8.3. Методика паювання сільськогосподарських угідь

Паювання земель колективної власності без виділення земельної ділянки в натурі стало одним із ключових етапів земельної реформи, оскільки відкривало реальні можливості реструктуризації КСП і створення на їх базі нових типів аг­рарних підприємств, що працюють на засадах приватної власності.

Паювання земель здійснювалося на добровільних засадах відповідно до Ука­зу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної

реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопаду 1994 р. і «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільського­сподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 р., а також рі­шенням грудових колективів таких суб'єктів господарювання.

Основне завдання паювання землі полягало у визначенні розміру земельного паю (частки) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без означення (виділення) цих паїв на місцевості.

Право на земельну частку мають члени вказаних підприємств, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в них і залишалися їх членами. Загальними зборами кожного підприємства, землі якого розпайовувалися, утворювалася комісія з числа працівників, що виконувала всю роботу по визначенню кола суб'єктів земельних відносин і розміру земельних часток. Результати паювання землі набувають чинності після затвердження їх районною державною адмініс­трацією.

Методикою паювання сільськогосподарських угідь, що розроблена спеціалі­стами Держкомзему України, передбачається визначення вартості земельного паю і його розміру у кадастрових гектарах на одну особу, яка має право на зе­мельний пай. Зокрема, вартість земельного паю В_ЗП, обчислюють з виразу

де Г₀₃ — грошова оцінка сільськогосподарських угідь, що підлягають паюван­ню, грн; Ч_п— чисельність пайовиків, які мають право на земельний пай.

Для визначення розміру земельного паю у кадастрових гектарах спочатку потрібно розрахувати середню грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству С_го за формулою

де П_сг — площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству.

Звідси розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах обчислюють з виразу

Цей показник в цілому по господарству збігається з кількістю фізичних гек­тарів, які припадають на одного пайовика — суб'єкта земельних відносин, тоб­то повинна витримуватися рівність

Де Кф_ч — кількість фізичних гектарів сільськогосподарських угідь на одного пайовика: Кф_ч = П_сг: Ч_п.

Кожному члену КСП, сільськогосподарського виробничого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства після затвердження результа­тів паювання районна державна адміністрація видавала сертифікат на право на

земельну частку (пай) без виділення його в натурі. Розпайовані таким икхм землі ставали спільною частковою власністю суб'єктів земельних відносин

Важливо зазначити, що власники сертифіката на право на земельну чш (пай) можуть передавати право на них в оренду, спадщину, дарувати, обмін вати і головне — безперешкодно отримати свою земельну часі ку в натурі з о ночасною видачею на неї Державного акта на право власності.

Такі великі права власників сертифікатів відкрили широкий простір селянаї для вибору сфери прикладання своєї праці. Це дає їм можливість, об'гднуючі свої земельні і майнові паї, створювати нові типи приватних підприємств (ТОН кооперативи, командитні товариства, приватні підприємства тощо), переданаїй їх в оренду цим структурам, виділити земельну ділянку в натурі і створюй фе­рмерське господарство або приєднати її до свого особистого господарства без створення юридичної особи тощо.

У 2011 р. сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали 6,9 мли селян. Завершується процес заміни вказаних сертифікатів на державні акти на право приватної власності на землю (95 % сертифікатів замінено на державні акти).

При виділенні земельних паїв в натурі (на місцевості) потрібно пам'ятати. що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих зе­мель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збіга­тиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай).

Для визначення розміру земельного паю на місцевості З_т можна скориста­тися формулою

де Г_од — грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь відповідної земельної ділянки (поля сівозміни), яка відводиться під виділення земельної частки в на­турі.

Як видно з наведеної формули, при виділенні земельної ділянки на місцевос­ті її площа на гірших за якістю землях буде більшою порівняно з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті, а на кращих за якістю землях — меншою. Але за всіх обставин загальна вартість виліченої земельної ділянки, незалежно на якому за якістю масиві вона виділяється, залишається однаковою, тобто дорівнює вартості земельного паю по підприємству.

Середній розмір земельного паю по Україні становить 4,2 га сільськогоспо­дарських угідь і коливається від 1,1 — 1,5 га в західних областях України до 7,0 — 7,9 га — у південних. Це досить великі розміри земельних ділянок і нерідко вони навіть перевищують розміри багатьох фермерських господарств в окремих країнах Західної Європи.

Таким чином, проведене паювання земель за наведеною організашйною і методичною схемою — це значний крок у здійсненні земельної реформи, оскі­льки вдалося поєднати економічну доцільність та кого паювання із соціальною справедливістю. Адже земля, нарешті, передана у власність тим, хто на ній пра­цює. Саме тому вдалося уникнути на селі підвищення соціального напруження.

Зазначимо, що без успішного паювання земель сільськогосподарського при­значення не можна було б реалізувати на практиці Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 р.