7.2. Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

Кожне аграрне підприємство виходячи із власних потреб, виробленої стратегії і взятих на себе зобов’язань (укладених угод) розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціях воно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу розширеного відтворення (кормів, насіння, садивного матері­алу, відтворення стада тощо), на громадське харчування і забезпечення продук­тами дитячих ясел і садків, на оплату праці натурою і нарешті — на продаж.

Продукція, що передбачена підприємством для продажу заготівельним орга­нізаціям, переробним підприємствам, на біржах, на експорт, на сільських рин­ках, безпосередньо своїм працівникам та іншим громадянам, а також викорис­тана для обміну за бартерними угодами, називається товарною продукцією.

Отже, товарна продукція — це та частина валової продукції, яку планується реалізовувати за межі підприємства різним споживачам.

Тут є потреба наголосити на такій важливій обставині. У планово-центра­лізованій економіці, а також впродовж багатьох років входження аграрних то­варовиробників у ринок вся продукція, що була призначена для продажу, повні­стю або майже повністю реалізовувалася за різними каналами. В цих умовах не було потреби виділяти поняття «реалізована продукція», бо кількісно остання збігається з товарною.

З розвитком ринкових відносин і появою явища надістотного коливання цін, пов'язаних з сезонним характером виробництва, підприємства намагаються що­найменше не продавати продукцію зразу після збору врожаю, коли ціни найни­жчі, а зберігати її до підвищення кон'юнктури ринку. У зв'язку з цим великі об­сяги продукції довготривалого зберігання (зерно, насіння соняшнику тощо) набувають форми перехідних запасів і реалізуються в наступному році. Отже, частина виробленої в поточному році товарної продукції не реалізується у звіт­ному періоді, тоді як у цьому періоді може реалізовуватися продукція минулих років.

Як бачимо, в економіці аграрних підприємств є потреба оперувати і таким поняттям, як реалізована продукція, визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість реалізованої продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від ка­налу і строків реалізації продукції, її якості, кон'юнктури ринку та інших фак­торів.

Грошові надходження підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) називають чистим доходом (виручкою) від такої реалізації. Він відображається у ф. № 2 «Фінансові результати» статистичної звітності. До його складу входять і грошові надходження, що надійшли у звітному році від реалізованої продукції в минулому звітному періоді.

Чистий дохід (виручка) презентує грошові кошти, які одержує підприємст­во на завершальній стадії кругообігу капіталу в результаті визнання ринком вироблених ним товарів і які можуть бути де-факто використані для здійснен­ня відповідних платежів. Цс важливий показник господарської діяльності іде й тому, що на його основі визначають прибуток за кожною галуззю і під- прж метну в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший при­буток, чим більший чистий дохід (виручка) одержано від реалізації продукції, і навпаки¹.

Для аналізу стану економіки підприємства і його окремих галузей визнача­нні, відносну й абсолютну товарність виробництва.

_________________

183

Товарна продукція аграрних підприємств у наведеному трактуванні в статистичній звітності не відображметься ані в натуральній, ані в грошовій формах. Для аналізуіу її бажано було б визначити а порівнянних і поточних цінах реалізації

Відносну товарність виробництва характеризують показники рівна товар­ності, що визначаються за кожною галуззю підприємства як відсоткове відно­шення реалізованої продукції до валової, взятих у натуральному виразі.

Рівень товарності можна визначити і в цілому по підприємству, але для цього потрібно реалізовану продукцію оцінити у вартісному виразі за тими самими порівнянними цінами, за якими оцінено валову продукцію, виключи­вши з її складу приріст незавершеного виробництва, приріст вартості молодих багаторічних культурних насаджень і малотоварні продукти (солому, гній, зе­лену масу).

Абсолютна товарність у рослинництві визначається в натуральному виразі діленням обсягу товарної продукції окремої культури на її посівну площу.

У тваринництві абсолютну товарність розраховують за двома показниками: 1) діленням обсягу товарної продукції певного виду на середньорічне поголів'я тварин, від якого одержана ця продукція; 2) відношенням певного виду тварин­ницької продукції до відповідної земельної площі.

Продукцію великої рогатої худоби і овець розраховують на площу сільського­сподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зерно­вих. У цілому по господарству абсолютна товарність визначається відношенням грошової виручки від реалізації продукції до площі сільськогосподарських угідь.

Рівень товарності за окремими видами продукції залежить насамперед від обсягу її виробництва. Чим він вищий, тим більше підприємство може продати продукції за інших однакових умов, і навпаки. Рівень товарності може змінюва­тися і за однакового обсягу виробництва валової продукції, якщо підприємство з певних обставин зменшило або збільшило свої потреби в даній продукції на внутрішньогосподарські цілі.

З огляду на сказане стає зрозумілим, що абсолютна товарність є функцією від рівня відносної товарності й обсягу валового виробництва продукції. У фо­рмалізованому вигляді залежність абсолютної товарності А_т від названих фак­торів можна подати як добуток

А_т = ВП • К_Т,

де ВП — обсяг виробництва валової продукції; К_т — рівень товарності (коефі­цієнт).

На рис. 7.1 показано, як змінюється обсяг товарної продукції від зміни обся­гу валового виробництва і рівня товарності у певному проміжку часу. Крива ГД відображує динаміку обсягу виробництва продукції, крива АВ — динаміку об­сягу продукції, що залишена для внутрішньогосподарських потреб, лінія БВ — вказує на обсяг продукції, що необхідний для повного задоволення цих потреб в умовах стабільної структури і розміру галузей.

Якби господарство кожного року повністю задовольняло свої внутрішнього­сподарські потреби, як це має місце в проміжку з п'ятого по сьомий рік включ­но, то обсяг товарної продукції змінювався б прямо пропорційно до зміни обся- іу валової продукції. Рівень товарності при цьому підвищувався б або знижувався б відповідно до збільшення або зменшення обсягу виробництва продукції.

Скорочуючи власні внутрішні потреби за низького обсягу виробництва, під­приємство цим самим може не допустити пропорційного зменшення обсягу то­варної продукції. Рівень товарності при цьому зростає, але погіршуються умови для наступного циклу відтворення.

Роки

Рис. 7.1. Зміна обсягу товарної продукції залежно від зміни обсягу виробництва валової продукції і рівня товарності:

заштриховане поле — обсяг товарної продукції

Враховуючи, що рівень товарності істотно впливає на обсяг товарної про­дукції підприємства важливо кількісно визначити вплив цього фактора у взає­модії з іншими агрегованими факторами на величину даного кінцевого ре­зультату.

Із попередньо викладеного матеріалу випливає, що обсяг товарної продук­ції у вартісному виразі можна представити як добуток трьох параметрів: уро­жайності У (продуктивності тварин), ціни реалізації Ц і коефіцієнта товарнос­ті К_т.

185

Щоб визначити вплив кожного з цих чинників на досліджуваний результат, можна застосувати метод елімінування, що ґрунтується на використанні прирі- сних величин.

(7.1)

За цих умов приріст товарної продукції у звітному періоді порівняно з базо­вим визначається з виразу ∆ТП=ТП1-ТП₀, а в розгорнутому вигляді

ДТП = У₁ • Ц₁ – Кт₁ - У₀ • Ц₀ • Кт₀.

Оскільки фактори в динаміці змінюються, то приріст (зменшення) обсягу то­варної продукції ДТП важливо визначати через зміну величини окремих факто­рів, а саме:

∆ТП = ∆У • Цо • Кт₀ + У₁ • ДЦ • Кт₀ + У₁ • Ц₁ • ДКт.

Перший доданок формули визначає вплив на товарну продукцію зміни уро­жайності, другий — зміни ціни, третій — зміни коефіцієнта товарності.

Для визначення впливу цих факторів на товарну продукцію можна застосу­вати й індексний метод. При цьому загальний індекс товарної продукції набуває

вигляду

Отже, застосування цих способів в кінцевому підсумку дає однаковий ре­зультат.

Зауважимо, що дослідження впливу факторів в обох випадках ведеться в од­ній економічній площині, а не у багатовимірній, а тому підсилюється вплив ба­зових факторів за рахунок неврахування впливу похідних факторів, породжених взаємодією різних комбінацій перших із них. Адже очевидно, що скажімо, збіль­шення товарної продукції в умовах підвищення врожайності може зумовлюва­тись і зміною ціни та коефіцієнта товарності, і водночас на зміну останнього впливає зміна урожайності і т. д.

Щоб урахувати багатовимірність економічного простору, визначимо товарну продукцію звітного року з виразу

ТП₁ = (У₀ + ∆У)- (Ц + ∆Ц)- (Кт₀ + ∆Кт).

Якщо у формулі (7.3) здійснити необхідні математичні дії і від одержаного результату відняти виробництво товарної продукції у базовому році, то врешті- решт матимемо¹

∆ТП=У₀*Ц₀*∆Кт+У₀*∆Ц*Кт₀+У₀*∆Ц*∆Кт+

+∆У*Ц₀*Кт₀+∆У*Ц₀*∆Кт+∆У*∆Ц*Кт₀+∆У*∆Ц*∆Кт

Як бачимо, приріст результату ДТП залежить, по суті, від дії семи факторів. Перших три з них показують, як впливає на результат зміна базових факторів — урожайності, ціни і коефіцієнта товарності. Кількісно цей вплив відображається у таких добутках формули (7.4):

У₀*Ц₀*∆Кт, У₀*∆Ц*Кт₀ і ∆У*Ц₀*Кт₀.

Наступних три добутки — це похідні фактори ДУ Ц₀ Кт₀, ДУ Ц«, ДКт і ДУ ДЦ Кт₀, які характеризують багатовимірність економічного простору.

_________________

'Математичне доведення (див.: Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: тссрі*- методика, аналіз : монографія / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2005. — С. 127-128).

Зокрема, перші два такі добутки показують, як нили ваг на результат вза* ми дія різних комбінацій прирощених величин відповідних двох факторій на при ріст товарної продукції.

І нарешті сьомий фактор (четвертий похідний). ∆У*∆Ц*∆Кт характе- ризує вплив на результат взаємодії всіх трьох факторів.

Приріст токарної продукції за рахунок окремих базових і похідних факторів визначається з таких виразів:

• приріст товарної продукції за рахунок приросту урожайності:

∆ТП_У = ∆У*Ц_0*Кт₀;

• за рахунок ціни: ∆ТП_ц = ∆Ц*У₀*Кт₀;

• коефіцієнта товарності: ∆ТП_ц*Кт = ∆Кт₀ • У ₍₎ • Ц₀;

• за рахунок взаємодії факторів ціни і коефіцієнта товарності:

∆ТП_ЦКт = У о •∆Ц • ∆Кт;

• взаємодії факторів урожайності і коефіцієнта товарності:

ДТП_у•Кт = Ц₀ • ∆У • ∆Кт;

• взаємодії факторів ціни й урожайності: ∆ТП_Ц*У =Кт₀ *∆У • ∆Ц ;

• взаємодії всіх трьох базових факторів: ДТП_Ц*У*Кт «∆У*∆Ц*∆Кт.

За умови правильного розрахунку загальний приріст товарної продукції ∆ТП мас дорівнювати сумі приростів цього кінцевого результату під впливом базових і похідних факторів.

За окремими видами продукції рівень товарності істотно коливається. При­чина цього криється в технологічних особливостях галузей і цільовому призна ченні їх продукції.

Так, у технічних культурах цей показник дуже високий і сягає інколи 100 % (льон і вовна). Водночас рівень товарності зерна коливається в межах 40 70%, картоплі 20 30, овочів 65 75, молока 75 N5, яєць 70 SO, а на птахофабриках до 100%.

Низький рівень товарності, наприклад, картоплі, пояснюється не лише поки що невисокою врожайністю цієї культури, а іі великими внутрішньогосподар­ськими потребами в даній продукції: для насіння, внутр in 111 ьогос і юдарс ь кого громадського харчування, годівлі худоби. Значна потреба підприємств у конце­нтрованих кормах і в забезпеченні себе насінням не дає змоги надто підвищува­ти рівень товарності зерна, хоч цеп вид продукції може бути внеокорентабель ним, а тому економічно вигідним для збільшення обсягу його продажу.

Зазначені рівні товарності за окремими видами продукції є узагальнено оріє­нтовними і відображають ситуацію, коли вся товарна продукція реалізується у звітному році. Проте з урахуванням утворення перехідних іапасін окремих ви­дій товарної продукції ситуація по них може кардинально змінитися: напри* клад, по зерну, соняшнику, ріпаку рівень товарності може перевищувати 100 %. Гймчасом за багатьма видами продукції, наприклад, цукровому буряку, окре­мими видами овочів, по баштанних культурах, молоку, яйцях показники товар­ності ПОВНІСТЮ відповідають СВОЇЙ сутності, об'єктивно відображанні, реальний стан справ.