9.7. Заміна живої праці капіталом

При заміні живої праці капіталом закономірно постає питання: яку суму інвестицій підприємство може дозволити собі вкласти у виробництво (придбання обладнання, машин і механізмів, будівництво виробничих примі­щень, споруд, під’їзних шляхів тощо), щоб заощадити таку кількість живої пра­ці, завдяки вивільненню якої досягається вища ефективність виробництва.

Відповідь на це запитання може бути вичерпною за умови обґрунтованого визначення необхідної вихідної інформації і правильного використання відомо­го в економічній теорії принципу: заміна живої праці минулою доцільна лише тоді, коли вартість машини нижча від вартості робочої сили, яку вона заміщує.

Підготовка вихідної інформації передбачає розрахунок річної суми витрат на 1 тис. грн капіталовкладень, що спрямовуються на заміну живої праці минулою, і витрат на робочу силу, яка вивільнятиметься завдяки механізації виробництва або у разі заміни старого обладнання новим, що потребує менших затрат живої праці.

Загальна сума витрат на 1 тис. грн інвестицій складається з постійних витрат (амортизації, страхування, податок на майно і відсоток на вкладений капітал ) і змінних витрат (ремонт, технічний догляд, спожита енергія, пальне тощо).

Витрати на робочу силу, яка вивільняється в процесі механізації, визначають за формулою

Врс = Т_гс * Трд • Крд • Ксн,

де Т_гс — тарифна годинна ставка; Т_рд — тривалість робочого дня, год; К_рд — кі­лькість робочих днів, які відпрацював працівник протягом року; Кс_Н — коефіці­єнт соціальних нарахувань на заробітну плату (єдиний внесок на загальне обов’язкове державне соціальне страхування).

На основі цих даних визначають суму капіталовкладень, за яких витрати на механізацію виробництва збігаються із витратами на робочу силу, що вивільня­ється.

Розрахунок ведуть за формулою

де КВ₃ — зрівноважені капіталовкладення, за яких витрати на механізацію ви­робництва збігаються з витратами на робочу силу, що вивільняється; П₃ — за­гальна сума витрат (постійних і змінних) в розрахунку на 1 тис. грн капіталовк­ладень.

Розрахована таким способом сума зрівноважених капіталовкладень означає, що підприємство матиме економію, якщо інвестиції на заміну працівників бу­дуть менші, ніж ця сума. Зрозуміло, що економія буде тим більшою, чим мен­шими будуть фактичні капіталовкладення порівняно з показником КВ₃, і навпа­ки. Підприємство нестиме збитки, якщо фактичні капіталовкладення переви­щуватимуть зрівноважені.

Припустимо, що заробітна плата із соціальними нарахуваннями двох працівни­ків, які можуть бути вивільнені завдяки модернізації кормоцеху, становить 24 тис. грн на рік. Вартість і установка нового обладнання обійдеться підприємству 79,4 тис. грн. Строк експлуатації обладнання — 15 років. Залишкова його вартість становить 10 % первісної вартості. Податок на майно і страхування — 1625 грн

на рік. Витрати на ремонт і технічний догляд беруться нормативно — 6,5 % пе~ рвісної вартості. Витрати на енергію становлять 7560 грн на рік. При розрахун­ку відсотка на вкладений капітал ставка береться на рівні 9 %. Дана інформація є достатньою для визначення усіх статей витрат.

Зокрема, витрати на амортизацію в розрахунку на 1 тис. грн інвестицій роз­раховують з виразу

де ЗВ — залишкова вартість основного засобу в розрахунку на 1 тис. грн інвес­тицій.

Оскільки в нашому прикладі залишкова вартість становить 10 % первісної вартості, то ЗВ дорівнюватиме 100 грн (1000 • 10 %): 100.

Отже, витрати на амортизацію становитимуть при Т = 15 років (1000 - 100) -15 = 60 грн.

Відсоток на вкладений капітал Вк відповідно до методики його визначення в країнах з розвинутою ринковою економікою розраховують за формулою

де В_с — відсоткова ставка, коефіцієнт. Підставивши у формулу відповідні дані,

одержимо • 0,09 = 49,5 грн.

Витрати на сплату податку на майно і страхування за рік ділять на кількість тисяч інвестицій і одержують суму цих витрат на 1 тис. грн інвестицій. В на­шому прикладі ця сума становить 1625 грн : 79,4 = 20,47 грн.

Розраховані витрати на амортизацію, відсоток на вкладений капітал і на сплату податку та страхування є постійними. їх загальна сума дорівнює 129,97 грн (60 + 49,5 + 20,47).

Витрати на ремонт і технічний догляд нормативно дорівнюють, як ми зазна­чали, 6,5 % балансової вартості, тобто (1000 • 6,5): 100 = 65 грн.

Витрати на енергію в розрахунку на 1 тис. грн інвестицій визначають ділен­ням їх річної суми на кількість тисяч інвестицій, тобто дорівнюватимуть 7560 : : 79,4 = 95,2 грн. Разом змінних витрат — 160,2 грн, а загальна сума витрат на 1 тис. грн капіталовкладень — 290,17 грн (129,97 + 160,2).

Таким чином, зрівноважена сума інвестицій у нашому прикладі становить (24 000 : 290,17) • 1000 = 82 710 грн.

Як бачимо, вартість обладнання, яке планує купити підприємство для заміни двох працівників кормоцеху, менша від зрівноважених капіталовкладень на

3310 грн.

Отже, такий варіант інвестицій економічно вигідний для підприємства. Адже за таких умов підприємство позбавляється щорічно оплачувати живу працю в сумі 24 тис. грн, однак нестиме додаткові витрати, що пов'язані з даною інвес-

тиційною діяльністю, в сумі 23 039 гри (290,17 • 79,4). Звідси економія коштів становит име 24 000 - 20 996 • = 961 грн щорічно.

Вказану суму економії можна визначити й інакше, помноживши заощаджені інвестиції на норматив витрат і поділивши одержаний результат на 1000, тобто (ЗЗЮ • 290,17): 1000 = 961 грн.

Як бачимо, наведений варіант інвестицій г доцільним для підприємства і може бути прийнятним для практичного впровадження. Водночас крім фінан­сового виграшу підприємство скоротить затрати живої праці на 3770 люд.-год (276 робочих днів • 6,83 • 2 працівники), отже, підвищить її продуктивність.