Тема 9. Європейське феодальне право

9.1. Основні риси права країн континентальної Європи. Пилип де Бомануар про сутність права. «Партикулярне право» в країнах континентальної Європи: звичаєве право, міське право, канонічне право, рецепійоване римське право, королівське законо- давство.

Основні риси феодального права Англії: загальне право, право справедливості, су­довий прецедент. Дуалістичний характер судово-правової системи Англії.

9.2. Основні кодифікації феодального права. Перші державно-правові джерела феодальної епохи: Велика хартія вільностей 1215 р. в Англії, Золота булла 1356 р. у Німеччині, Великий березневий ордонанс у Франції 1357 р.; Кодифікації часів короля Людовика XIV у Франції (Цивільний ордонанс 1667 р., Карний ордонанс 1670 та ін.). «Саксонське дзерцало» 1232 р., і «Карна Конституція» Карла V («Кароліна») 1532 р. — в Німеччині; Новгородська і Псковська судні грамоти, Судебники 1497 та 1550 рр., Со- борне Уложення 1649 р., Військові Артикули, Звід законів Російської імперії, Уложен- ня про кару кримінальну і виправну 1845 р.

9.3. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи. Заро- дження державно-правових інститутів: устрій органів державної влади, взаємозв' язок держави й особистості.

Цивільно-правові інститути. Види майнових прав на землю: право власності (алод); утримання: вільні, шляхетні (бенефіцій, феод (лен), лицарська служба, (довірча влас­ність); нешляхетні (цензіва, короткострокова оренда). Право зобов' язань: поява нових видів договорів (найму, підряду, доручення), поява перших банків, векселя. Сімейно-шлюбне право, роль канонічного права. Спадкове право: спадкування за законом та за заповітом, принцип майорату.

Злочини і покарання. Спроби класифікації злочинів: тяжкі, середні і легкі — у Франції; тризн, фелонія, місдімінор — в Англії; злочини і проступки; злочини проти релігії, проти держави, проти приватних осіб — в Німеччині. Види покарань, їх заляку-вальний характер. Загальні поняття кримінального права: замах, співучасть, необереж­ність, необхідна оборона тощо, принцип особистої відповідальності злочинця.

Судовий процес, його основні види: формальний — у цивільному судочинстві, змі­шаний, розшуковий — у карному судочинстві Німеччині та Франції. Особливості анг­лійського судочинства: інститут роз' їзних суддів, інститут присяжних.

9.4. Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права.

Цивільно-правові інститути: основні форми земельної власності: вотчина (спадкоємне землеволодіння) і помістя (умовне землеволодіння) та їх різновиди; зобов' язальне пра­во: відповідальність третіх осіб, усний та письмовий (кабала) види договорів, вплив цер­ковного права на регулювання сімейно-шлюбних відносин; спадкування за законом і за заповітом. Поява поняття «нерухома власність», нові види договірних відносин (дого­вір товариства), зміни у спадкоємному та сімейно-шлюбному праві.

Кримінально-правові інститути: поняття злочину та його видів (державний, крамо­ла, майновий, проти особи). Суб' єкти кримінально-правових відносин за Соборним Уложенням 1649 р., класифікація злочинів: умисні, необережні, випадкові. Поняття не­обхідної оборони, крайньої необхідності. Поділ злочинів на стадії: умисел, замах на злочин, закінчений злочин. Зміни в класифікації злочинів за «Військовими артикулами» 1715 р.. Характерні ознаки покарання: індивідуалізація, становість, невизначеність фор­мулювань, каральний характер; основні їх види.

Судовий процес, його основні види: змагальний — в цивільному судочинстві; роз-шуковий, інквізиційний — в кримінальному судочинстві.