, неналежному зберіганні отруйних
- •2. Предметом злочину (у першій його формі) є транспортні засоби, споруди та інше
- •I ться тільки цією ознакою. Якщо ж при цьому використовуються й інші підлеглі, які не
- •4. Суб'єктом злочину може бути тільки військова службова особа. Поняття війсь¬кової службової особи визначено у примітці до ст. 423.
- •6. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків.
- •7. При кваліфікації злочинів слід мати на увазі, що, на відміну від злочину, пере¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення,
- •1. У міжнародному праві під екоцидом звичайно розуміється використання геофі¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає в суспільно небезпечних діях або безді¬яльності і може виражатися у: 1) вбивстві особи, яка має міжнародний захист або 2)замаху на вбивство такої особи.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно, а також спричи¬
- •5 Винятком засуджених за заздалегідь не обіцяне приховування тяжких і особливо тяж¬
- •2. Звільнити від покарання:
7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 здійснюється не¬
залежно від того, чи погоджується на це потерпілий. Водночас суд зобов'язаний
з'ясувати думку потерпілого у разі закриття кримінальної справи, зокрема, у зв'язку з
дійовим каяттям. Потерпілий або його представник можуть оскаржити рішення про
закриття справи в апеляційному порядку.
КПК (статті 7-і, 7-2, 12).
Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та від¬шкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
1. Ст. 46 є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як
альтернативного способу врегулювання кримінально-правових конфліктів, в основу
якого покладено посередництво у примиренні сторін. Звільнення від кримінальної від¬
повідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим дає змогу: потерпілому-
більш оперативно отримати належну компенсацію заподіяної йому шкоди; особі, яка
вчинила злочин,- бути звільненою від кримінальної відповідальності; державі - зеко¬
номити фінансові та інші ресурси для боротьби зі злочинністю.
Поряд із звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим як інститутом матеріального права (ст. 46 КК) існує криміналь¬но-процесуальний інститут примирення у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК).
2. Підставою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є сукупність
таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої
Стаття 46 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 121
тяжкості (при цьому не вимагається, щоб ними були так звані злочини приватного обвинувачення); 3) особа, яка вчинила такий злочин, примирилася з потерпілим; 4) во¬на відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. При цьому не вима¬гається, щоб суб'єкт, який вчинив злочин, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю злочину.
Про поняття злочину невеликої тяжкості див. ст. 12 та коментар до неї, про по¬няття вчинення злочину вперше, відшкодування завданих збитків та усунення запо¬діяної шкоди - коментар до ст. 45.
Відшкодування завданої шкоди в плані ст. 46 має бути достатнім. Цей критерій ви¬значається за угодою потерпілого, який пропонує конкретні форми та механізми від¬шкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, та особи, яка вчинила злочин. У разі наявності декількох потерпілих винний може бути звільнений від кримі¬нальної відповідальності за ст. 46 за умови досягнення ним примирення з кожним із потерпілих і відшкодування кожному із них завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Особливістю передбаченого ст. 46 звільнення від кримінальної відповідальності є те, що для його застосування вимагається не лише позитивна посткримінальна поведін¬ка винного, а й добровільне волевиявлення потерпілого. Якщо заподіяна злочином шкода повністю відшкодована, проте примирення потерпілого з винним не відбулося, останній не може бути звільнений від кримінальної відповідальності заст. 46.
3. Під примиренням розуміється добровільна відмова потерпілого від поданої ним заяви про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин (у разі, коли справу ще не порушено), або прохання закрити вже порушену щодо вин¬ного кримінальну справу. Потерпілий, примирившись із винною особою, звертається до суду з клопотанням звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила злочин, або принаймні не заперечує проти такого звільнення. Факт примирення потре¬бує відповідного процесуального закріплення у матеріалах справи.
Мотиви, якими керується потерпілий, погоджуючись на примирення (жалість, релі¬гійні переконання, сподівання на дружбу, бажання поліпшити своє майнове становище тощо), для застосування ст. 46 значення не мають. При цьому не є важливим також, хто саме виступив ініціатором примирення (винний, потерпілий, їхні знайомі, працівники правоохоронних органів).
5. Примирення має відбутись саме з потерпілим, а не з іншими особами, які беруть участь у кримінальному процесі. Потерпілий — це фізична особа, якій злочином запо¬діяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яка визнана потерпілим постановою ор¬гану дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права потерпілого мають його близькі родичі, які в уста¬новленому порядку визнані потерпілими. Не є потерпілими у кримінально-процесуаль¬ному аспекті юридичні особи, які, у разі заподіяння їм майнової шкоди, визнаються цивільними позивачами.
Угоду про примирення з особою, яка вчинила злочин, неповнолітній потерпілий ві¬ком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років може укласти лише за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників. Вказану угоду від імені неповнолітнього потерпіло¬го, який не досяг п'ятнадцяти років, закон дозволяє укладати лише його батькам (уси¬новителям) або опікунам, які у кримінальному процесі визнаються його законними представниками.
КПК (статті 7-І, 8, 12, 27, 32, 49, 52, 63).
Постанова ПВС № 2 від 25 січня 1974 р. «Про судову практику в кримінальних справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого».
Постанова ПВС № 8 від 22 грудня 1978 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці за¬стосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбаче¬ні права потерпілих від злочинів».
122
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ IX
Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їх¬нім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного харак¬теру та не порушуватиме громадського порядку.
2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кри¬мінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
2. Про поняття щирого каяття див. коментар до ст. 45. Вказівка на необхідність встановлення саме щирого каяття підкреслює специфіку даного виду звільнення від кримінальної відповідальності і зумовлена тим, що зазначена поведінка є важливою психологічною передумовою ефективності зусиль колективу підприємства, установи чи організації по перевихованню особи, взятої на поруки.
3. Закон дозволяє звільняти особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з пе¬редачею її на поруки лише за наявності клопотання колективу підприємства, устано¬ви чи організації. За своїм змістом дане клопотання включає: 1) вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила злочин, і передати її йому на поруки; 2) зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових злочинів.
Порядок звернення колективу з клопотанням про передачу особи на поруки регла¬ментується кримінально-процесуальнйм законодавством. Закон не вказує, колектив якого саме підприємства, установи чи організації має право звернутись із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності і передачу особи йому на поруки. Як правило, найбільшими можливостями з погляду проведення виховних заходів володіє колектив за місцем роботи або навчання правопорушника. Буквальне тлумачення текс¬ту ст. 47 заперечує право на клопотання про звільнення від кримінальної відповідаль¬ності з боку зборів мешканців за місцем проживання винної у злочині особи.
Не може бути звільнена від кримінальної відповідальності і передана на поруки осо¬ба, яка не визнає себе винною або з інших причин наполягає на розгляді справи у суді. У таких випадках провадження у кримінальній справі триває у звичайному порядку.
4. На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого стат¬тями 45, 46, 49, розглядуваний вид звільнення від кримінальної відповідальності не є імперативним: застосування ст. 47 - це право, а не обов'язок суду. Застосування ст. 47 є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії.
5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на по¬руки є умовним. Особа звільняється від відповідальності на підставі ст. 47 під умовою протягом року з дня передачі її на поруки: виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру і не порушувати громадського порядку. Остаточно не¬можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин виникає лише після спливу однорічного терміну дії поручительства колективу.
Стаття 48 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 123
Порушеннями громадського порядку, що є підставою скасування рішення про зві¬льнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, ви¬знається, зокрема, вчинення такою особою адміністративного правопорушення, яке по¬сягає на громадський порядок, громадську безпеку та встановлений порядок управління (дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у гро¬мадських місцях у нетверезому стані, злісна непокора законному розпорядженню пра¬цівника міліції тощо). Порушення умов передачі на поруки з боку особи, звільненої від кримінальної відповідальності, у вигляді ухилення від заходів виховного характеру може полягати у порушенні трудової дисципліни, усталених правил співжиття на робо¬ті, в побуті і сім'ї, в ігноруванні заходів виховного характеру, у звільненні з цією метою з роботи. Не може розглядатися як ухилення від заходів виховного характеру залишен¬ня особою колективу місця роботи або навчання з поважних причин (внаслідок хворо¬би, за сімейними обставинами, у зв'язку із зміною місця проживання тощо).
У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної від¬повідальності за вчинений нею злочин. Порядок відновлення кримінального пересліду¬вання у разі відмови колективу підприємства, установи чи організації від поручитель¬ства регламентується кримінально-процесуальним законодавством.
6. Закриття кримінальної справи у зв'язку з передачею особи на поруки не звільняє її від обов'язку відшкодувати матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським інтересам або громадянам.
КПК (статті 7-І, 10-13, 28). КАП (глави 14 і 15).
Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, мо¬же бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа переста¬ла бути суспільно небезпечною.
1. Ст. 48 передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки: 1) вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або 2) особа перестала бути суспільно небезпечною.
2. Передбачений ст. 48 вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінально караних. У таких випадках підлягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує злочинність діяння (ст. 5). Ст. 48, не заперечуючи типову законодавчу оцінку діяння як злочинного, виходить з того, що кримінальна протиправність повинна бути наявною на момент не лише вчинення діяння, а й розслідування і розгляду справи У суді.
3. Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності - право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільно небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 не допускається.
4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
є безумовним у тому плані, що воно не ставиться у залежність від подальшої поведінки
особи, щодо якої застосовано ст. 48. При цьому дискреційні можливості суду істотно
124
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ IX
обмежені вказівкою закону на дві обставини: 1) особа, щодо якої вирішується питання про звільнення її від відповідальності за ст. 48, повинна вчинити злочин вперше; 2) та¬кий злочин має бути злочином невеликої або середньої тяжкості.
5. Зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну
небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних
або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі
винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретно¬
го злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, пе¬
рехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до
принципово іншої).
Зміна обстановки може стосуватись як всієї країни, так і окремих територій, насе¬лених пунктів, підприємств, установ, організацій. Ст. 48 може бути застосована, напри¬клад, у випадках: заподіяння шляхом зловживання службовим становищем істотної шкоди підприємству, яке у подальшому було ліквідоване; викрадення з поля сільсько¬господарської продукції, яка згодом, до збирання врожаю, була повністю втрачена вна¬слідок захворювання рослин або безгосподарності; незаконна порубка лісу на ділянці, яка підлягала розчищенню з метою проведення меліоративних робіт; полювання у за¬бороненому місці, в якому незабаром було офіційно дозволено займатися полюванням; ухилення від сплати податків і зборів, вчинене службовою особою підприємства, з яко¬го надалі було списано податкову заборгованість.