7.8. Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

Найбільш важливими фінансово-економічними результатами діяль­ності підприємств є прибуток і чиста продукція. Разом з тим є низка інших фі­нансово-економічних результатів, в яких основним складником хоч і є прибу­ток, проте завдяки включенню інших важливих економічних складників з'яв-

ляється можливість більш повно і всебічно аналізувати й оцінювати економіку підприємств.

Одним із важливих таких фінансово-економічних результатів є маржиналь­ний прибуток (валова маржа), що визначається як різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) та змінними витратами. Про значення цього фінансово-економічного результату частково згадувалось у параграфі 6.11 при розгляді директ-костингу як одного з важливих методів управління витратами.

Маржинальний прибуток має у своєму складі постійні витрати і прибуток. Отже, його величина характеризує спроможність підприємства відшкодувати постійні витрати і створити економічні умови для розширеного відтворення пе­вної галузі чи підприємства в цілому. Що більша величина маржинального при­бутку, то швидше відшкодовуються постійні витрати, а отже, підприємство мо­же більше одержати операційного прибутку.

При цьому мається на увазі, що зі зростанням обсягу виробництва сума по­стійних витрат залишається незмінною. Тому збільшення обсягу виробництва на одиницю продукції забезпечує приріст прибутку на величину різниці між ці­ною одиниці продукції і змінними витратами на одиницю продукції. Цю залеж­ність у формалізованому вигляді можна представити так:

де МПод — маржинальний прибуток на одиницю продукції; ЗВ — змінні витра­ти на увесь обсяг реалізованої продукції; () — обсяг реалізованої продукції: Ц — ціна одиниці продукції; ЗВ_од — змінні витрати на одиницю продукції.

При цьому береться до уваги, що приріст маржинального прибутку на увесь обсяг продукції ДМП становитиме ДМП = Д0Ц-ДЗВ, а Д/7 = Д0 Ц-(ДЗВ + ДПВ), де ДП — приріст операційного прибутку. Але оскільки ДПВ — приріст постій­них витрат дорівнює нулю, то ДП = Д0 • Ц - ДЗВ = ДМП .

Якщо Д£> дорівнює одиниці приросту продукції, а ДЗВ — приріст змінних витрат на одиницю продукції, то зрозуміло, що різниця між ними дасть приріст маржинального прибутку на одиницю продукції, що рівноцінно приросту опе­раційного прибутку на цю ж одиницю продукції.

Отже, маржинальний прибуток на одиницю продукції дає змогу визначити величину операційного прибутку за зміни обсягу виробництва на відповідну ве­личину. Ця інформація є важливою для оцінювання ефективності тактичних рішень щодо регулювання структури і масштабів виробництва в плановому пе­ріоді з метою максимізації прибутку.

201

Важливим фінансово-економічннм результатом діяльності підприємств І модифікований маржинальний прибуток 1-ї і 2-ї форм, які тісно пов'язані між собою та з чистим грошовим потоком, з чистою продукцією і прибутком (рис. 7.5).

Рис. 7.5. Склад модифікованого маржинального прибутку і його зв'язок з чистою продукцією, чистим грошовим потоком і прибутком:

А — нарахована амортизація на основні засоби; V" — заробітна плата з соціаль­ними нарахуваннями; П" — прибуток до оподаткування; V— заробітна плата; ЧП — чистий прибуток

Модифікований маржинальний прибуток 1-ї форми засвідчує, яку за розмірами економічну базу сформувало підприємство з метою задоволення потреб суспільства і власних потреб для саморозвитку.

Зокрема, складова А показує, які економічні умови створило підприємство для відтворення основного капіталу; складова V — показує, яка за величи­ною створена база для задоволення соціальних потреб працівників підприємс­тва і який внесок робить воно у задоволення соціальних потреб суспільства; складова П"— вказує, яка за величиною створена економічна база для опода­ткування з метою формування місцевих і державного бюджету, а також, як і можливості має підприємство для нагромадження і розширення соціальних програм.

Модифікований маржинальний прибуток 2-ї форми характеризує стан внут­рішнього економічного середовища і значною мірою соціального середовища підприємства з точки зору можливостей для відтворення основного капіталу А, рівня соціальної забезпеченості працівників V, можливостей для розширеного відтворення всіх факторів виробництва — основного й оборотного капіталів, робочої сили, підвищення родючості землі а також задоволення особистих по­треб власників ЧП.

За допомогою даних видів економічного ефекту стає можливим об'єктивно оцінювати результати господарювання підприємств різних форм власності й ор­ганізаційних форм господарювання, внесок кожного з них у формування муні ­ципальних і загальнодержавних програм.

Із рис. 7.5 бачимо, що чистим грошовий потік є складовою модифікованого маржинального прибутку 2-ї форми. За економічним змістом чистин грошовий потік являє собою фінансово-економічннй резу льтат у складі амортизації і чис­того прибутку, що характеризуй розмір економічної бази підприємства для иро- стого відтворення основних засобів і розширеного відтворення всіх факторів виробництва, а також для задоволення потреб власників.

Чим краще працює підприємство, тим за однакових інших умов воно матиме більший чистий грошовий потік, а отже, буде спроможним швидше розвиватися на інноваційній основі.

Для власників підприємства важливе значення має величина вільного гро­шового потоку для власного капіталу. Це частина чистого прибутку, що за­лишається після повернення передбаченої кредитним договором суми довго­строкового кредиту і здійснення підприємством реінвестицій, яка може бути використана його власниками для задоволення своїх потреб.

Оскільки інвестиційний капітал підприємства формується не лише за раху­нок власних, а й за рахунок залучених джерел, то значний інтерес для фактич­них і потенційних зовнішніх інвесторів має такий фінансово-економічний ре­зультат, як вільний грошовий потік для всього капіталу. Це частина опера­ційного прибутку, що залишається після повернення передбачених сум довго­строкового кредиту і здійснення реінвестицій, яка може бути використана всіма постачальниками капіталу. Відмінність між двома останніми видами фінансово- економічних результатів полягає в тому, що в складі останнього присутні нара­ховані відсотки за позичковий капітал.

Для оцінювання фінансового стану й економіки підприємства в цілому в за­рубіжній практиці використовуються і такі різновиди грошових потоків, як за­лишковий грошовий потік ТСР і валовий грошовий потік ЄСЕ.

Залишковий грошовий потік визначається так: підсумовуються грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції, короткострокова дебітор­ська заборгованість, інші оборотні активи, готова продукція, товари, і від одер­жаного результату віднімається кредиторська заборгованість та інші поточні зобов’язання. Це важливий показник, оскільки з його збільшенням зростає лік­відність підприємства.

Валовий грошовий потік — це сума чистого прибутку, виплачених відсот­ків за позичковий капітал, амортизації основних засобів і нематеріальних акти­вів й амортизації капітальних витрат на поліпшення земель. Цей показник вка­зує на можливе потенційне зростання вільного грошового потоку в разі повернення підприємством позичкового капіталу.

Питання для самоконтролю

1. Сутність валових кінцевих результатів діяльності підприємств і методика їх ви­значення.

2. Відносна й абсолютна товарність, методика їх виміру та аналізу.

3. Сутність і причини виникнення сільськогосподарської проблеми короткостроко­вого періоду та її вплив на економіку аграрних підприємств.

4. Поняття готової продукції переробних підприємств, її асортименту і номенклату­ри та методика визначення реалізованої продукції

5. Чиста продукція, а економічне значення й особливості визначення в аграрних і переробках підприємствах.

6. Методичні підходи до визначення валового й операційного прибутку, прибутку від звичайної діяльності та чистого прибутку.

7. Класифікація прибутку за різними критеріями і його вирішальна рать у зміцненні економіки підприємств.

8. Розбіжності та їх оцінка у визначенні прибутку до оподаткування в бухгалтерсь­кому і по латко йому обліку, викликані різною методологією обчислення доходу.

9. Сутність, значення і методичні підходи до визначення маржинального прибутку, модифікованого маржинального прибутку 1 -ї та 2-ї форм.

10. . Значення для оцінювання економіки підприємств чистого грошового потоку, ві­льного грошового потоку для власного капіталу і для всього капіталу, залишкового грошового потоку і валового грошового потоку.