Чи може суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору при збільшенні позивачем ціни позову?

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене положення закону поширюється й на випадки, коли позивач збільшує розмір позовних вимог або пред'являє нові вимоги. У такому разі, згідно з ч. З ст. 80 ЦПК, він зобов'язаний несплачену суму судового збору сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Проте він такожвправі одночасно просити суд про відстрочення або розстрочення судових витрат.

Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?

Відповідно до ч. З ст. 80 ЦПК у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Таким чином, суд повинен на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК залишити заяву про збільшення розміру позову без руху та надати строк для усунення цього недоліку. Одночасно суд зобов'язаний постановити ухвалу про відкладення розгляду справи на той же строк. Якщо позивач не виконає вимоги суду, які стали підставою для залишення позову без руху, в строк, визначений судом, заява про збільшення розміру позовних вимог повертається позивачеві (ч. 2 ст. 121 ЦПК).

Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, заявляти клопотання. Статтею 82 ЦПК передбачено право суду за певних обставин вирішити питання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. У підготовчій частині судового засідання судом розглядаються заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК) тощо. Проте в ЦПК не зазначено в якій формі повинні були подані заява чи певне клопотання. Форма і зміст позовної заяви, апеляційної скарги чи касаційної скарги також чітко передбачені нормами ЦПК (відповідно статті 119, 295, 326). У зазначених статтях не вказано про те, чи можна одночасно з поданням такого процесуального документа заявити певне клопотання чи зробити відповідну заяву, наприклад, про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність певної заборони чи, навпаки, відсутність імперативного регулювання цього питання, клопотання чи заява особи, яка бере участь у справі, про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати можуть бути подані як окремою заявою, так і викладені безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі з відповідним мотивуванням свого прохання.

При цьому, слід звернути увагу на те, що клопотання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати не можуть бути заявлені до подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, тому в разі їх подання вони підлягають поверненню без розгляду.

Суд не може за своїм розсудом відмовити у відстрочці, розстрочці сплати судового збору, відстрочці, розстрочці чи звільненні від сплати або зменшення оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, якщо є об'єктивні підстави для задоволення такого клопотання.

При наявності клопотання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати позовна заява, апеляційна чи касаційнаскарга не можуть бути залишені без руху з наступним визнанням неподаним та повернення через несплату судових витрат без вирішення заявленого клопотання. Така ухвала може бути оскаржена (п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК).