Чи передбачена можливість видачі судового наказу за договорами про надання населенню житлово-комунальних послуг, послуг водо-, теплопостачання, електрозв'язку?

У судовій практиці немає єдності щодо вирішення цього питання і це пов'язано із неоднозначною практикою укладання договорів комунальними господарствами.

Проте, на нашу думку, слід виходити з наступного.

Якщо власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає в квартирі чи будинку і споживає послуги по водо-, теплопостачання, електрозв'язку, газопостачання, але письмового договору з постачальником цих послуг не укладено, то при утворенні заборгованості її не можна вважати такою, що випливає із правочину, вчиненому у письмовій формі. її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні.

У більшості комунальних договорів не зазначено чітко фіксовані грошові обов'язки споживачів послуг, оскільки вказується лише про обов'язок вносити плату відповіднодо загальної площі квартири без зазначення розміру цієї плати. При цьому в договорі зазначається, що невід'ємною частиною договору є розрахунок щомісячних платежів за послуги, який ніколи не підписується споживачем послуг.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розмір заборгованості обчислюється не довільно, а за певними нормативно-правовими актами. Так, постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 р. затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Цими правилами передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розмір тарифів на послуги та їх загальна вартість передбачаються типовим договором "Про надання послуг зщент-ралізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", зразок якого також встановлено зазначеними вище Правилами. Аналогічні системи оплати послуг по електропостачанню, утриманню будинків та прибудинкових територій та інших послуг встановлено відповідними підзаконними актами.

Таким чином, при наявності письмового договору та письмових доказів утворення боргу та його розмірів, при наявності доказів того, що розрахунок проводився на підставі нормативів чи відповідно до засобів обліку і при неоспорюваності боржником документів, які їх підтверджують, а також неоспорюваності розрахунку їх суми і при наданні заявником документу, який би свідчив, що вказані розрахунки проведені належним чином і вони не потребують додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами, вважаємо, що судовий наказ може бути виданим.

При виникненні питання щодо майнових зобов'язань членів сім'ї наймача, що є стороною письмового договору про надання комунальних послуг, які згідно зі статтями 64, 68 ЖК несуть солідарну відповідальність з наймачем за зобов'язаннями, що випливають з договору найму, в тому числі й щодо оплати комунальних послуг, на нашу думку, слід виходити з положення ч. 1 ст. 543 ЦК (солідарний обов'язок боржників).

Разом з вищеприведеним, існують ситуації, коли споживач і комунальна структура укладають між собою договір з реструктуризації заборгованості і в разі порушення умов цього договору перешкод у видачі судового наказу не повинно бути, оскільки в договорі вже чітко визначена сума заборгованості, яка узгоджена з боржником. При цьому слід звертати увагу на порядок та строки погашення заборгованості і при недотриманні цих положень заявником слід відмовляти у прийнятті заяви про видачу судового наказу.