4.4. Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

Світовою наукою запропоновано здійснювати аналіз й оцінку зов­нішнього середовища за допомогою PEST (SТЕР)-аналізу, яким передбачається системний стратегічний аналіз таких його основних факторів, як політичних (Р — political), економічних (Е — economic), соціальних (S—social) і технологічних (Т— technological).

Існують також пропозиції щодо доцільності здійснення поглибленого аналі­зу зовнішнього середовища (за необхідності) шляхом розширення кола дослід­жуваних факторів. Якщо, скажімо, для аналізу береться і правовий фактор (L — Legal), то абревіатура набуває вигляду: SLEPT-аналіз, якщо ж добавляється і фактор навколишнього середовища (Е — environmental) — то отримуємо абре­віатуру PESTLE. У разі потреби охоплення соціально-демографічного, техноло­гічного, економічного, природного (навколишнього середовища), політичного, правового та етнічного факторів, тоді здійснюється STEEPLE- аналіз.

Загальний підхід до здійснення PEST-аналізу передбачає виокремлення з кожної із чотирьох (п'яти і т. д.) груп факторів найбільш важливих з точки зору створення умов для діяльності підприємства. Кожний із таких часткових фак­торів оцінюється відповідним чином: за напрямом дії на підприємство (пози­тивний вплив «+», негативний «-»), а також за силою їх впливу. Тоді оцінка здійснюється в балах, рангах тощо.

Результати такого аналізу оформлюються в спеціальну таблицю-матрицю (табл. 4.1), підметом якої є фактори макросередовища, а присудком — сила їх впливу чи напрям впливу (позитивний, негативний). Якщо вибраний лише останній спосіб оцінки, то далі за кожною групою факторів підраховують кіль­кість позитивних і негативних оцінок. Більша кількість, скажімо, позитивних оцінок в цілому свідчитиме про позитивний вплив певної групи факторів на діяльність підприємств, а домінування від'ємних оцінок — про їх негативний вплив.

Таблиця 4.1

Орієнтовний ребт-аналіз чотирьох груп факторів макросередовища підприємств агропромислового комплексу

Група факторів	Часткові фактори	Напрям оцінки
	Довіра до президента України	—
	Поточне законодавство, що регулює економічні і політичні відносини	—
	Очікувані зміни в законодавстві за цими напрямами	+
Р — політичні фактори	Вплив опозиції в парламенті на прийняття життєво необхідних законів	—
	Вибори до Верховної Ради України	+
	Узгодженість вітчизняного законодавства з європейським	—
	Політична стабільність у державі	—
	Стабільність уряду	+
	Громадське ставлення до діяльності уряду	—
	Посилення (послаблення) контролю за діяльністю бізнесу	+
	Сила впливу профспілок на захист професійних і мате­ріальних інтересів трудових колективів підприємств	—
	Регулювання й обмеження міжнародної торгівлі сільсь­когосподарською продукцією та продовольством	—
	Залежність аграрних підприємств від переробних під­приємств на ринку сільськогосподарської продукції	—
	Економічне зростання (спад)	+
	Величина ВВП	—
	Рівень інфляції	—
	Динаміка ставки рефінансування	+
	Відсоткові ставки за кредитами	—
	Платоспроможний попит (купівельна спроможність населення)	—
Е — економічні фактори	Обмінні курси валют (стабільність гривні)	+
	Податкове законодавство для сільськогосподарських товаровиробників	+
	Податкове законодавство для переробних підприємств	+
	Вартість енергоносіїв	—
	Державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й продовольство	+
	Диспаритет цін, його тенденції	+
	Інвестиційний клімат в АПК	—
	Стан світової економіки	—

Група факторів	Часткові фактори	Напрям оцінки
	Тенденції до зростання (зниження) освітнього рівня населення	+
	Зростання (зниження) чисельності населення	—
	Зростання (зниження) частки населення пенсійного і передпенсійного віку	—
5" — соціальні фактори	Темпи зростання мінімальної заробітної плати порів­няно з темпами інфляції	—
	Тривалість життя і зростання пенсійного віку	+
	Зміна в базових цінностях	—
	Екологічне середовище	—
	Підготовка масових професій і забезпеченість квалі­фікованими кадрами аграрних і переробних підпри­ємств	—
	Міграція населення	—
	Розвиток інформаційних технологій (ІТ)	+
Т— технологічні фактори	Розвиток агротехнологій та їх застосування	+
	Доступ до нових технологій	—
	Швидкість зміни технологій, їх життєвий цикл	—
	Застосування нематеріальних активів у агропромис­ловому виробництві	—
	Нові продукти в переробній галузі	+
	Витрати на НДЦКР	—
	Забезпеченість підприємств інформацією про досягнен­ня НТТП	—
	Потенціал інновацій в АПК	+

Але оскільки кожний із часткових факторів може мати не лише протилежний вплив (позитивний чи негативний), а й відрізнятися ступенем такого впливу, то бажано експертним шляхом кількісно визначити його, наприклад, у балах, і в кінцевому підсумку одержати сумарні оцінки за напрямами впливу з можливим наступним визначенням єдиної алгебраїчної суми оцінок.

Причому кількісну оцінку факторів доцільно здійснювати як з позицій важливості того чи іншого фактора для галузі, так і з позиції ступеня впливу таких факторів на підприємство. Ці оцінки можуть збігатись або відрізнятися, причому істотно, залежно від характеру впливу фактора.

Наведемо кілька прикладів. Так, рівень інфляції є важливим для галузі і для підприємства. Якщо інфляція висока, то вона оцінюється і для підприємства, і для галузі знаком «-».

Проте залежно від величини інфляції експертами може бути здійснена така, наприклад, кількісна оцінка цього економічного параметра: за рівня інфляції більше 15 % оцінний бал становитиме 3, 10 — 15 % (- 2), 5 — 10 % (- 1). Інфляція до 5 % вже оцінюється знаком «+», а саме: до 2 % (+ 3), 2 — 3,5 % (+ 2), 3,5 — 5 % (+ 1).

Стабільність уряду в цілому оцінюється як позитивне явище (+), проте недостатній професіоналізм окремих урядовців, зокрема, ключових міністрів, прем'єр-міністра та віце-прем'єрів, може вплинути на оцінку ступеня дії цього фактора.

Наприклад, недостатній професіоналізм колишнього міністра економіки (відсутність базової освіти, досвіду роботи з економічних питань) давало під­стави оцінити вплив цього фактора на економіку галузі не за максимальною оцінкою + 3, а, скажімо, з оцінкою + 2. На економіку окремого підприємства цей вплив менший і може бути оцінений, наприклад, у + 1 бал.

Безумовно, довіра до президента впливає на розвиток економіки держави в цілому і окремих галузей зокрема, але меншою мірою на економіку окремих підприємств. Якщо рівень довіри до президента низький, скажімо, довіряє менше 25 % населення, то напрям оцінки буде від'ємний, а оцінна шкала для галузі може коливатися від - 3 до - 1 залежно від відсотка довіри. Для підприємств оцінний бал може становити - 1.

Податкове навантаження (законодавство) на сільськогосподарських товар­овиробників у 2012 р. було сприятливим як для галузі в цілому, так і для окремих суб'єктів господарювання, тому в обох випадках цей фактор може бути оцінений за максимальною оцінкою + 3.

Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами підприємств агропромислового комплексу, особливо аграрних, загалом оці­нюється негативно (знак «—»).

Зараз аграрні підприємства часто стикаються з проблемою відсутності квалі­фікованих працівників, які могли б раціонально експлуатувати сучасну складну сільськогосподарську техніку (потужні трактори, комбайни, доїльні установки тощо). Тому для окремих підприємств є підстави цей фактор оцінювати за максимально від'ємною оцінкою -3). Для галузі в цілому, у зв'язку з мож­ливостями направляти, наприклад, зернові комбайни з південних районів, де завершене збирання зернових, у північні райони разом з частиною кваліфікованих комбайнерів, від'ємна оцінка може бути зменшена.

Застосування нематеріальних активів на підприємствах агропромислового комплексу в цілому оцінюється знаком «-». Особливо це стосується безпосе­редньо аграрних підприємств, в абсолютній більшості яких такі активи відсутні взагалі. Іншими словами, і для галузі, і для підприємства, де не використовують об'єкти інтелектуальної власності, оцінний бал буде однаковий -3.

Аналогічний підхід може бути використаний і для оцінки решти факторів зовнішнього середовища. Безумовно, за такої оцінки може мати місце певний суб'єктивізм, оскільки експерти, крім неоднакових професійних знань, можуть мати й різне бачення розвитку політичних подій у країні та його наслідки.

Проте це не применшує значення РЕБТ-аналізу, оскільки він є важливим інструментом для розуміння ринку і становища в ньому підприємства, аналізу ризиків і розробки важелів управління ними. І що важливо, вищий менеджмент при здійсненні РЕБТ-аналізу починає глибше розуміти суть процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, в нього виробляються навички враху­вання впливу його неконтрольованих сил і завдяки цьому чітко і обґрунтовано управляти внутрішнім середовищем підприємства. Скажімо, очікування прихо­ду до влади опозиційних політичних сил може привнести з собою і зміни щодо ведення бізнесу. Врахування цього фактора дасть змогу знизити економічну невизначеність діяльності підприємства.

Що ж стосується наведеного прикладу, то на початку 2012 р. за критерієм напряму дії окремих факторів у політичному, економічному, соціальному та технологічному середовищі переважають від'ємні оцінки. Це в цілому свідчить про малосприятливе зовнішнє середовище для підприємств агропромислового комплексу.

Питання для самоконтролю

1. Внутрішнє середовище аграрних і переробних підприємств та його характерис­тика на сучасному етапі розвитку.

2. Поняття зовнішнього середовища і фактори, що визначають його складність.

3. Мікросередовшце: сутність і загальна характеристика його ланок.

4. Основні проблеми мікросередовища, з якими стикаються аграрні і переробні під­приємства.

5. Макросередовище: сутність і загальна характеристика його ланок.

6. Основні проблеми макросередовища, з якими стикаються аграрні і переробні під­приємства.

7. PEST (ЗТЕР)-аналіз зовнішнього середовища.