Як вираховується судовий збір при наявності процесуальної співучасті?

Процесуальна співучасть - це участь в одному і тому ж процесі кількох позивачів або відповідачів, інтереси яких не суперечать один одному (ст. 32 ЩІК).

При пред'явленні позову спільно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір вираховується виходячи із загальної ціни позову і сплачується позивачами пропорційно до розміру заявлених ними вимог. Від загальної ціни позову судовий збір стягується також у разі пред'явлення позову одним позивачем до кількбх відповідачів, а також при об'єднанні судом (суддею) в одне провадження кількох однорідних вимог.

При пред'явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судовогозбору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до стягнутої з нього суми. При пред'явленні позову кількома звільненими від сплати судового збору позивачами позову до одного відповідача судовий збір з відповідача стягується в дохід держави із загальної ціни позову.

При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

При покладенні на відповідачів солідарної відповідальності, суд у солідарному порядку стягує з них і судовий збір. Зазначені правила поширюються і на інші судові витрати.

В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?

Оскільки позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також спір про застосування наслідків недійсності правочину пов'язаний з правами на майно, судовий збір при поданні таких позовів слід вираховувати за ставками, встановленими як при поданні позову майнового характеру, що підлягає оцінці залежно від ціни позову.

Підтвердженням цьому є п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», де судам роз'яснюється, що позови про визнання угод недійсними оплачуються державниммитом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.

Відповідно до п/п з) п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» розмір державного мита при поданні апеляційної (касаційної) скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Чи повинна сторона сплачувати судовий збір (державне мито до прийняття закону про судовий збір) при поданні апеляційної (касаційної) скарги, якщо рішення оскаржується лише в частині стягнення судових витрат?

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки оскарження рішення суду лише в частині стягнення судових витрат не пов'язано з позовними вимогами і не торкається суті справи, то сторона не повинна оплачувати таку скаргу судовим збором.