3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відпо¬

відні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до криміналь¬

ної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у

зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні

злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засу¬

джені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання

(відповідно до ст. 405-1 КПК звільнення від покарання і пом'якшення покарання у цьо¬

му випадку провадяться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи

органу, що відає виконанням покарання); г) відбули покарання, але мають непогашену

чи незняту судимість.

Питання про застосування старого чи нового закону про кримінальну відповідаль¬ність у випадках вчинення дій організатором, підбурювачем чи пособником злочину, тобто діянь, норми про відповідальність за які не мають власних санкцій, вирішується так само, як і у разі вчинення закінченого злочину його виконавцем, з урахуванням по¬ложень статей 29-31.

4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що встановлює

злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії в часі

не має.

Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом: а) доповнення Особливої частини КК новими нормами чи окремими положен-

Стаття 5 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 23

нями; б) зміни норм Особливої частини КК; в) внесення відповідних змін до норм Загальної частини КК; г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки.

Посилення кримінальної відповідальності може відбуватися шляхом зміни у бік посилення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК або іншим чином.

При посиленні санкції норми Особливої частини КК новий закон може: а) встанов¬лювати інший, більш тяжкий вид основного покарання (одного із альтернативних основ¬них покарань за рівності інших основних покарань); б) скасовувати найменш тяжке серед альтернативних основних покарань; в) робити максимальну межу основного по¬карання того ж виду (одного із альтернативних основних покарань) вищою (більшою); г) робити мінімальну межу основного покарання того ж виду (одного із альтернативних основних покарань) вищою (більшою); д) передбачати додаткове покарання; є) вста¬новлювати інший, більш тяжкий вид додаткового покарання (одного із альтернативних додаткових покарань); є) скасовувати найменш тяжке серед альтернативних додаткових покарань; ж) робити максимальну межу додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань) вищою (більшою); з) робити мінімальну межу додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань) вищою (більшою); и) робити додаткове покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) обов'язковим, а не факультативним; і) передбачати більшу кількість додат¬кових обов'язкових покарань; к) робити додаткове покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) таким, що може бути приєднане до будь-якого із основних пока¬рань, а не лише до окремих із них, тощо.

Посилення кримінальної відповідальності іншим чином (без зміни санкції відповід¬ної норми Особливої частини КК) може відбутися шляхом: збільшення (підвищення) часової, грошової або іншої верхньої чи нижньої межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі X Загальної частини КК; виключення можливості застосування при вчиненні того чи іншого злочину умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, або збільшення строків, які необхідно відбути для такого звільнення; збіль¬шення строків погашення судимості тощо.