Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?

Нерідкими е ситуації, коли апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, як того імперативно вимагає закон (ч. 1 ст. 296 ЦПК). Зазначене питання є суттєвим, оскільки від цього залежить питання про дотримання та подальше обчислення строку апеляційного оскарження.

Враховуючи імперативність правової норми про порядок подання апеляційної скарги (чи заяви про апеляційне оскарження), апеляційний суд у такому випадку повинен повернути апеляційну скаргу заявнику, а не переправляти скаргу до суду першої інстанції.

Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?

Частина 2 ст. 296 ЦПК викладена не зовсім чітко. Зайвим є зазначення про те, що через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає справу до апеляційного суду. Складається враження, що суд першої інстанції незалежно від того, ігодана чи ні апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження, повинен направити справу до апеляційного суду після закінчення строку на подання скарги.

Це невірно, оскільки норми права повинні тлумачитись у системному зв'язку і повинні передбачати вчинення певних процесуальних дій, а надходження до апеляційного

суду справи лише із заявою про апеляційне оскарження ні до яких дій цей суд не примушує.

Таким чином, сама по собі заява про апеляційне оскарження без подальшого подання апеляційної скарги до правових наслідків не призводить, тому направляти справу до апеляційного суду не потрібно. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК у разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга у встановлений законом строк не була подана, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Коли починає текти строк на апеляційне оскарження рішення суду, якщо суд першої інстанції в судовому засіданні проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення?

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Частиною 4 статті 295 ЦПК передбачено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Таким чином, іншого порядку обчислення строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не встановлено і законодавець не передбачає можливості врахування певних наступних обставин.

Так, ч. 2 ст. 209 ЦПК передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного тексту рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Разом з тим, датою складання повного тексту рішення вважається дата ухвалення рішення, тобто дата проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

Оскільки в ст. ст. 294, 295 ЦПК щодо строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не передбачено врахування можливості перенесення складання повного тексту рішення, то зазначене до уваги не береться.

Чи може апеляційний суд в одному судовому засіданні розглянути заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і розглянути апеляційну скаргу по суті?

Вирішення цього питання виключно залежить від деяких правових ситуацій. Однак у будь-якому випадку вирішити зазначені питання в одному судовому засіданні не можна, інакше буде порушена вимога цивільної процесуальної форми, етапність апеляційного розгляду справу і буде свідчити про процесуальне спрощенство, що тягне за собою порушення права на судовий захист.

Відповідно до ч. З ст. 294 ЦПК заява (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження розглядається в судовому засіданні, за наслідками якого постановляється відповідна ухвала.

У разі позитивного вирішення цього питання перед судом апеляційної інстанції постає питання про проведення підготовчих дій до розгляду справи апеляційним судом та призначення справи до розгляду в апеляційному суді (статті 301, 302 ЦПК). За наслідками вирішення цих процесуальних питань також постановляється ухвала.

Таким чином, якщо після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження необхідно вчинити певні підготовчі дії або ж виникає необхідність залишити апеляційну скаргу без руху, то апеляційний суд не зможе зразу же призначити справу до судового розгляду.

Якщо ж вчинення підготовчих дій не вимагається, аапеляційна скарга оформлена належним чином, то для дотримання ефективності цивільного судочинства вважаємо, що апеляційний суд вправі в одній ухвалі вирішити питання про поновлення пропущеного процесуального строку, в нарадчій кімнаті вирішити всі необхідні дії, передбачені ст. 300 ЦПК, та призначити справу до судового розгляду (в одній ухвалі або в різних) в цей же день через деякий проміжок часу. Однак розгляд справи в цей же день можливий лише у разі, якщо всі учасники процесу з'явилися і згодні на це, так як, по-перше, вони готувались до розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, по-друге, про розгляд справи вони повинні бути повідомлені в строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК з урахуванням положення ч. 1 ст. 304 ЦПК.