Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав

1. Внутрішні та зовнішні функції античної держави: організаційно-господар­ська, охорона рабовласницької власності, придушення соціального опору, ідеологічна; зовнішні функції: оборони країни і мирного контакту з іншими народами, захоплення чужих територій, управління завойованими територіями.

2. Державний механізм античних республік — Афін, Спарти та Риму. Законода­вчі органи — народні збори: екклесія в — Афінах, апелла — в Спарті, центуріатні, три-бутні, куріатні коміції — в Римі. Виконавчі органи: архагети, ефори, герусія — в Спар-ті, Рада п' ятисот (буле) — в Афінах; сенат — в Римі, магістрати: принципи їх організації та діяльності. Армія, поліція: принципи формування та діяльності. Судові органи: зв' язок з адміністративними органами — в Спарті і Римі, особливості судової організації Стародавніх Афін: геліея — вищий судовий орган країни.

3. Загальні риси та особливості форм республіканських античних держав. По­ліси стародавньої Греції. Афінська «демократична» республіка, «аристократична» рес­публіка в Спарті та «змішана» (аристократично-демократична) республіка в Римі. Ан­тична державно-правова думка: «Сім наймудріших», Піфагор, Геракліт, Демокріт, ідеальна держава Платона, Аристотель про правильні і неправильні форми держави. Цицерон про «кругообіг» різноманітних форм держави.

4. Форма та державний механізм монархічного Риму. Криза республіканіз­му, поява військово-політичної диктатури: диктатура Сулли (82—79 рр. до н. е.), Юлія Цезаря (45—44 рр. до н. е.), правління Октавіана Августа (30(27) р. до н. е. — 14 р. н. е.). Становлення монархічної форми правління: принципат і домінат. Особ­ливості державного механізму Риму в період принципату і домінату. Чиновництво. Органи управління у провінціях. Зміни в державно-територіальній організації: поділ Римської імперії на Західну та Східну (395 р.). Падіння Західної Римської імперії (476 р.). Східно-Римська (Ромейська) імперія. Правління імператора Юстиніана

(528—565 рр.).

Тема 6. Право країн античної цивілізації

6.1. Право давньогрецьких полісів. Основні риси права Афін і Спарти. Закон як основна форма правотворчості. Сократ, Платон і Аристотель про збіг справедливого і законного. Закони Драконта (біля 621 р. до н. е.). Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти: цивільно-правові інститути (право власності, зобов' язальне (договірне), шлюб­не, спадкове право; злочини (проти держави, проти особистих інтересів) і покарання (смертна кара, продаж в рабство, позбавлення волі, штраф, атимія). Судовий процес: сііке, §гарпе — в Афінах.

6.2. Римське право, його періодизація.

Джерела римського права, їх розвиток. Пам'ятки права найдавнішого періоду: правові звичаї (шогек ша)огиш), законодавство царів (іе§е§ ге§іае), Закони ХІІ таблиць (1е§е8 сіоисіесет їаЬиІагат), право квіритське та ін.

Джерела права класичного періоду: преторське право (]и8 ргаегогішп) і «право наро­дів» (щз §епгішт); кодифікація преторського права — «Вічний едикт» Юліана (есіісшт регрешит) ІІ ст.; конституції — акти імператорської влади: едикти, рескрипти, декрети, мандати. Роль римських юристів у розвитку права. Тиберій Корунканій, Гней Флавій, Катон Старший, Марк Манілій, Квінт Муцій Сцевола, Публій Муцій Сцевола, Сервій Сульпіцій Руф; основні школи права: сабіньянці, прокульянці. Папініан, Павел, Ульпі-ніан, Модестін і Гай.

Джерела права посткласичного періоду: кодифікація римського права, кодекси Гре-горіана, Гермоніана (Ш ст.н. е.), Феодосія (438 р.) та Юстиніана (Звід законів Юстиніа-

на) 528—534 рр.

Інститути римського права. Цивільно-правові інститути: право власності — ци­вільна (квіритська) власність, сервітути, преторська, бонітарна власність, власність пе-регринів; право зобов' язань — зобов' язання з договорів, зобов' язання з деліктів, верба­льний, літеральний, реальний та консенсуальний договір (контракт); шлюбно-сімейне право — шлюб із «владою чоловіка», інститут усиновлення, конкубінат; правове регу­лювання спадкових відносин — спадкування за законом і за заповітом.

Злочини та покарання у римському праві: злочини публічного і приватного харак­теру, смертна кара, принцип таліону, принцип композиції — в архаїчний період історії римського права; поява понять провина, необережність і випадок, нова класифікація злочинів: проти держави, проти релігії, проти моральності, проти приватних осіб — у класичний період, екстраординарні злочини посткласичного періоду.

Судовий процес у Римі, основні його види: легісакційний, формулярний, екстраор­динарний, інквізиційний.

Роль римського права у світовій історії.

Змстовий модуль 1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізацій

Програмний матеріал змістового модуля 1.2. спрямований на формування системи знань про державу і право країн середньовічних цивілізацій, про характерні та особливі риси становлення феодальної держави і права в країнах західної та східної цивілізацій. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у проце­сі аудиторної та самостійної роботи питання наступних п' яти тем: