2. Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

Нематеріальні активи за характером функціонування і дією на кінцеві результати виробництва ідентичні основним виробничим засобам. Вони спожи­ваються і використовуються тривалий час з метою одержання додаткового до­ходу в перспективі. Сказане і є економічною підставою для нарахування на них амортизації (крім права постійного користування земельною ділянкою).

В іншому разі, коли не здійснювати таке нарахування, буде порушений принцип відповідності між доходами і витратами на їх одержання. Доходи при цьому будуть завищуватись, а витрати занижуватимуться. І це зрозуміло, адже підприємство одержуватиме за однакових інших умов більший прибуток завдя­ки позитивній дії нематеріального ресурсу, але витрати на його придбання при цьому не будуть враховані.

Слід зазначити, що в окремих випадках нарахування амортизації на немате­ріальні активи породжує, на думку окремих економістів, повторний рахунок ви­трат, оскільки водночас із нарахуванням спрацювання підприємство несе пото­чні витрати на підтримку активної дії цих нематеріальних ресурсів. У даному випадку, очевидно, доцільно навести аналогію з основним виробничими засо­бами, коли для підтримки їх функціонування здійснюється ремонт, але це зо­всім не означає, що відпадає потреба у нарахуванні на них амортизації.

Нарахування амортизація нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання. Кожне підприємство відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» самостійно визначає цей строк, враховуючи при цьо­му моральний знос нематеріальних активів, правові обмеження щодо тривалості використання, а також можуть братися до уваги строки корисного використання подібних нематеріальних активів.

Разом з тим Податковим кодексом України на четверту і п’яту групи немате­ріальних активів — права на об’єкти промислової власності та авторське право і

суміжні з ним права, встановлено мінімально допустимі строки їх корисною використання, відповідно не менше як п’ять і два роки. Тим самим створюєт ься відома для нас ситуація, що характерна для основних засобів, за якої об’єкт оподаткування буде збільшуватися тоді, коди підприємства визначатимуть у системі бухгалтерського обліку строк корисного використання таких нематеріа­льних активів меншим за встановлений ПКУ.

Важливо наголосити, що на нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання, протягом якого одержуватиметься економічна вигода, амортизація не нараховується, наприклад, на гудвіл, ноу-хау, торгові марки.

Особливістю визначення вартості нематеріального активу, яка амортизується, є те, що ліквідаційна вартість, як правило, не передбачається. Отже, вартість, що амортизується по цьому ресурсу, дорівнює первісній або переоціненій вартості.

Проте існують виключення, тобто передбачається ліквідаційна вартість у ра­зі, коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання або ж коли ліквідацій­на вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і прогнозу таких же його параметрів на майбутнє.

Підприємства згідно з П(С)БО 8 самостійно вибирають метод нарахування амортизації на нематеріальні активи, ураховуючи при цьому динаміку одержання економічної вигоди по роках строку їх корисного використання. У разі коли не­можливо передбачити таку динаміку, використовується прямолінійний метод.

У кінці кожного звітного року підприємства можуть переглядати термін ко­рисного використання нематеріального активу, а також метод нарахування амо­ртизаційних відрахувань, але така дія можлива тоді, коли передбачається зміна вказаного терміну або зміна обставин отримання майбутньої економічної виго­ди. Умови, за яких починається і припиняється нарахування амортизацій на не­матеріальні ресурси, ідентичні тим, що притаманні для основних засобів.

Важливо також пам’ятати, що в процесі використання нематеріального активу можливе зменшення його корисності. У цьому випадку втрати від такого змен­шення включаються до складу витрат звітного року з одночасним збільшенням у балансі суми зносу (накопиченої амортизації) такого нематеріального активу.

Наведемо наступний приклад нарахування амортизації на нематеріальний ресурс прямолінійним методом. Підприємство придбало патент на виготовлен­ня певного харчового продукту. Відповідно до результатів оцінки його корис­ності підприємство вирішило використовувати цей патент шість років, після чо­го планує перейти на виробництво інших видів харчових продуктів.

Використовуючи ці дані, визначаємо річну норму амортизації: 100 : 6 = 16,7 %, звідси місячна норма зношеності становитиме 16,7 : 12 = 1,39 %. За умови, що вартість придбання патенту становить 111 200 грн, тоді річна сума амортизації становитиме 18 570 грн, а щомісячна — 1548 грн.

У практиці господарської діяльності не виключені випадки, коли нематеріа­льний ресурс перестає приносити користь підприємству ще до повного пога­шення його балансової вартості. У такому разі одноразово донараховують амор­тизацію до рівня первісної вартості певного нематеріального ресурсу і цю дона­раховану суму відносять на витрати підприємства.