Тема 17. Цивільне право країн англо-американської та континентальної світових правових сімей

§1. Теоретичні засади цивільного буржуазного права

Як відомо, прихід буржуазії до влади був ідеологічно обґрунтований теорією при­родного права, що представляла не стільки юридичне, скільки загальнофілософське вчення, у рамках якого розвивалися різні погляди — від ліберально-поміркованих до безкомпромісно-радикальних. Проблемам цивільного права в них відводилось незначне місце, проте найважливіші з них зазнали на собі впливу як загальних, так і окремих установок природно-правової концепції.

1.1. Доктринальні ідеї цивільного права у природно-правовій, теорії

З проблем цивільного права особлива увага була приділена праву власності. Так, Дж. Локк вважав, що власність створюється працею, а тому невіддільна від людини й у її природному стані. Ж.-Ж. Руссо, поділяючи в цілому ці погляди, пояснював утворення власності як результат розкладу природного стану людей. Ш. Монтеск'є, на відміну від них, пов' язував появу власності не з природним станом, а з державно-організованим суспільством, де держава покликана лише охороняти власність, а її використання нада­не цілком розсуду власника, незалежність і автономія якого мають бути гарантовані цивільним правом. Таких же поглядів на співвідношення природного і юридичного Монтеск' є дотримувався стосовно спадкоємного права, стверджуючи, що утримання своїх дітей є обов' язок за природним правом, а передача їм своєї спадщини — цивіль­ним або державним. В основу поглядів на сімейне право ним було покладено припу­щення, що держава повноважна врегулювати відносини між подружжям інакше, ніж вони могли б скластися в природному стані, а це в свою чергу дозволило проголосити, у протиріччі з «природним станом», юридичну нерівність чоловіка і жінки, повновлад­дя батька як глави родини — те, що згодом було сприйнято буржуазними законодавця­ми, зокрема у Франції.

У світлі природно-правової доктрини всебічному аналізу був підданий договір. Так, Гу-го Гроцій, розмірковуючи над природою цивільно-правового договору, розглядав його як акт обміну, який відрізняється від акту добродійності, оскільки має відплатний характер. Ним були обґрунтовані основні принципи договору: рівність, обов'язковість виконання, ціннісна еквівалентність. При цьому рівність, на його думку, виражається не тільки в зага­льній рівноправності сторін, що укладають договір, але й у ціннісній еквівалентності при­йнятих ними на себе обов' язків. Виконання договірних обов' язків, а також таких, що вини­кають унаслідок заподіяння шкоди, розглядалися ним як веління природного права.

Таке розуміння не тільки договірних, але і взагалі зобов' язальних відносин, цілком відповідало тій загальності, що товар і властиві йому форми придбали із затвердженням капіталізму. І хоча теорія природного права не була суто правовою, а тим більше циві­льно-правовим вченням, як ідеології висхідного капіталізму їй фактично вдалося сфор­мулювати найбільш істотні початки (автономія власника, рівність і воля учасників до­говору ін.), що стали на тривалий час фундаментальними і непорушними для буржу­азного цивільного права.