Відповідно до ч. 2 ст. 311 цпк висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?

У разі скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції (ч. З ст. 315 ЦПК).

Проте у такому разі апеляційний суд не вправі викладати в ухвалі доводи, які б вказували або прогнозували результати нового вирішення справи або свідчили про перевагу одних доказів перед іншими.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Під висновками і мотивами, з яких скасовано рішення, слід розуміти положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду апеляційної інстанції щодо наявності передбачених ст. 311 ЦПК підстав для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд та їх кваліфікації за процесуальним законодавством як таких.

Разом з тим слід мати на увазі, що обов'язковість цих вказівок має певні межі, оскільки суд апеляційної інстанції не вправі наперед вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а також про те, яка має бути застосована судом норма матеріального права і яке рішення має бути ухвалене при новому розгляді справи. Також слід мати на увазі, з яких підстав суд апеляційної інстанції може скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд і вони перелічені в ч. 1 ст. 311 ЦПК.

Ці межі повинні дотримуватись судом апеляційної інстанції з урахуванням дії в цивільному процесі принципу незалежності суддів і підкорення їх лише закону. Якщо ж такі вказівки наведені, то вони не є обов'язковими для суду при новому розгляді та вирішенні справи. Це означає, що їх невиконання не може потягти з собою будь-які правові наслідки, в тому числі й скасування ухваленого рішення.

При невиконанні судом першої інстанції при новому розгляді справи обов'язкових вказівок суду апеляційної чи касаційної інстанції рішення суду підлягає скасуванню. Проте підставою для скасування рішення буде не невиконання вказівок суду апеляційної чи касаційної інстанції, даних при скасуванні попередньо ухваленого рішення, а наявність у справі допущених судом помилок, які залишились неусуненими внаслідок невиконання вказівок вищестоящих інстанцій. Ці помилки можуть стосуватися не лише правової, а й фактичної сторони рішення.

При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправі постановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?

1. Суд апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції вправі змінити або скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Зазначеним повноваженням апеляційний суд вправі скористатися, якщо встановить незаконність і необґрунтованість оскарженої ухвали і при умові, що наявні у справі, а також у разі подання нових доказів достатньо для самостійного вирішення відповідного процесуального питання. Ухвала апеляційного суду, постановлена при реалізації цього повноваження апеляційного суду, обов'язкова для суду першої інстанції, який буде продовжувати розгляд справи по суті.

Наприклад, при правильному вирішенні питання щодо передачі справи до іншого суду внаслідок того, що після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було подано з порушенням правил підсудності (п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК), суд першої інстанції помилково зазначив, що вирішується питання про застосування наслідків порушення правил підсудності (ст. 115 ЦПК). У даному випадку суд апеляційної інстанції повинен лише змінити ухвалу в частині застосування норм процесуального права.

2. Суд апеляційної інстанції на підставі п. З ч. 1 ст. 312 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції вправі скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Зазначеним повноваженням апеляційний суд повинен скористатися, якщо, дослідивши надані матеріли, прийде до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував у повному обсязі обставини, які необхідно було встановити при вирішенні конкретного процесуального питання, або встановлені судом першої інстанції обставини не підтверджені доказами або підтверджені неналежними доказами. При цьому апеляційний суд передає питання на новий розгляд, якщо матеріалів справи і додатково доданих доказів недостатньо для вирішення цим судом відповідного процесуального питання.

Передаючи зазначене процесуальне питання на новий розгляд, суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі вправі дати суду першої інстанції обов'язкову для виконання вказівку з метою правильного вирішення цього питання.

Проте, існують і безумовні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею процесуального питання на новий розгляд. Наприклад, якщо буде встановлено, що провадження у справі зупинено у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце вирішення цього процесуального питання, то ухвала підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд, оскільки були порушені основоположні принципи цивільного процесу.