Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?

Особливістю для справ окремого провадження е те, що процесуальним засобом реалізації права на порушення судової діяльності е пред'явлення заяви, а не позовної заяви. У главі про загальні положення щодо справ окремого провадження немає виключень щодо необхідності постановляти у кожній справі ухвалу про відкриття провадження у справі. Тому постановлення такої ухвали є обов'язковим.

Відносно необхідності проведення попереднього судового засідання, то в розділі ЦПК, що регулює розгляд справ окремого провадження, до однозначного висновку прийти неможливо, так як немає прямих вказівок щодо застосування чи незастосування цього інституту цивільного процесуального права.

Також і ч. 7 ст. 130 ЦПК не вказує на конкретні випадки виключення певних категорій справ, по яким таке засідання можливо не проводити. У будь-якому випадку слід звернути увагу на те, що по деяким категоріям справ окремого провадження встановлені стислі строки їх розгляду, що вказує на неможливість проведення попереднього судового засідання, а по деяким категоріям справ спеціально зазначається про певні підготовчі дії, характерні лише для даної справи.

Крім того, в окремому провадженні відсутні всі інститути цивільного процесуального права, пов'язані з позовом, як-то: немає права відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, забезпечення позову тощо. Тому, на нашу думку, проведення попереднього судового засідання по всім справах окремого провадження не є обов'язковим. Однак його слід проводити по деяким категоріям справ, в яких передбачено обов'язок вчинення певних підготовчих дій (наприклад - ст. 239, ст. 248, ст. 253 ЦПК тощо). Зазначені в спеціальних нормах підготовчі дії в обов'язковому порядку повинні бути проведені після відкриття провадження у справі.

Що таке спір про право, при виникненні якого заява в порядку окремого провадження залишається без розгляду?

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Разом з тим, законодавець не дав визначення самого поняття «спір про право», відносно якого в юридичній науці існують різні тлумачення.

В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можугь буги усунені за допомогою суду. В теорії цивільного процесу під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права і стверджують, що спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, що є важливим для категорій справ окремого провадження, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недо-веденням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Проте наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ окремого провадження за загальним правилом, — можливо виявити лише після пред'явленнязаяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.