Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПЗК Бостан ворд.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

Конституція французької республіки (4 жовтня 1958 р.) (витяги)

РОЗДІЛ III. УРЯД

Стаття 20. Уряд визначає і здійснює політику Нації.

У його розпорядженні перебувають адміністративні органи і збройні сили.

Він відповідальний перед Парламентом...

Стаття 21. Прем'єр-міністр керує діяльністю Уряду. Він несе відповідальність за національну оборону. Він забезпечує виконання законів,...здійснює регламентні повно­важення і призначає на військові та цивільні посади.

Він може передати деякі зі своїх повноважень міністрам.

У разі потреби він головує замість Президента Республіки на засіданнях рад і комітетів...

У виняткових випадках він може головувати замість Президента на засіданні Ради міністрів за визначеним дорученням Президента і з визначеним порядком денним.

Стаття 22. Акти Прем' єр-міністра в разі потреби скріплюються підписом мініст­рів, на яких покладено їх виконання.

Стаття 23. Функції члена Уряду несумісні з парламентським мандатом, з будь-якою посадою професійного представництва загальнонаціонального характеру, з будь-якою державною службою чи професійною діяльністю.

Органічний закон визначає порядок заміщення осіб, що володіють вищевказаним мандатом чи обіймають вищевказані посади.

РОЗДІЛIV. ПАРЛАМЕНТ

Стаття 24. Парламент складається з Національних зборів і Сенату.

Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням.

Сенат обирається шляхом непрямого голосування. Він забезпечує представництво територіальних одиниць Республіки. У Сенаті представлені французи, котрі прожива­ють за межами Франції.

Стаття 25. Органічний закон визначає тривалість повноважень кожної палати, чис­ло її членів, їх винагорода, умови їх обрання, режим необрання й несумісності посад.

Він визначає також умови заміщення вакантних місць депутатів чи сенаторів аж до повного чи часткового відновлення відповідної палати.

Стаття 26. Жоден член Парламенту не може піддаватися переслідуванню, розшу­кам, арешту, ув' язненню чи суду за висловлені думки чи за участь у голосуванні при виконанні ним своїх обов' язків.

Жоден член Парламенту під час сесії не може піддаватися переслідуванню чи ареш­ту за злочини чи правопорушення без дозволу палати, до складу якої він входить, за винятком випадків, коли він затриманий на місці злочину.

Жоден член Парламенту під час парламентських канікул не може бути арештований без дозволу бюро палати, до складу якої він входить, за винятком випадків, коли він за­триманий на місці злочину, коли його переслідування дозволено чи коли він остаточно засуджений.

Затримання чи переслідування члена Парламенту припиняється, якщо палата, до складу якої він входить, зажадає цього.

Стаття 27. Будь-який імперативний мандат є недійсним.

Право голосування членів Парламенту здійснюється особисто.[...]

Стаття 28. Парламент збирається по праву на дві чергові сесії в рік.

Стаття 32. Голова Національних зборів обирається на термін легіслатури. Голова Сенату обирається після кожного часткового відновлення Сенату.

Стаття 33. Засідання обох палат є відкритими...

Примітка:

Документи № 1—5 використані з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін Юре, 1998. — Т. ІІ. — С. 28—31, 31—32, 60—71, 71—73, 484—498

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Боботов С. В. Конституционная юстиция (сравнительньш анализ). — М.: ИЧП ЕАВ, 1994.

  2. БромхедПитер. Зволюция британской конституции. — М.: Юрид. лит., 1978.

  3. Государственное право Германии: В 2 т. — М.: ИГП РАН, 1994.

  1. Иванян 3. А. Бельгії дом: президенти и политика. — М.: Изд-во полит. лит., 1975.

  2. История буржуазного конституционализма. XVII—XVIII. — М., 1983.

  3. Каленский В. Г. Билль о правах в конституционной истории США. — М.: Юрид. лит.,

1983.

  1. КарріД. П. Конституція Сполучених Штатів Америки. — К.: Веселка, 1993.

  2. Кашкин С. Ю. Конституція на переломе цивилизаций: формирование глобального консти-туционного идеала // Государство и право. — 1992. — № 11.

  3. Ковалев А. М. Современное состояние Конституцій! V республики во Франции: Проблема реформь Конституции // Государство и право. — 1997. — № 4.

10. Конституция США: История и современность. — М.: Юрид. лит., 1988.

11. Кострицина (Крашенинникова) Н. А. Ограничение гарантий неприкосновенности личности в английском праве: НаЬеаз Согрш Асі 1679 года и чрезвьічайное законодательство. — М.: Го- сюриздат, 1957.

  1. Крутоголов Н. А. Президент Французской республики. — М.: Наука, 1980.

  2. Крутоголов Н. А. Парламент Французской республики. — М.: Наука, 1988.

  3. КрьтовБ. С. Парламент буржуазного государства. — М.: Юрид. лит., 1963.

15. Мулукаева О. Р. Из истории формирования биллей о правах в американских штатах // Го- сударство и право. — 1983. — № 2.

  1. Николайчик В. М. «Билль о правах» и полицейское расследование. — М.: Наука, 1973.

  2. Савельев В. А. Капитолий США: прошлое и настоящее. — М.: Мисль, 1989.

  3. Серебренников В. П. Конституционное право Франции. — Минск: Изд. БГУ, 1976.

  4. Хессе К. Основи конституционного права ФРГ. — М.: Юрид. лит., 1981.