3.2. Давньосхідні «республіки»

Характеризуючи основну форму давньосхідних держав — монархію, було б непра­вильним обійти увагою факт існування в країнах Стародавнього Сходу й інших держа­вних форм. За даними відомого сходознавця І. М. Д' яконова, в Месопотамії існувало кіль­ка десятків шумерійських міст-держав з аристократичною формою республікан­ського правління. Є відомості про існування ранньокласових республік і в Стародав­ній Індії. Такі форми правління звичайно затверджувалися там, де збереглися міцні ро­дові традиції. Найчастіше республіки, так звані «гани» і «сантхи», знаходилися в лісо­вій, важкодоступній місцевості.

Організація влади тут засновувалася на демократичних засадах. Для країн Старода­внього Сходу вона мала унікальний характер. Посада глави держави в гані була вибор­ною і змінною, фактично він здійснював виконавчу владу. Будь які накази (укази) та інші розпорядження видавалися головою виконавчої влади тільки від імені гани. Най­більш важливі питання вирішувалися в раді кшатріїв-раджей, куди входили вожді знатних родин цієї варни. Склад ради досягав 500 чоловік. Обраний правитель респуб­ліки залежав від даного органу.

Джерела вказують на існування народних зборів, сходи всіх вільних громадян пер­ших трьох варн, де також розглядалися державні справи. У тих ганах, де влада зосере­джувалася у народних зборів, форма держави являла собою, умовно, «унітарну демок­ратичну республіку», там, де влада належала раді, — «унітарну аристократичну рес­публіку».

Таким чином, ми бачимо, що навіть для самих ранніх державних форм характерна певна різноманітність. Домінуючою, звичайно, є східна деспотія, що являла собою централізовану імперію з деспотичним державним режимом і монархічною формою правління. Характерною рисою монархії цього часу є визнання вищого, божественного авторитету і необмежених деспотичних повноважень правителя.

Давньосхідні монархії, що виникли як логічне і природне продовження соціальних форм управління протодержав з їх складною адміністративною ієрархією на чолі з во­ждем, влада якого набула авторитарного і сакрального (релігійного) характеру, вияви­лися більш ефективними для забезпечення функцій великих держав — імперій того ча­су. Республіканські ж форми правління для Стародавнього Сходу — скоріше виключення з правила. Традиції примітивної племінної демократії, які вони зберегли на певному етапі, виявилися життєздатними для маленьких державних утворень. У кінце­вому результаті на Сході вони поступилися місцем, що закономірно, монархічним фор­мам правління.

Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Продовжте роботу над складанням словника основних понять та те­рмінів з історії держави і права зарубіжних країн. Розкрийте зміст таких понять та тер­мінів:

Поняття (визначення)	Терміни
Східна деспотія Імперія	Адхиакша, баірум, візир, джаті, ісааку, кенбет, ман-трипарішад, нубанду, рабіанум, редум, тинвей, фа­раон, шакануку.

Завдання 2. Продовжте роботу над складанням хронологічної таблиці основних подій виникнення та розвитку держав Стародавнього Сходу за запропонованою раніше формою.

Завдання 3. На основі матеріалу §2 другої теми, визначте, які спеціальні методи історико-правового дослідження були у ньому використані.

Завдання 4. Складіть схему державного механізму однієї з країн Стародавнього Сходу (на вибір): Єгипет, Вавилон, Індія, Китай.

Завдання 5. Складіть порівняльну таблицю «Форма давньосхідних держав» за приблизною схемою:

Назва країни	Форма правління	Форма державного устрою	Форма політичного режиму
1. Єгипет
2. Вавилон
3. Індія
4. Китай

Перевірте себе Завдання 1. Продовжте думку:

1. Серед внутрішніх функцій давньосхідних держав можна виділити:

2. ули..

   Серед зовнішніх функцій давньосхідних держав можна виділити

3. Характерними рисами механізму давньосхідних держав бул

4. Основою східної деспотії було

5. Особливість східної деспотії в Стародавній Індії і Стародавньому Вавилоні поля- гала в тім, що

6. З давньосхідних країн республіки існували в

Завдання 2. Схарактеризуйте:

1. Внутрішні та зовнішні функції давньосхідних держав, їх обумовленість.

2. Центральний апарат і роль його чиновництва в здійсненні влади давньосхідних держав.

3. Місце і роль судових та правоохоронних органів у механізмі давньосхідних дер­жав.

4. Спільні риси та особливості форми держави країн Стародавнього Сходу.

Готуйтеся до вивчення матеріалу 3-ої теми

Завдання. Повторіть шкільний матеріал з «Основ правознавства» (9 кл.), а саме:

а) визначення понять: право, джерело права, кодекс, кодифікація, галузь права, пра- вовий інститут, норма права, правопорушення, злочин, судовий процес;

б) визначити як співвідносяться поняття «галузь права» та «інститут права».

додаткова література

1. Бонгард-Левин Г. М. Индия зпохи Маурьев. — М., 1973.

2. Дьяконов И. М. Общественньїй и государственньш строй Древнего Двуречья. Шумер.— М., 1959.

3. Индия в древности / Под ред. В. В. Струве. — М., 1964.

4. Рогожин А. И., Страхов Н. Н. История государства и права рабовладельческого Китая.—

М., 1960.

5. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. И. Рогожина и Н. Н. Страхова. — Харьков, 1981.

6. Страхов М. М. Всесвітня історія держави і права. Вип. 1: Держава і право Стародавнього світу: Учбовий посібник. — Харків: УВС, 1994.

7. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навчальний посібник. — Т. 1: Історія держави і права країн Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції. — Львів: СПО-ЛОМ, 1999.

8. Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу: Навч. посібник. — Л.: Світ, 2001.

9. Якобсон В. А. Некоторьіе проблеми исследования государства и права Древнего Востока // Народьі Азии и Африки. — 1984. — № 2, 3.