Методичні рекомендації

Особливістю семінару є його націленість значною мірою на самостійну роботу, ре­зультатом якої мають стати підготовлені реферати на зазначені теми, найкращі з яких заслуховуватимуться на семінарському занятті (доповідь на 10—12 хв.), котре прохо­дитиме у формі «міні-конференції». Тематика доповідей передбачає узагальнення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях та під час самостійної роботи.

Окрім того, для активної участі в обговоренні доповідей на семінарі необхідно: звер­нутися до конспекту лекцій, матеріалам навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С.344—388; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіж­них країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконати завдання для самостійної роботи, зазначені в темах № 13, 14, № 1, 2, відповіс­ти на запитання «Продовжте думку» № 1—45.

Тематичні повідомлення:

1. Історичні витоки сучасного парламентаризму (досвід державотворення в Англії Х\ШІ—ХІХ ст.).

2. Історичні витоки змішаної форми республіканського правління (досвід західно­європейських країн).

3. Історичний розвиток республіканської форми правління у Франції ХVІІІ — сер. ХХ ст. Змішана республіка.

4. Історичні витоки сучасної президентської форми правління (досвід США ХVІІІ—

ХХ ст.).

5. Особливості історичного розвитку унітаризму як форми державно-територіаль- ного устрою в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства.

6. Історичні основи сучасного федералізму (досвід США ХІХ—ХХ ст. та ФРН —

ХХ ст.).

7. Історичні засади сучасного демократичного державного режиму (досвід країн за- хідної цивілізації).

8. Тоталітарні режими ХХ століття (історичний досвід країн Західної Європи).

9. Економічна функція держави в її історичному розвитку.

8. Соціальна функція держави в її історичному розвитку.

9. Правоохоронна функція держави в її історичному розвитку.

12. Проблеми форми сучасної української держави в контексті історичного досвіду зарубіжних країн.

Семінар № 9

Тема: «Становлення та основні тенденції розвитку права в зарубіжних країнах в епоху громадянського суспільства» (2 год.)

План

1. Історичні витоки буржуазного права — права нового типу.

2. Буржуазні революції XVІІ—ХЛШІ ст. та їх роль у формуванні права нового типу.

3. Структурні та змістовні зміни у праві: загальна характеристика.

Теми рефератів: 1) «Становлення англо-американської світової правової сім'ї». 2) «Становлення континентальної (романо-германської) світової правової сім'ї».

Методичні рекомендації

Зазначене семінарське заняття є першим в переліку семінарів, присвячених історії права зарубіжних країн в епоху громадянського суспільства. За своїм змістом воно має методологічне значення для наступних семінарів, оскільки передбачає, що в процесі роботи над матеріалами курсанти (студенти) мають визначити й засвоїти те, що надало праву саме нової якості — його принципи, основні риси, основні тенденції розвитку, без чого неможливо скласти чітке уявлення про історію галузей права на новому етапі розвитку.

Підготовку до семінару необхідно розпочати із звернення до конспекту лекцій, ма­теріалів вже вивчених тем № 6, 9, 12, виконання завдань для самостійної роботи до те­ми № 15 пропонованого посібника.

1. Працюючи над першим питанням плану, слід виходити з того, що становлення сучасного права — це досить тривалий в часі історичний процес, який розпочався ще в раннє середньовіччя, проходив еволюційно і мав своїми витоками рецепійоване рим­ське право, міське право, міжнародне торгівельне право. Залучивши вже відомий мате­ріал з історії права попередньої епохи, коротко схарактеризуйте ці джерела і спробуйте відповісти на запитання, чому саме вони стали тим ґрунтом, на якому формувалося право нового типу — буржуазне право.

2. Важливу роль в становленні права нового типу відіграли перші буржуазні рево­люції (ХЛШ—XVШ ст.). Поклавши початок перевороту в галузі економіки й політико-державних структур, вони започаткували й новий правовий порядок, котрий ґрунтував­ся на визнанні людей вільними від народження, рівними перед законом — принципах, покладених в основу нового, юридичного, світогляду. Тому для розкриття другого пи­тання слід обов' язково звернутися до програмних документів перших буржуазних ре­волюцій, серед яких Велика Хартія вольностей 1215 р., НаЬеак Согрш Асі 1679 р., Біль про права 1689 р. (Англія); Декларація незалежності 1776 р., Конституція 1787 р., Біль про права 1791 р. (США); Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція Франції 1791 р.; революційне законодавство і на конкретних прикладах показати особ­ливості процесу правотворення в кожній країні, назвати і розкрити ті нові риси, яких воно набувало, а саме, поява нового засобу існування правових систем — системи за­конодавства і системи права; домінування в правових системах конституційного права; закріплення основних його принципів — верховенства права, верховенства закону, ін­дивідуалізму, свободи, рівності, законності.

3. Готуючи третє питання, зверніть увагу, що подальший розвиток буржуазних і капіталістичних відносин зумовлював і нові зміни, які відбувалися в праві, і знайшли свій прояв:

— у появі світових правових сімей;

• соціалізації права, тобто наповнення права соціальним змістом через визнання за ним приоритетними загальносоціальних, загальнорегулятивних функцій, здійснення державою цілеспрямованої соціальної політики,

• інтернаціоналізації права, тобто посилення впливу норм міжнародного права на національне право.

Слід також відзначити зміни, що відбувалися в джерелах права, структурі права, на­звати і розкрити причини і фактори, які їх обумовили.

З зазначеного питання передбачено заслуховування рефератів (дивись наведену ви­ще тематику).

Семінар № 10

Тема: «Конституції зарубіжних країн XVII—XVIII ст. як джерело вивчення історії становлення конституційного права»

(2 год.)

План

1. Становлення конституційного права як галузі права. Основні історичні етапи його розвитку.

2. Конституції періоду перших буржуазних революцій XVII—XVIII ст. та їх роль у формуванні засад галузі конституційного права.

3. Основні конституційно-правові інститути в їх історичному розвитку: загальна ха­рактеристика.