3.6. Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (tob), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

Серед створених у ході реорганізації КСП господарських товариств переважну частку, як нам уже відомо, займають товариства з обмеженою відпо­відальністю, які в цивілізованому світі визнані як ринкові структури, що функ­ціонують на приватній власності і приватній ініціативі .

Товариство з обмеженою відповідальністю — це таке товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Учасники товариства несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товари­ства, лише в межах своїх вкладів. Установчим документом TOB є статут, який

повинен містити відомості про предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняггя ни­ми рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність, інші ві­домості.

При заснуванні даного товариства, за чинним законодавством України, ство­рюється статутний фонд розміром не менше суми, еквівалентної 100 мінімаль­ним заробітним платам і складається він із вкладів його учасників. Розмір ста­тутного капіталу визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю, що створилися на базі КСП, стали колишні члени цих підприємств, як правило, з числа їх керівного складу. Станом на 2012 р. склад учасників TOB істотно змі­нився. Зменшилася їх кількість — не більше 10-ти осіб. Якщо є потреба в роз­ширенні складу TOB, то воно має трансформуватися в акціонерне товариство. Учасниками товариства, крім фізичних осіб, можуть бути й юридичні особи. Трудова участь учасників TOB у його виробничій та інших видах діяльності не обов'язкова.

Важливо зазначити, що учасник TOB може поступитися своїм вкладом або його частиною іншому (іншим) учасникам за їхньою згодою або третій особі, якщо це передбачено статутом. У цьому випадку відбувається одночасний пе­рехід до такої особи усіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який по­ступився своєю часткою.

Учасник TOB за власним бажанням може вийти з його складу. При цьому йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також належна частка прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу такого учасника з товариства.

Учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством, розподілі прибутку й отриманні дивідендів пропорційно вкладу кожного з них у формування статутного фонду. Водночас учасники товариства повинні дотри­муватися вимог статуту товариства, правил внутрішнього розпорядку та вико­нувати рішення зборів учасників товариства і розпорядження дирекції. Учасник TOB може бути виключений з товариства за одностайною згодою всіх учасни­ків за умови, якщо він систематично не виконує своїх обов'язків щодо товарис­тва або своїми діями перешкоджає досягненню його цілей.

Вищим органом управління TOB є збори учасників, які скликаються не рі­дше двох разів на рік, а виконавчим — дирекція на чолі з генеральним директо­ром або одноособовим директором. Важлива особливість управління TOB поля­гає в тому, що учасники товариства при прийнятті відповідних рішень мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

До виключної компетенції зборів учасників товариства належить визначення основних напрямів діяльності товариства, внесення змін до його статуту, об­рання голови товариства.

Функціями голови товариства є ведення зборів учасників товариства і орга­нізація ведення протоколу зборів, скликання зборів учасників товариства відпо­відно до передбаченої статутом періодичності, надання учасникам товариства

для ознайомлення книги протоколів зборів на їх вимогу, скликання позачерг^ внх зборів на вимогу учасників, які володіють у сукупності більш як 20 ⁰ _ü гол<> сів. Голова товариства не має права втручатися в діяльність виконавчого оргзд- TOB. ¹

Діяльність виконавчого органу контролює ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами з числа учасників товариства.

Майно TOB становлять основні та оборотні засоби, інші цінності, вартість яких відображена в балансі даного підприємства. Зокрема, товариство є власни­ком майна, переданого йому учасниками у власність, виробленої продукції, одержаних доходів, а також іншого майна, набутих у процесі господарської дія­льності. Для покриття можливих збитків TOB створює резервний фонд у розмі­рі не менше 25 % від статутного фонду.

Товариство за рішенням зборів учасників за рахунок відрахувань від чистого прибутку може створювати фонд матеріального заохочення, дивідендний фонд, фонд соціального розвитку та інші фонди, встановлювати їх розміри, порядок формування і використання.

TOB набуває права власності на землю в разі купівлі земельних ділянок, пе­редачі земельних ділянок як внесок учасника до статутного капіталу¹ або при­дбання їх на підставі інших цивільно-правових угод. У своїй діяльності TOB використовує, крім власної землі, орендовані земельні паї (ділянки) у фізичних та юридичних осіб.

TOB самостійно визначає напрями господарської діяльності, на власний роз­суд розпоряджається виробленою продукцією й одержаними доходами, з ура­хуванням своїх економічних інтересів вибирає партнерів, реалізує свою проду­кцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі.

Джерелом формування фінансових ресурсів товариства є дохід, одержаний від усіх видів господарської діяльності, передбачених статутом, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу майна, цінних паперів, вклади уча­сників товариства, кредитні ресурси, а також інші надходження, не заборонені законом.

Чистий прибуток залишається в повному розпорядженні товариства. TOB самостійно визначає форми і розміри оплати праці учасників та найманих пра­цівників. Проте заробітна плата не може бути нижчою за встановлений держа­вою мінімальний рівень.

Розміри землекористування більшості TOB є досить великими завдяки орен­ді земельних паїв (ділянок) колишніх членів КСП. Водночас TOB орендують у них і майнові паї. Цими обставинами і зумовлюється необхідність широкого використання цими підприємствами найманої праці.

Припинення діяльності TOB може бути здійснене шляхом його реорганізації або ліквідації на тих же засадах, що й інших видів господарських товариств.

_____________

¹Станом на 2012 р. така передача земельних ділянок була заборонена до прийняття Закону України «Про ринок землі».

Товариство з додатковою відповідальністю, як і товариство з обмеженою відповідальністю, має поділений на частки статутний фонд і несе відповідаль­ність за своїми зобов'язаннями власним майном. У разі його недостатності уча­сники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначе­ному установчими документами (статутами) в однаковому кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. При цьому установчі документи передбачають ме­жу їх відповідальності. Інші регулюючі норми щодо діяльності товариства з до­датковою відповідальністю ідентичні нормам, передбаченим для товариства з обмеженою відповідальністю.

Повним товариством називають таке товариство, всі учасники якого здійс­нюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солі­дарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Уста­новчим документом повного товариства є засновницький договір.

У цьому договорі визначається розмір внеску кожного учасника. Вони мо­жуть передавати свою частку іншим учасникам або третім особам за згодою всіх членів товариства, а також мають право вийти зі складу товариства, попе­редивши про свій намір не пізніше ніж за три місяці.

Якщо товариство було створено на визначений строк, то вихід з нього допу­скається лише за наявності поважних причин і коли попередження надійшло не пізніше ніж за шість місяців. При цьому учаснику сплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу, а також частка при­бутку, одержаного повним товариством у поточному році.

Солідарна відповідальність учасників повного товариства всім своїм майном настає в разі його ліквідації за умови, що наявного майна такого товариства не вистачає для сплати всіх боргів. Кожний учасник відповідає за борги товариства незалежно від строку їх виникнення.

Командитне товариство. Це таке товариство, в якому один або кілька уча­сників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм май­ном, є один або більше учасників (вкладників), відповідальність яких обмежу­ється вкладом у майно товариства.

Економічні й організаційні засади функціонування командитного товарист­ва ідентичні з повним товариством. Але водночас йому притаманні певні особливості. Зокрема, управління цим товариством здійснюють лише учас­ники з повною відповідальністю, а припинення його діяльності як юридич­ної особи настає тільки в разі вибуття всіх учасників з повною відповідаль­ністю.

Якщо ж вибувають усі учасники з частковою відповідальністю, то команди­тне товариство може бути перетворене на повне за умови внесення відповідних змін до установчого договору і державного реєстру. При ліквідації командитно­го товариства за рахунок наявних коштів і виручки від продажу майна погаша­ються його зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства. Решта коштів (за наявності їх) в першу чергу розподіляється між вкладниками, а потім — між учасниками з повною відповідальністю