Тема 14. Функції та механізм держави, основні тенденції їх розвитку

1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства. Ос­новні етапи побудови «демократичної», «правової» та «соціальної» держави в зарубіж­них країнах.

2. Функції держави, основні тенденції їх розвитку. Зовнішні функції держави: вплив історичних обставин на зміст військової функції держави. Виникнення та розви­ток в другій половині XX ст. — поч. XXI ст. функцій: 1) забезпечення миру та світово­го порядку; 2) співробітництва держав; 3) інтеграції в європейську та світову еконо­міку. Внутрішні функції держави та основні тенденції їх розвитку в епоху громадянсь­кого суспільства: політична, ідеологічна, соціальна, правоохоронна, економічна.

3. Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової вла­ди. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: !сторичні основи су­часних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

Судові органи в механізмі держави країн епохи громадянського суспільства. Ево­люція судових систем Великобританії, США, Франції та Німеччини після буржуазних революцій: розвиток кримінальної та цивільної юстиції в Англії (Великобританії); За­кон про судоустрій США (24.09.1789), «державна» та «народна» юстиція в США у XIX ст., судоустрій США та його специфіка у XX ст.; розвиток цивільної, кримінальної та адміністративної юстиції Франції у XVIII—XX ст.; історичні основи сучасної німе­цької юстиції: утворення ФРН та кардинальна реорганізація судоустрою країни, його специфічні риси.

Змістовий модуль 2.2. ПРАВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.2. спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток права нового типу в країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних чотирьох тем:

Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу

15. 1. Буржуазні революції XVIII — ХІХ ст., їх роль у становленні буржуазного права як права нового типу в країнах Західної Європи та США. Принципи та харак­терні риси нового (буржуазного) права: принципи індивідуалізму, свободи, законності, «верховенства права».

15.2. Основні тенденції розвитку буржуазного права. Становлення світових пра­вових сімей: англо-американська та континентальна (романо-германська). Демократи­зація та соціалізація права. Зміни у джерелах та структурі права. Нові інтеграційні про­цеси у праві.

Тема 16. Становлення та розвиток конституційного (державного) права у зарубіжних країнах

1. Теоретичні засади конституційного права. Формування засад конституцій­ного права як галузі юридичної науки. «Класична (юридична) школа» конституційного права та її засади (А. Дайсі, Г. Єллінек, А. Есмен, Ф. Кокошкін, М. Коркунов та ін.) Юридично-соціологічна школа конституційного права (Л. Дюгі, М. Оріу, Л. Гумплович і ін.). Демократична доктрина конституційного права.

2. Основні етапи та тенденції у розвитку конституційного (державного) права як галузі права. Формування основ конституційного права на засадах парламентаризму та конституціоналізму. Велика хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., «Біль про права» 1689 р. (Англія), Декларація незалежності 1776 р. (США), Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція). Основні тенденції розвитку конституційного права у ХІХ ст.: політизація та демократизація конституційного права (перехід від цензо­вого до загального й рівного виборчого права). Реформи виборчого права в Англії 1832, 1867, 1884—1885 рр.; ХІІІ, ХГ^ XV поправки (1865—1870 рр.) до Конституції США, Франкфуртська 1849 р. Конституція Германської імперії. Історичні засади назв галузі права: «конституційне» та «державне» право. Основні тенденції розвитку конституційно­го права у ХХ ст.: соціалізація, інституціоналізація політичних партій та громадських об'єднань, інтернаціоналізація конституційного (державного) права, його подальша де­мократизація. Політична конституція Мексиканських Сполучених Штатів (1917 р.), Вей-марська Конституція 1919 р., Конституція СРСР (1936 р.), Основний Закон ФРН (1949 р.); ХІХ (1920 р.), ХХ^ (1964 р.), XXVІ (1971 р.) поправки до Конституції США.

3. Джерела конституційного (державного) права. Конституції — основне джере­ло конституційного (державного) права. Буржуазні революції XVІІІ — сер. ХІХ ст. та їх роль у появі перших конституцій. Конституції першої «хвилі» (XVШ — поч. ХХ ст.), їх характері риси. Зміни на політичній карті Європи після першої світової війни. Конститу­ції другої «хвилі» (1919—1939 рр.). Друга світова війна, її політичні наслідки для консти­туційного розвитку зарубіжних країн. Конституції' третьої «хвилі» (1945—1960 рр.). Па­діння світової колоніальної системи наприкінці 50-х-початку 60-х рр. ХХ ст. Конституції четвертої «хвилі» (1960 — сер.70-х рр.). Падіння тоталітарних режимів в Європі, прий­няття демократичних конституцій, розпад СРСР. Конституції п' ятої та шостої «хвиль» (сер. 70-х — 90-ті рр. ХХ ст.), їх характерні риси та особливості.

4. Основні інститути конституційного (державного) права. Інститут кон­ституційного статусу особи. Громадянство, засоби набуття («право крові», «право ґрунту»), право на власне ім'я, запис актів цивільного стану, поява перших ідентифіка­ційних документів. Основні права та свободи особи. Три хвилі (поколінь) прав і свобод людини: особисті права й свободи людини, політичні права та свободи людини і грома­дянина, соціально-економічні та культурні права і свободи людини і громадянина.

Інститут начал організації держави. Парламентаризм і парламент, структурна по­будова парламентів (двопалатні, однопалатні). Органи виконавчої влади: глава держави (монарх, президент) і уряд, порядок їх формування. Виборчі системи. Започаткування конституційної юстиції (поч. ХІХ ст.). Формування трьох основних систем конститу­ційної юстиції: американської, австро-німецької, французької.