Чи стягуються понесені судові витрати, передбачені ст. 79 цпк, у справах окремого провадження, на яке поширюються загальні положення цього Кодексу?

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК (ч. З ст. 235 ЦПК).

Таким чином, в основу порядку розгляду справ окремого провадження покладені загальні правила позовного провадження. Оскільки справи окремого провадження мають суттєву специфіку, то провадження у цих справах складають певний синтез загальних правил цивільного судочинства, правил, які притаманні окремому провадженню в цілому, а також правил, які характерні виключно певній категорії таких справ. Тобто специфіка провадження у кожній категорії справ окремо регулюється шляхом встановлення до загального порядку розгляду справ окремих процесуальних винятків та доповнень.

Так, ч. 7 ст. 235 ЦПК передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Наприклад, у ч. З ст. 240 ЦПК зазначено, що суд, установивши, що заявник у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи діяв недобросовісно, без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі понесені судові витрати.

Відповідно до ч. 6 ст. 74ЦПК особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобівзв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Чи можуть бути витрати, понесені судом на повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, з використанням зазначених засобів зв'язку віднесені на сторону, яка програла процес?

Частиною 5 статті 74 ЦПК передбачено, що стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Зазначена сторона для повідомлення учасника процесу може використати телеграму, факс чи інші засоби зв'язку. Проте, якщо вона цього не бажає робити, то повідомлення учасника процесу про дату судового засідання є обов'язком суду.

Діюче цивільне процесуальне законодавство не відносить такі витрати до судових витрат (ст. 79 ЦПК). Тому оплата проводиться за рахунок державного бюджету.

Чи підлягає зменшенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зазначене правило застосовується незалежно від того, по якій ставці сплачений судовий збір.

Таким же чином вирішується питання і щодо витрат наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, так як вони віднесені до судових витрат (п. 1 ч. З ст. 79 ЦПК).