Як поступити суду касаційної інстанції, якщо на час витребування справи і розгляду касаційної скарги суд першої інстанції ухвалить інше рішення у справі?

Така правова ситуація не виключається.

За положеннями ЦПК касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду. Строк касаційного оскарження значно великий, він такий же як і строк розгляду справи в суді першої інстанції, а по деяким категоріям значно перевищує цей строк (ч. 1 ст. 157 ЦПК). Крім того, суддя-доповідач суду касаційної інстанції може залишити касаційну скаргу без руху і, таким чином, строк відкриття касаційното провадження і витребування цивільної справи з суду першої інстанції збільшиться. Також можлива ситуація, коли суд касаційної інстанції поновить строк на касаційне оскарження.

У зв'язку з цим виникає ситуація, коли апеляційний суд скасує судове рішення і направить справу на новий розгляд. Якщо цивільна справа за своїм правовим характером не викликає особливої складності, то суд першої інстанції повторно може розглянути справу і ухвалити нове, можливо протилежне, судове рішення ще до витребування справи судом касаційної інстанції. У такому разі перед судом касаційної інстанції постане питання щодо розгляду касаційної скарги на судове рішення, яке було ухвалене попередньо.

У даному випадку суд касаційної інстанції повинен розглянути касаційну скаргу за правилами касаційного розгляду. У разі скасування, наприклад, ухвали апеляційного суду, яким було скасоване рішення суду першої інстанції та залишення рішення цього суду без змін, ухвалене нове рішення переглядається апеляційним судом на загальних підставах. У випадку набрання новим рішенням законної сили, воно переглядається за правилами провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?

Статтею 335 ЦПК встановлені межі розгляду справи судом касаційної інстанції і вони стосуються виключно неможливості перевірки обґрунтованості судового рішення, що оскаржується, тобто стосуються питання факту.

У зв'язку з цим суд касаційної інстанції не перевіряєдодаткові матеріали, додані до касаційної скарги, якщо вони стосуються обґрунтованості судового рішення.

Разом з тим, твердити, що до касаційної скарги взагалі не можуть додаватися будь-які нові матеріали є невірним. Так, и. 7 ч. 2 ст. 326 ЦПК передбачено право особи, яка подає касаційну скаргу, зазначити перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, а значить і додати їх до скарги.

Виходячи з того, що у цивільному процесі діють принципи змагальності та рівноправності сторін, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК особи, які беруть участь у справі, отримавши копію касаційної скарги та додані до неї матеріали, вправі направити суду касаційної інстанції свої заперечення, також додавши до них додаткові матеріали.

Виникає питання, що це за додаткові матеріали, якщо суд касаційної інстанції не досліджує нові докази, що свідчать про необґрунтованість судового рішення?

Додаткові матеріали, що додаються до касаційної скарги особою, яка подала скаргу, або особою, яка подає заперечення на скаргу, можуть стосуватися виключно перевірки законності судового рішення, тобто порушення (або дотримання) судами норм матеріального чи процесуального права. Зокрема, можуть бути надані документи на підтвердження наявності у сторони пільг по сплаті судового збору, незважаючи на що попередні судові інстанції стягнули з цієї особи судовий збір, оскільки врахування цього документу не означає перевірку обґрунтованості судового рішення, а є застосуванням норм закону. Також новими документами можливо підтвердити факт порушення судом установлених правил про повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, порушення правил належності та допустимості доказів, зупинення провадження у справі, порушення правил виключної підсудності тощо.

Відповідно до ст. 334 ЦПК у суді касаційної інстанції позивач вправі відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду. Чи зобов'язаний суд касаційної інстанції у такому разі скасувати всі ухвалені у справі судові рішення?

Відмова позивача від позову, укладення сторонами мирової угоди - це є диспозитивні права сторін, відповідно одностороннє чи двостороннє волевиявлення, направлене на мирне врегулювання спору, внаслідок чого провадження у справі закривається без ухвалення рішення.

Зазначеними диспозитивними правами сторони можуть скористатися на будь-якій стадії цивільного процесу, в тому числі і в касаційному провадженні.

Статтею 334 ЦПК передбачено, що відмова позивача від позову та укладення між сторонами мирової угоди здійснюється з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Вони передбачені в статтях 174, 175 ЦПК і про них йшла мова при відповідях на питання, що виникають при розгляді справи в суді першої інстанції.

Загальним наслідком вчинення зазначених процесуальних дій є закриття провадження у справі, відповідно до пунктів 3 і 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК.

Частиною 1 ст. 340 ЦПК до повноважень суду касаційної інстанції віднесено скасування судового рішення в касаційному порядку із закриттям провадження у справі, з підстав, визначених статтями 205, 207 цього Кодексу.

Таким чином, при відмові позивача від позову чи укладенні між сторонами мирової угоди в суді касаційної інстанції, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.