Глава 20. Розгляд справ про усиновлення Чи можлива участь представника замість кандидата в усиновлтвачі при розгляді справ про усиновлення дітей іноземними громадянами?

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення. Таке ж роз'яснення дане в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», в якому також зазначено, що розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення. Тому загальне положення ЦПК про те, що заявник вправі просити про розгляд справи за його відсутності не застосовується.

Статтею 216 СК передбачено, що посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Крім цього, ч. 1 ст. 223 СК вказує на те, що поданнязаяви про усиновлення дитини через представника не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Частина 1 ст. 38 ЦПК вказує на те, що у справах про усиновлення не діє положення про те, що учасник процесу може брати участь у справі як особисто, так і через представника. Проте частиною 2 ст. 38 ЦПК передбачено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати у цій справі представника. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у ст. 41 цього Кодексу.

Зазначені вище законодавчі приписи не спрямовані і не можуть бути спрямовані на дискримінаційне обмеження прав осіб, які звертаються за судовим захистом, зокрема гарантованого ст. 59 Конституції України права на правову допомогу у формі представництва.

Аналіз приведених вище правових актів дозволяє зробити висновок про те, що участь представника в процесі усиновлення можливе лише при особистій участі заявника, а не замість нього.

Чи можливо повторно звернутися в суд з тією ж вимогою у разі відмови у задоволенні первісно поданої заяви про усиновлення?

Відповідно до ст. 207 СК усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

При розгляді справ про усиновлення суди повинні виходити з положень Конституції України, СК, ЦПК, законів України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р., Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р. (набрала чинності для України 27.09.1991 р.) та ряду інших нормативно-правових актів України з питань захисту прав дитини, усиновлення, опіки і піклування.

Глава 5 розділу IV ЦПК, глава 18 розділу IV СК, які регулюють відносини щодо усиновлення, не містять заборони на повторне звернення заявника в суд з тією з вимогою у разі відмови в задоволенні первинно поданої заяви про усиновлення. Кожна особа за своїм розсудом здійснює належні їй права.

Статтями 252-254 ЦПК врегульовані питання відносно змісту заяви про усиновлення, підготовки справи до розгляду та розгляду справи, а статтею 224 СК передбачено, які обставини, що мають суттєве значення, враховує суд при ухваленні рішення про усиновлення.

Тому, якщо суд, з урахуванням вищеприведених обставин відмовив у задоволенні первинної заяви про усиновлення, а після цього заявник усунув (або вважав, що він їх усунув) обставини, через що суд відмовив у задоволенні первинної заяви про усиновлення, він не позбавлений можливості повторно звернутися в суд з тією з вимогою про усиновлення. Ці обставини суд зобов'язаний перевірити і в залежності від з'ясованого ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.