Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, зареєстрована як приватний підприємець,

або службова особа суб'єкта господарювання - юридичної особи. Зокрема, за ст. 203-1 до

відповідальності можуть притягуватись службові особи тих суб'єктів господарської

діяльності, які є легальним виробниками дисків для лазерних систем зчитування.

Якщо виробництвом дисків для лазерних систем зчитування фактично займається особа, яка у встановленому порядку не зареєстрована як суб'єкт підприємництва, вона може притягуватись до відповідальності за ч.І ст. 202 за здійснення без державної ре¬єстрації як суб'єкта підприємництва діяльності, що містить ознаки підприємницької і підлягає ліцензуванню.

5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 203-1, характеризується пря¬

мим умислом.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (статті 9, 10).

Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб 'єктів господарю¬вання, пов 'язаної з виробництвом експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитуван¬ня» від 17 січня 2002 р.

Постанова КМ «Про основні вузли для спеціалізованого обладнання з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню» № 672 від 17 травня 2002 р.

Порядок прийняття органом ліцензування рішення про застосування до суб 'єктів господа¬рювання спеціальних заходів, спрямованих на припинення порушень вимог Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з ви¬робництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування». Затверджений постановою КМ№ 675 від 17 травня 2002 р.

Порядок надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних систем зчитування. Затверджений постановою КМ№ 925 від 4 липня 2002 р.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних си¬стем зчитування. Затверджені наказом Держпідприємництва і MOHMs 7J/382 від 3 липня 2002 р.

Стаття 204

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

487

Порядок видачі ліцензій на вид господарської діяльності - експорт, імпорт обладнання та дисків для лазерних систем зчитування. Затверджений наказом ME Ms 244 від 8 серпня 2002 р.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з експорту, імпорту обладнання та дисків для лазерних систем зчитування. Затверджені наказом Держпідприємництва та ME № 84/247від 14 серпня 2002 р.

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспорту¬вання з метою збуту підакцизних товарів

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а та¬

кож збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алко¬

гольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів,-

карається штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виго¬товлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або

інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з викорис¬

танням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або

вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею,-

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мініму¬мів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти ро¬ків з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її ви¬готовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, вказаних у частині першій або другій

цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу

для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що

призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з вилу¬ченням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є запроваджений з метою захисту си¬стеми оподаткування порядок виробництва та обігу підакцизних товарів. Додатковим об'єктом виступають засади добросовісної конкуренції, а злочин, передбачений ч. З ст. 204, належить до двооб'єктних, оскільки посягає не лише на встановлений порядок акцизного оподаткування, а й на життя і здоров'я людей як споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

2. Предметом злочину є: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакциз¬ні товари. Для застосування ч. 1 ст. 204 необхідно встановити, що підакцизні товари як предмет передбаченого цією нормою злочину були виготовлені незаконно.

Алкогольні напої- це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукроміст-ких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (наприклад, вина виноградні натуральні, ігристі, вермути, коньяк, бренді, лікери). Міцність алко¬гольного напою, тобто процентний вміст у ньому етилового спирту у даному разі вирі¬шального кримінально-правового значення не має.

Крім власне алкогольних напоїв, до підакцизних товарів належать спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будь-якої концентрації, спирт етиловий не¬денатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, а також спирт коньячний.

488

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VII

Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення (чача, арака, тутова го¬рілка, кумишка тощо) як такі, що не є підакцизним товарами, предметом розглядуваного злочину не визнаються. Виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спирт¬них напоїв домашнього вироблення без мети збуту розглядається як адміністративне правопорушення (ст. 176 КАП). За наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 203, особа, яка займається виготовленням спиртних напоїв домашнього вироблення шля¬хом відокремлення перегонкою, виморожуванням або сепарацією спиртомісткої рі¬дини від продукту бродіння, а також їх придбанням, зберіганням, транспортуванням або збутом, може бути притягнута до відповідальності за зайняття забороненими ви¬дами господарської діяльності. Чинне законодавство дозволяє громадянам у домаш¬ніх умовах виготовляти для власного споживання виноградні і плодово-ягідні вина, наливки і настоянки.

Тютюновими виробами визнаються сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники (наприклад, гвоздика), які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

До інших підакцизних товарів належать: деякі транспортні засоби; пиво солодове; нафтопродукти (легкі, середні і важкі дистиляти, спеціальні і моторні бензини, гас (керосин)).

Акцизним збором визнається непрямий податок на окремі товари, визначені зако¬ном як підакцизні, який включається до ціни цих товарів. Акциз є одним із стабільних і суттєвих джерел поповнення бюджету держави, встановлюється, як правило, на висо-коліквідну, високорентабельну чи монопольну продукцію, виконує не лише фіскальну, а й регулюючу, а інколи і природоохоронну функцію. Переліки підакцизних товарів затверджуються і періодично переглядаються ВР.

У разі необхідності питання про віднесення того чи іншого товару до категорії під¬акцизних предметів слід вирішувати шляхом проведення товарознавчої експертизи.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у таких діях:

1) придбання незаконно виготовлених підакцизних товарів;

2) зберігання таких товарів;

3) їх транспортування;

4) збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (ч. 1 ст. 204);

5) незаконне виготовлення підакцизних товарів (ч. 2 ст. 204).

При цьому незаконне виготовлення підакцизних товарів тягне відповідальність за ч. 2 ст. 204 лише за умови, що таке виготовлення здійснюється: а) шляхом відкриття підпільних цехів; б) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або в) особою, яка раніше була засуджена за ст. 204.

Придбання підакцизних товарів означає, що особа у будь-який спосіб (купівля, об¬мін тощо) дістає фактичну можливість володіти, користуватись і розпоряджатись від¬повідними предметами.

Під зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з перебуванням підакцизних товарів у володінні винного (при собі, у будь-якому приміщенні, транс¬портному засобі, спеціальній схованці тощо). Зберігання - триваючий злочин, який має визнаватись закінченим з моменту, коли особа за власною ініціативою (знищила, вики¬нула або збула товар) або всупереч своїй волі (наприклад, підакцизні товари вилучені працівниками міліції) фактично припинила володіти відповідними предметами.

Збут означає будь-які оплатні чи безоплатні форми реалізації підакцизних товарів, внаслідок чого вони переходять у володіння і розпорядження іншої особи (наприклад, дарування, обмін, передача в рахунок погашення боргу, відшкодування завданих збит¬ків або як оплата виконаної роботи чи наданих послуг). Поняттям збуту охоплюється оптова і роздрібна торгівля підакцизними товарами, у т. ч. на розлив.

Під час збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв і тютюнових виробів можуть використовуватись незаконно виготовлені, незаконно отримані або підроблені

Стаття 204

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

489

марки акцизного збору, у зв'язку з чим дії винних потребують додаткової кваліфікації за ст. 216. Збут товарів, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, тягне кримінальну відповідальність за ч. З ст. 204.

Транспортування - це переміщення підакцизних товарів транспортом (наземним, водним, повітряним) з одного місця в інше в межах України. Незаконне переміщення зазначених товарів через митний кордон України за наявності до цього підстав може розглядатись як контрабанда (ст. 201). Поняттям транспортування охоплюється також пересилання.

Придбання, зберігання, збут чи транспортування утворюють склад цього злочину за умови, що вони вчинюються незаконно, тобто з порушенням вимог законодавства, що регулює питання обігу підакцизних товарів. Наприклад, законодавство забороняє роз¬дрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифі¬кованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, а також продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі, у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я, у місцях проведення спортивних змагань, в інших місцях, визначе¬них місцевими органами влади, з торгових автоматів тощо. Незаконними потрібно та¬кож вважати дії, вчинювані щодо алкогольних напоїв і тютюнових виробів особами, які не мають ліцензій на оптову або роздрібну торгівлю ними, а також дії, вчинювані щодо вказаних різновидів підакцизних товарів, на яких відсутні марки акцизного збору, мар¬кування або на які немає необхідної супровідної документації, сертифікатів відповідно¬сті (якості). Склад злочину, описаний у ч. 1 ст. 204, потрібно вбачати і в разі зберігання таких підакцизних товарів як спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби у місцях, які не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За своєю конструкцією склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернатив¬но становлять його об'єктивну сторону.

Дії особи, яка спочатку незаконно виготовила підакцизні товари, а потім з метою збуту зберігає чи транспортує їх або здійснює збут незаконно виготовлених предметів, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 204.

Виготовлення підакцизних товарів - це діяльність, пов'язана з випуском відповід¬ної продукції і включає всі стадії технологічного процесу. Характер і механізм злочин¬них дій, спрямованих на отримання готової до реалізації підакцизної продукції, визна¬чається її видом. Скажімо, виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв може здійснюватись шляхом розведення харчових або технічних спиртів водою та добавлен¬ня різних компонентів для поліпшення смакових властивостей продукту.

З огляду на те, що поняттям виготовлення у ч. 2 ст. 204 охоплюється саме техноло¬гічний процес створення товарів, на кваліфікацію за цією нормою не впливає кількість фактично виробленої продукції.

Виготовлення із доброякісної сировини (матеріалів) недоброякісних (фальсифіко¬ваних) підакцизних товарів та їх реалізація, у т. ч. випуск на товарний ринок, має ква¬ліфікуватись за ст. 227 за умови, якщо їх реалізація вчинена у великих розмірах. Якщо ж вживання таких товарів (продукції) спричинило шкоду здоров'ю споживачів або їх смерть, дії винних повинні додатково кваліфікуватись як умисний чи необережний зло¬чин проти життя чи здоров'я людини.

Продаж фальсифікованих підакцизних товарів може розглядатись як інший обман покупців і за певних обставин кваліфікуватись за сукупністю злочинів, передбачених статтями 204, 225.

Виготовлення підакцизних товарів має кваліфікуватись за ч. 2 ст. 204 лише за умо¬ви його незаконності (без державної реєстрації особи як суб'єкта підприємництва, без ліцензії, у разі фальсифікації таких товарів).

Якщо підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) виготовляються

490

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VII

шляхом їх фальсифікації, дії винного за наявності для цього підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 204 і 229.

Якщо підакцизні товари виготовляються з дотриманням умов ліцензування зареєст¬рованим суб'єктом господарської діяльності, однак при цьому у той чи інший спосіб занижується об'єкт оподаткування (наприклад, шляхом невідображення у звітній доку¬ментації частини готової продукції), вчинене потрібно кваліфікувати не за ч. 2 ст. 204, а за відповідною частиною ст. 212.

Характеристики підпільного цеху в плані відповідальності за ч. 2 ст. 204 не обов'язково мають відповідати ознакам цеху як організаційно та (або) технологічно відокремленого структурного підрозділу легально діючого підприємства. Підпільний цех - це певне місце, пристосоване та (або) обладнане для незаконного (нелегального, конспіративного) виготовлення підакцизних товарів - окрема будівля, споруда різного призначення, приміщення або його частина, а також певне місце природного чи техно¬генного походження (галявина у лісі, непрацююча шахта, кар'єр тощо).

Обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів,- це відпо¬відні технічні пристосування (апарати, пристрої, прилади, агрегати, спиртосховища тощо), які використовуються на різних етапах технологічного процесу і забезпечують промислове виготовлення відповідної продукції у великих розмірах, товарних партіях. Йдеться про обладнання, таке ж або подібне тому, що використовується легально дію¬чими у відповідній галузі промисловості суб'єктами господарювання при здійсненні господарської діяльності по виробництву підакцизних товарів. Питання про те, чи є виробництво підакцизних товарів масовим (оціночне поняття), вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням виду виготовленої продукції, її кількості і вартос¬ті, розміру отриманого або очікуваного доходу, кількості працюючих тощо.

У разі незаконного виготовлення підакцизних товарів особою, яка раніше була за¬суджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення (домашні умови, кустарне вироб¬ництво, відкриття підпільного цеху тощо) на кваліфікацію за ч. 2 ст. 204 не впливає.

Якщо в незаконному виготовленні підакцизних товарів відсутні ознаки, вказані у ч. 2 або ч. З ст. 204, дії винного за наявності підстав можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 202 або за ст. 203. У разі, коли у вчиненому немає ознак того чи іншого складу злочину, особа, яка займається незаконним виготовленням підакцизної продукції, по¬винна притягуватись до адміністративної відповідальності (наприклад, за ст. 164 або ст. 177-2 КАП).

Відмежовуючи передбачений ст. 177-2 КАП проступок від злочину, передбаченого ст. 204, слід виходити з правила, визначеного ч. 2 ст. 9 КАП.

4. Суб'єкт злочину загальний. Протиправні дії з підакцизними товарами, вчинені

службовою особою з використанням службового становища, необхідно кваліфікувати

за сукупністю злочинів, передбачених статтями 204 і 364.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є

мета збуту. Встановлюючи її, потрібно враховувати, зокрема, кількість підакцизних товарів, їх упаковку, характер, масштаб та інтенсивність протиправних дій. Придбання, зберігання або транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів без мети збуту, а, наприклад, для власного споживання розглядуваного складу злочину не утво¬рює. За наявності до цього підстав зазначені дії можуть кваліфікуватись за ст. 198.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 204) є: 1) незаконне виготовлення

підакцизних товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становить загрозу для

життя та здоров'я людей; 2) незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння

людей чи інших тяжких наслідків.

Недоброякісними визнаються сировина і матеріали, які не відповідають встанов¬леним стандартам, нормам, правилам і технічним умовам (див. коментар до ст. 227). Сировина - це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.

Стаття 205

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

491

Створення загрози для життя та здоров'я людей означає, що внаслідок викорис¬тання в процесі виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини чи матеріалів виникає загроза серйозного розладу здоров'я або смерті хоча б однієї людини у разі спо¬живання або іншого використання вказаної продукції. Дана загроза має бути реальною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам (наприклад, правоохоронцям вдалося попередити спробу реалізації споживачам партії недоброякісної продукції) або в силу інших обставин, які не залежать від волі винної особи.

Поняття отруєння людей означає наслідки у вигляді смерті двох чи більше осіб або тривалого розладу їх здоров'я внаслідок вживання підакцизних товарів, виготовлених з недоброякісної сировини (матеріалів). Іншими тяжкими наслідками слід визнавати, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній особі, заподіяння майнової шкоди у великих або особливо великих розмірах, отруєння флори, фауни, повітря, ґрунту.

Суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди життю або здоров'ю споживачів недоброякісних підакцизних товарів за умови психічного ставлення до цих наслідків у формі необережності охоплюються ч. З ст. 204 і не потребують додаткової кваліфікації за статтями 119, 128. У разі встановлення умислу на заподіяння шкоди життю або здоров'ю людей, дії того, хто збуває відповідні підакцизні товари, слід ква¬ліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 204 і відповідною статтею розділу II Особливої частини КК (зокрема, статтями 115 або 121).

Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 р.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньяч¬ного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р.

Закон України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 6 лютого 1996 р.

Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 7 травня 1996 р.

Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шани до них» від 24 травня 1996 р.

Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11 липня 1996 р.

Декрет КМ «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р.

Постанова ВР «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір» від 12 вересня 1996 р.

Указ Президента України «Про платників та порядок сплати акцизного збору» № 453 від II травня 1998 р.

Указ Президента України «Про державну монополію на виробництво та обіг спирту, алко¬гольних напоїв і тютюнових виробів» № 806 від 22 липня 1998 р.

Указ Президента України «Про посилення державного контролю за виробництвом та обі¬гом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» № 510 від 11 липня 2001 р.

Указ Президента України «Про заходи щодо запровадження державної монополії у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» № 1234/2002 від 27 грудня 2002р.

Порядок здійснення контролю за обігом спирту. Затверджений постановою KM № 1226 від 29 серпня 2002 р.

Постанова ПВС Л* З від 25 квітня 2003 р. «Про практику застосування судами законодав¬ства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» (пункти 11-16).

Стаття 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,-

492

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V1J

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мініму¬мів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матері¬альну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним осо¬бам або громадянам,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує не¬оподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим об'єктом можуть бути встановле¬ний порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкурен¬ція, право власності.

2. Об'єктивна сторона злочину виражається в одній із двох дій:

1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми - суб'єкта підприємницької діяльності;

2) придбання такої юридичної особи.

Ст. 205 встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легаль¬ними. При цьому особи, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємни¬цтва, насправді мають на меті не зайняття повноцінною, самодостатньою підприєм¬ницькою діяльністю, а зовсім інше - прикриваючись даною юридичною особою як шир¬мою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність. Ключовою характеристикою розглядуваного злочину треба визнати підпорядкованість офіційно відображеної в установчих документах і, можливо, фактично здійснюваної підприємницької діяльності конкретним незаконним цілям. Особи, які скоюють фіктивне підприємництво, можуть: 1) повністю відмовлятись від здійснення тієї офіційної діяльності, котра фіксується в установчих документах юридичної особи (наприклад, замість надання масажних послуг особи фактично утримують місце розпусти); 2) вести її у мінімальному обсязі, що до¬зволяє вважати комерційну структуру такою, що насправді функціонує, тобто імітувати підприємницьку діяльність; 3) вести більш-менш повноцінну підприємницьку діяль¬ність з отриманням прибутку для того, щоб приховати паралельно здійснювану неза¬конну діяльність (скажімо, контрабанда здійснюється під прикриттям створеного з цією метою підприємства, яке офіційно займається зовнішньою торгівлею).

Під створенням суб'єкта підприємницької діяльності у ст. 205 слід розуміти вчинення дій, результатом яких має стати юридичне заснування нової, раніше не існу¬ючої організації, котра нібито переслідує мету одержання прибутку. До таких дій нале¬жать, зокрема, розробка і прийняття установчих документів, оголошення підписки на акції створюваного акціонерного товариства, подання установчих документів до орга¬нів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, власне державна реєстрація юридичної особи, відкриття банківських рахунків, постановка на облік у податкових органах, отримання дозволу на виготовлення штампів і печаток.

До юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності належать, зокрема, під¬приємства, які створюються для здійснення підприємництва (про поняття підприємництва див. коментар до ст. 202), та об'єднання таких підприємств (асоціації, корпорації, консор¬ціуми тощо), господарські товариства (акціонерні, з обмеженою та додатковою відпові¬дальністю, повні, командитні), виробничі кооперативи, селянські (фермерські) господарства.

Утворення фіктивних некомерційних юридичних осіб, що має на меті прикриття злочинної діяльності, за наявності для цього підстав повинно розглядатись як готуван¬ня до відповідного злочину (наприклад, до шахрайства при обтяжуючих обставинах, контрабанди).

Якщо особа фактично створила організацію, яка без державної реєстрації займається

Стаття 205

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

493

виробництвом продукції, наданням послуг або виконанням робіт, її дії повинні за наяв¬ності для цього підстав кваліфікуватися за ст. 202.

Ст. 205 не охоплює фіктивне підприємництво, яке може прикриватись організацій¬но-правовою формою індивідуального підприємництва, коли суб'єктом підприємниць¬кої діяльності виступає фізична особа, яка діє без створення юридичної особи.

Не можуть кваліфікуватися за ст. 205 дії особи, яка підробила установчі документи, документи про державну реєстрацію юридичної особи або документи податкових ор¬ганів, оскільки у такому разі суб'єкт підприємницької діяльності не створюється. Си¬туації, в яких державна реєстрація суб'єкта підприємства не відбувається, а особа з метою заволодіння чужим майном шляхом обману або шахрайства з фінансовими ресурсами використовує підроблені документи, штампи і печатки неіснуючого на¬справді підприємства, можуть охоплюватись статтями 190, 222, 358 (366). Такою ж повинна бути кваліфікація і в тому разі, коли винна особа для вчинення злочину про¬ти власності або шахрайства з фінансовими ресурсами використовує реквізити лікві¬дованих підприємств.

Відкриття за завідомо підробленими документами, наприклад свідоцтвом про дер¬жавну реєстрацію юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, банківських рахунків має кваліфікуватись за ч. З ст. 358, а якщо ці дії вчинено особою, яка сама їх підробила,-додатково і за ч. 1 або ч. 2 ст. 358.

Придбання суб'єкта підприємницької діяльності означає набуття права власності на майно юридичної особи як у цілому, так і в тій частині, яка дозволяє фактично керу¬вати діяльністю даного підприємства, впливати на прийняття рішень його керівних ор¬ганів (купівля контрольного пакета акцій акціонерного товариства, придбання майна підприємства, яке приватизується, передача власником права власності на майно при¬ватного підприємства іншій особі, зміна складу учасників суб'єкта підприємництва, заснованого на колективній формі власності).

Не може визнаватись придбанням суб'єкта підприємницької діяльності одержання за плату чи з інших підстав у користування установчих документів юридичної особи, її печатки або штампу та здійснення господарської діяльності від імені такого суб'єкта.

У разі приховання підприємством окремих напрямків своєї реальної фінансово-господарської діяльності з метою ухилення від оподаткування в діях службових осіб такого підприємства вбачаються ознаки не фіктивного підприємництва, а ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212). У такій ситуації немає прикриття офіційно створеною або придбаною юридичною особою незаконної діяльнос¬ті, чого вимагає диспозиція ст. 205: відсутнє використання статусу юридичної особи -суб'єкта підприємництва для формування обстановки, яка створює хибне уявлення про те, що насправді відбувається в межах діяльності даної юридичної особи.

Доказами фіктивності конкретного підприємства можуть визнаватися, зокрема: ре¬єстрація підприємства на підставну особу, за підробленими, втраченими, позиченими або викраденими документами, документами померлих осіб, за вигаданою юридичною адре¬сою; внесення в установчі документи неправдивих даних про засновників і керівників підприємства або про інші обставини; залучення до протиправної діяльності у формі при¬значення на посаду керівника реально існуючого громадянина із специфічним соціаль¬ним статусом (малозабезпечені, психічно хворі тощо); відсутність ознак діяльності фір¬ми, зазначеної в установчих документах; короткий термін існування підприємства (як правило, не перевищує одного податкового періоду, що зводить нанівець можливість контролю за його діяльністю; звідси і відповідна термінологія: фірми - одноденки, квар¬тальні фірми); відсутність руху коштів підприємства на його банківських рахунках.

Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання зазначеної у ч. 1 ст. 205 юридичної особи.

Дії, які вчинюються від імені фіктивного підприємства, з його використанням і міс¬тять ознаки іншого, відмінного від фіктивного підприємництва злочину, повинні діста¬вати самостійну кримінально-правову оцінку. Наприклад, створення фіктивного під-