Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття передбачає роботу з конспектом лекції, матері­алом теми № 18 навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія дер­жави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 527—530; 539—548; 555—560; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконання завдань для самостійної роботи (Тема № 18, завдання № 1, 2, 6, 7, 8). Пере­вірку готовності до роботи на семінарі здійсніть, відповівши на запитання під рубри­кою «Продовжте думку» № 1—7, 19—24, 39—42.

1. Становлення та розвиток сучасного кримінального права значною мірою здійс­нювалося під упливом ідей епохи західноєвропейського Просвітництва, лібералізму, зумовивших появу нових теорій кримінального права: просвітницько-гуманістичної те­орії, класичної та соціологічної шкіл кримінального права, положення яких склали в основному теоретичні засади цієї сучасної галузі, що і є предметом розгляду першого питання. Недостатньо обмежитися характеристикою основних положень цих теорій.

Звернувшись до додаткової літератури, схарактеризуйте наукову й професійну спад­щину відомих західноєвропейських мислителів-юристів, які стояли у їх витоків: Ч. Бек­каріа, А. Фейєрбаха, І. Бентама, Ч. Ломброзо.

2. Друге питання присвячено характеристиці кримінального законодавства Франції в епоху становлення громадянського суспільства, що потребує висвітлення процесу розробки кримінального кодексу ще в період буржуазної революції (1789—1799 рр.); розробки й прийняття кримінального Кодексу 1810 р., характеристики його структури, основних положень, подальших змін, які відбувалися протягом ХІХ ст. Окремо слід зу- пинитися на умовах, в яких з'явився новий КК Франції 1992 р., показати, в чому про- явилася його спадкоємність з КК 1810 р., а в чому — еволюційний характер?

Звернувшись до додаткової літератури, покажіть вплив кримінального законодавс­тва Франції на право інших країн континентальної світової правової сім' ї, зокрема, су­часної України.

3. В третьому питанні, характеризуючи основні кримінально-правові інститути (злочин і покарання) необхідно, звернувшись до текстів законів, показати як і коли по- чинає проявлятися основна тенденція розвитку цієї галузі права на сучасному етапі — його гуманізація.

Варіант № 2

Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

Пропоноване заняття проводиться у формі ділової гри.

Методичні рекомендації

Дидактичною метою використання такої форми роботи як ділова гра, є закладання основ для формування вмінь та навичок майбутнього юриста, зокрема:

• орієнтуватись в системі чинного законодавства;

• тлумачити чинне законодавство;

• давати правильну оцінку окремих доказів, їх сукупності в юридичній справі в конкретних процесуальних і кримінальних справах;

• застосовувати кримінально-правові та кримінально-процесуальні норми;

• складати процесуальні та ділові документи по справі;

• використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій по­літичного, державного життя як минулого, так і сучасного.

Виховна мета полягала в набутті тими, хто навчається, досвіду професійного спіл­кування, відпрацювання позитивної установки на сприйняття нового.

Ігровою метою є розгортання самого процесу гри з зазначеної теми.

При підготовці сценарію ділової гри треба виходити з того, що «сценарій» — це опис предметного змісту, послідовності і характеру дій гравців, викладача і має відображати основні принципи ділової гри: проблемність, двоплановість, сумісна діяльність.

Предметом гри є підготовка та розгляд судової справи по звинуваченню француза Жана Жака Олів'єра 1785 року народження, мешканця м.Парижа у навмисному вбивстві.

Ігрове протиріччя створюється з урахуванням змісту професійної діяльності майбут­ніх юристів і інтересів інших учасників гри.

З метою надання організаційного характеру складаються правила гри, в основу яких покладено повноваження учасників гри згідно чинного законодавства Франції початку ХІХ ст., а саме: Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів.

Процес підготовки та проведення гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовчий. Студенти ознайомлюються з наступними задачами: вивчити відповідні розділи курсу: становлення буржуазної державності у Франції на-

прикінці XVIII — початку ХІХ ст.; особливості французького буржуазного права, ви­вчення джерел кримінального і кримінально-процесуального права: Кримінального Ко­дексу 1810 р. та Кримінально-процесуального Кодексу 1808 р. При цьому слід визначи­ти відмінні риси суду і кримінального процесу буржуазної Франції, а саме, для попереднього слідства: відсутність змагальності, таємниця слідства, писемний харак­тер, обмеження особистої волі звинувачуваного; для судового розгляду: гласність, ус­ний характер, змагальність.

Другий етап. Розподіляються ролі учасників гри з урахуванням побажань студентів (курсантів), знань, здібностей, взаємовідносин. Складається «міні-сценарій» судового засідання.

Третій етап — це проведення безпосередньо «судової дії». Оскільки предметом самої гри є судове засідання, всі попередні процесуальні дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом (дізнання, попереднє слідство, віддання справи до суду, при­значення судді, формування журі (присяжних засідателів), перекличка присяжних опу­щені, вважаються, що вони успішно проведені.

В процесі гри її учасники, використовуючи свої права згідно чинного законодавст­ва, студенти, які перебувають в аудиторії, мають можливість вводити нові дані по спра­ві. Цей захід застосовується ведучим з метою додаткової перевірки глибини знань сту-дентів-учасників гри змісту Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, особливостей історичної епохи.

Четвертий етап — підведення підсумків гри. Ведучий, студенти з аудиторії аналі­зують, оцінюють внесок кожного учасника у підготовку і проведення гри, прояв рівня сформованості окремих професійних вмінь та навичок кожного гравця і колективу в ці­лому, аналізують знайдене у результаті гри рішення, тобто судовий вирок.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

У вітчизняній педагогіці тривалий час основною формою поточного контролю ус­пішності та якості навчання було семінарське заняття. Перехід на кредитно-модульно-рейтингове навчання зумовив диференціацію форм та засобів навчального контролю. Окрім контролю успішності та якості навчання під час семінарських занять, виконання самостійної роботи, індивідуальних завдань, вважаємо за доцільне виокремити такі фо­рми як: вхідний (нульовий), проміжний (за результатами засвоєння програмного мате­ріалу змістового модулю) та рубіжний (за результатами засвоєння програмного матері­алу цілого модулю) контролі. Сукупність набраних балів за названими видами контролю дозволяє визначити остаточний рейтинг студента без складання іспиту з ура­хуванням шкали ЕСТ8 і її відповідності національній системі оцінювання.