Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
balyuk_m_i_luspenik_d_d_praktika_zastosuvannya_...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
531 Кб
Скачать
☆

Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?

Особливістю цивільного процесу є те, що одними з його елементів є стадійність процесу і цивільна процесуальна форма. Обов'язком суду є процесуальне оформлення закінчення кожної стадії процесу і, як наслідок, переходу до іншої стадії процесу.

Тому, якщо в ході проведення попереднього судового засідання виконані всі вимоги, передбачені ст. 130 ЦПК, а також не буде встановлюватися строк для подання доказів (ст. 131 ЦПК) і не будуть проводитись інші підготовчі дії, суд може визнати справу підготовленою до розгляду і постановити ухвалу попереднього судового засідання з призначенням часу і місця судового розгляду. Постановлениям цієї ухвали із закінченням відповідного фіксування цивільного процесу вважається, що стадія підготовки справи до судового розгляду (або провадження у справі до судового розгляду) закінчена.

Перед виходом до нарадчої кімнати суд може з'ясувати в учасників процесу (або якщо буде їх відповідне клопотання) про можливість призначення справи до судового розгляду в цей же день через деякий проміжок часу. Якщо учасники процесу не заперечують, всі особи, які беруть участь у справі, присутні (це є обов'язковою умовою), то суд може призначити справу до розгляду в цей же день. Це не буде порушенням вимог ст. 74 ЦПК щодо строку, за який до початку судового розгляду вручається судова повістка. Після цього судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, передбачених ЦПК з початковим фіксуванням цивільного процесу, а не його проводженням після попереднього судового засідання.

Глава 13. Судовий розгляд Чому в цпк не передбачено відповідальності сторони за неявку до суду, за порушення порядку під час проведення судового засідання?

Відповідно до ст. 27 ЦПК брати участь в судових засіданнях є правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим і немає відповідальності (штрафної) для сторін за неявку до суду. Процес є змагальним, а не слідчим, тому, якщо до суду не з'являється відповідач, належним чином повідомлений про дату судового засідання, то для нього наступає лише процесуальна відповідальність у вигляді ухвалення рішення (можливо заочного) на підставі наданих суду доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК). В апеляційному суді від нього нові докази не будуть прийняті, якщо він не доведе, що з поважних причин не надав їх районному суду (в тому числі по пошті тощо), незалежно від того, що не з'явився до районного суду.

У раЗі повторної неявки до суду позивача, належним чином повідомленого про дату судового засідання, процесуальною відповідальністю для нього буде постановлення ухвали про залишення позову без розгляду (п. З ч. 1 ст. 207 ЦПК).

За порушення порядку в судовому засіданні для сторін існує відповідальність і ці заходи та порядок їх застосування передбачені гл. 9 розд. І ЦПК.

Крім того, за неповагу до суду передбачена відповідальність згідно зі ст. 185-3 КпАП України (за винятком передбаченої цим Кодексом неявки позивача до суду, оскільки ЦПК не ставить йому зазначене в обов'язок).

Цпк передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?

Після призначення справи до судового розгляду розпочинаються дії з повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду.

Суд зобов'язаний своєчасно повідомити учасників процесу про час і місце судового засідання (ст.158 ЦПК), аби вони мали можливість підготуватися до судового засідання.

Судові виклики та повідомлення проводяться повістками і порядок вручення судових повісток врегульовано главою 7 розд. І ЦПК.

ЦПК оперує терміном «належне повідомлення». Це означає: 1) повістка відправляється в строк, розумно достатній для підготовки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, до участі у справі, здійснення своїх процесуальних прав, виконання обов'язків та захисту своїх прав; 2) для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, використовуються повідомлення. їм надається можливість визначитись про бажання взяти участь у справі; 3) повістки направляються за адресами, зазначеними в позовній заяві, а при зміні цієї адреси учасники процесу зобов'язані повідомити про це суд; 4) повинна бути забезпечена документальна фіксація результату повідомлення.